Розробка технологічних засад технічного контролю автобусних кузовів під час експлуатації з умов пасивної безпеки

Автор(и)

  • Дмитро Петрович Рубан Львівський національний університет природокористування, Україна https://orcid.org/0000-0002-0671-3226
  • Любомир Васильович Крайник Львівський національний університет природокористування, Україна https://orcid.org/0000-0002-0524-9126
  • Ганна Яківна Рубан Черкаський державний бізнес-коледж , Україна https://orcid.org/0000-0002-8702-8430
  • Михайло Григорович Грубель Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Україна https://orcid.org/0000-0002-4820-6935
  • Роман Володимирович Дужий Національний університет оборони України імені Івана Черняховського , Україна https://orcid.org/0000-0002-8064-1312
  • Андрій Святославович Бабарига Національний університет оборони України імені Івана Черняховського , Україна https://orcid.org/0000-0003-1692-5844

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.268178

Ключові слова:

експлуатація автобусів, кузов автобуса, пасивна безпека, неруйнівний контроль

Анотація

Об’єкт дослідження – допустимі межі старіння кузовів автобусів під час експлуатації та формування відповідних рекомендацій для їх контролю з умов відповідності кузова правилам пасивної безпеки.

За існуючим методом нова модель автобуса перевіряється на відповідність пасивній безпеці руйнівним методом. Але під час експлуатації фізико-механічні властивості кузова погіршуються до моменту невідповідності вимогам пасивної безпеки. Тому розроблено засади технічного контролю кузовів автобусів з умов пасивної безпеки неруйнівними методами, реалізація яких стала можливою під час експлуатації автобусів. Запропоновано 3 варіанти реалізації.

При першому варіанті візуальний контроль доповнюється засобом вимірювання – ультразвуковим товщиноміром для вимірювання товщини труб каркасу. Такий метод раніше не застосовувався при сертифікації автотранспорту.

Другий варіант передбачає перевірку механічних властивостей під час відновлювальних ремонтів на розривній машині. Доведено, що під час відновлювальних ремонтів автобусів межа витривалості сталевих елементів каркасу кузова зменшується в 1,14–3,33 рази.

При третьому варіанті вдосконалено методику моделювання та розрахунку напружено-деформованого стану кузова на базі методу скінченних елементів врахуванням впливу корозії і втомної міцності металу каркасу. При моделюванні деформація стійок кузова перевищувала допустимі значення в 1,5–2,0 рази. Такий неруйнівний метод дозволяє перевіряти автобус на відповідність вимогам пасивної безпеки під час експлуатації, що раніше було неможливим.

Сфера практичного використання – впровадження результатів досліджень в реальну практику експлуатації автобусів на законодавчому рівні.

Отримані результати підходять для контролю технічного стану автобусів неруйнