Розробка концепції побудови систем управління проєктами в умовах цифрової трансформації проєктно-орієнтованих компаній

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.268139

Ключові слова:

системи управління проєктами, організація, методологія, технологія управління проєктами, цифрова трансформація

Анотація

Виконано аналіз впливу нових світових трендів, таких як Індустрія 4.0, на проєктно-орієнтовані компанії. Виходячи з аналізу, сформульовано проблему дослідження, яка полягає в необхідності створення систем управління проєктами у відповідності до концепцій, ідей, принципів та методів цифрової трансформації проєктно-орієнтованих компаній. В якості об’єкту дослідження визначено процеси управління проєктами в умовах цифрової трансформації проєктно-орієнтованих компаній.

Запропоновано підхід до створення систем управління проєктами, в основу якого покладена необхідність адаптації до особливостей проєктно-орієнтованої компанії та умов цифрової трансформації організаційних, методологічних та технологічних компонентів цих систем. Виходячи з цього підходу, удосконалено методологічну, організаційну та технологічну складову систем управління проєктами. В рамках організаційної складової запропоновано структурно-функціональну модель управління проєктами, яка враховує умови цифрової трансформації проєктно-орієнтованої компанії. В рамках методологічної складової запропоновано використати мета-методологію управління для створення конкретизованої умовами компанії та процесами цифрової трансформації методології управління проєктами. Для технологічної складової запропоновано цифрову інтерпретацію матричних інформаційних технологій.

Розроблено організаційно-технологічну модель впровадження систем управління проєктами в умовах цифрової трансформації компаній.

Наведені умови практичного використання концепції: системна організація цифрового простору та наявність професійних фахівців зі створення систем управління проєктами. Впровадження концепції дозволило на 5–20 % скоротити час виконання проєктів, а також зменшити їхню вартість через більш ритмічне виконання робіт

Біографії авторів

Юрій Миколайович Тесля, Черкаський державний технологічний університет

Доктор технічних наук, професор

Кафедра інформаційних технологій проектування

Юлія Леонідівна Хлевна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра технологій управління

Олексій Володимирович Єгорченков, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра технологій управління

Nataliia Yehorchenkova, Slovak University of Technology in Bratislava

Doctor of Technical Sciences, Professor

Institute of Management

Олег Олександрович Григор, Черкаський державний технологічний університет

Доктор політичних наук, професор

Кафедра економіки та управління

Yevheniia Kataieva, Slovak University of Technology in Bratislava

PhD, Associate Professor, Researcher

Faculty of Informatics and Information Systems

Тетяна Володимирівна Латишева, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Кандидат технічних наук, асистент

Кафедра технологій управління

Тетяна Олександрівна Прокопенко, Черкаський державний технологічний університет

Доктор технічних наук, професор

Кафедра інформаційних технологій проектування

Юрій Васильович Триус, Черкаський державний технологічний університет

Доктор педагогічних наук, кандидат фізико-математичних наук, професор

Кафедра комп’ютерних наук та системного аналізу

Андрій Олександрович Хлевний, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Кандидат технічних наук, асистент

Кафедра технологій управління

Посилання

  1. Krysovyi, A. I., Sokhatska, O. M. et al.; Krysovyi, A. I., Sokhatska, O. M. (Eds.) (2018). Chetverta promyslova revoliutsiia: zmina napriamiv mizhnarodnykh investytsiinykh potokiv. Ternopil: Osadtsa Yu.V., 478. Available at: http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/33661/1/МОНОГРАФІЯ_ЧЕТВЕРТА%20ПРОМИСЛОВА%20РЕВОЛЮЦІЯ.pdf
  2. Vial, G. (2019). Understanding digital transformation: A review and a research agenda. The Journal of Strategic Information Systems, 28 (2), 118–144. doi: https://doi.org/10.1016/j.jsis.2019.01.003
  3. Teslia, I., Yehorchenkova, N., Khlevna, I., Yehorchenkov, O., Biloshchytska, S., Kataieva, Y. (2022). Approach and structure of special organizational, methodological and technological components of project and program portfolio management systems. Scientific Journal of Astana IT University, 10, 119–132. doi: https://doi.org/10.37943/ahfo5398
  4. Teslia, I., Yehorchenkov, O., Khlevna, I., Khlevnyi, A. (2018). Development of the concept and method of building of specified project management methodologies. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (3 (95)), 6–16. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.142707
  5. Marcelino, E., Domingues, L. (2022). An analysis of how well serious games cover the PMBOK. Procedia Computer Science, 196, 1013–1020. doi: https://doi.org/10.1016/j.procs.2021.12.104
  6. Rukovodstvo k svodu znaniy po upravleniyu proektami. Available at: https://biconsult.ru/files/datavault/PMBOK-6th-Edition-Ru.pdf
  7. Garcia, L. A., OliveiraJr, E., Morandini, M. (2022). Tailoring the Scrum framework for software development: Literature mapping and feature-based support. Information and Software Technology, 146, 106814. doi: https://doi.org/10.1016/j.infsof.2021.106814
  8. Hron, M., Obwegeser, N. (2022). Why and how is Scrum being adapted in practice: A systematic review. Journal of Systems and Software, 183, 111110. doi: https://doi.org/10.1016/j.jss.2021.111110
  9. Babkin, A., Safiullin, A., Tronin, V., Alexandrov, A. (2022). Transformation of Software Project Management in Industry 4.0. Innovations in Digital Economy, 159–170. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-031-14985-6_11
  10. Silva, D., Tereso, A., Fernandes, G., Pinto, J. Â. (2014). OPM3® Portugal Project: Analysis of Preliminary Results. Procedia Technology, 16, 1027–1036. doi: https://doi.org/10.1016/j.protcy.2014.10.057
  11. Zaguir, N. A., Martins, M. R. (2007). Revisão crítica do opm3: um estudo de redundâncias. Revista Gestão Industrial, 3 (1). doi: https://doi.org/10.3895/s1808-04482007000100007
  12. Bushuyev, S., Bushuyev, D., Neizvestny, S. (2020). Convergence and hybridization of project management methodologies. Scientific Journal of Astana IT University, 2, 86–101. Available at: http://ojs.astanait.edu.kz/index.php/sjaitu/article/view/19/17
  13. Varajão, J., Colomo-Palacios, R., Silva, H. (2017). ISO 21500:2012 and PMBoK 5 processes in information systems project management. Computer Standards & Interfaces, 50, 216–222. doi: https://doi.org/10.1016/j.csi.2016.09.007
  14. Teslia, I. M., Khlevna, I. L., Yehorchenkov, O. V., Yehorchenkova, N. I. (2018). Organizational bases of implementation of Specified project management. Methodologies. Sciences of Europe. Technical sciences, 1 (34), 12–18.
  15. Teslia, I., Yehorchenkova, N., Yehorchenkov, O., Khlevna, I., Kataieva, Y., Veretelnyk, V. et al. (2022). Development of the concept of construction of the project management information standard on the basis of the primadoc information management system. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (3 (115)), 53–65. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.253299
  16. Chen, X., Dai, Q., Na, C. (2019). The value of enterprise information systems under different corporate governance aspects. Information Technology and Management, 20 (4), 223–247. doi: https://doi.org/10.1007/s10799-019-00310-3
  17. Boiko, Ye. H. (2014). Stvorennia korporatyvnoi systemy upravlinnia proektamy dlia proektno-orientovanoho pidpryiemstva na bazi tsinnisnoho pidkhodu. Upravlinnia rozvytkom skladnykh system, 19, 12–16. Available at: http://mdcs.knuba.edu.ua/article/view/38539/34895
  18. Nikolskyі, V., Kramskyі, S. (2019). Conceptual basis of management by portfolio of projects and programs on the example of the maritime industry. Upravlinnia rozvytkom skladnykh system, 39, 25–31. doi: https://doi.org/10.6084/m9.figshare.11340635
  19. Teslya, Yu. N., Egorchenkov, A. V., Egorchenkova, N. Yu., Kataev, D. S., CHernaya, N. A. (2011). Sistema upravleniya proektami aviastroitel'nogo predpriyatiya. Upravlinnia rozvytkom skladnykh system, 8, 55–59. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urss_2011_8_14
  20. Tsaruk, V. (2020). The need for formation of analytical system of corporate governance. The Institute of Accounting, Control and Analysis in the Globalization Circumstances, 1, 79–88. doi: https://doi.org/10.35774/ibo2020.01.079
  21. The standard for Portfolio Management. Global standard. PMI. Available at: http://www.pmi.org/
  22. Teslia, I., Yehorchenkova, N., Khlevna, I., Yehorchenkov, O., Kataieva, Y., Klevanna, G. (2022). Development of Reflex Technology of Action Identification in Project Planning Systems. 2022 International Conference on Smart Information Systems and Technologies (SIST). doi: https://doi.org/10.1109/sist54437.2022.9945727
  23. Parsons, T. (2000). O strukture sotsial'nogo deystviya. Moscow: Akademi cheskiy Proekt, 880. Available at: https://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/pars/index.php
  24. Teslia, I., Latysheva, T. (2016). Development of conceptual frameworks of matrix management of project and programme portfolios. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (3 (79)), 12–18. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.61153
  25. Kishore, N., Pretorius, J. H. C., Chattopadhyay, G. (2019). The Roles of Functional Managers and Project Managers in a Matrix Organization. 2019 IEEE International Conference on Industrial Engineering and Engineering Management (IEEM). doi: https://doi.org/10.1109/ieem44572.2019.8978830
  26. Elezaj, E., Morina, D., Kuqi, B. (2020). How organizational matrix structure can impact in project management success. 20th SGEM International Multidisciplinary Scientific GeoConference Proceedings 2020, Science and Technologies in Geology, Exploration And Mining. doi: https://doi.org/10.5593/sgem2020/1.1/s01.017
Розробка концепції побудови систем управління проєктами в умовах цифрової трансформації проєктно-орієнтованих компаній

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-30

Як цитувати

Тесля, Ю. М., Хлевна, Ю. Л., Єгорченков, О. В., Yehorchenkova, N., Григор, О. О., Kataieva, Y., Латишева, Т. В., Прокопенко, Т. О., Триус, Ю. В., & Хлевний, А. О. (2022). Розробка концепції побудови систем управління проєктами в умовах цифрової трансформації проєктно-орієнтованих компаній. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(3 (120), 14–25. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.268139

Номер

Том 6 № 3 (120) (2022): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Iurii Teslia, Iulia Khlevna, Oleksii Yehorchenkov, Nataliia Yehorchenkova, Oleg Grigor, Yevheniia Kataieva, Tatiana Latysheva, Tеtiana Prokopenko, Yuriy Tryus, Andrii Khlevnyi

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.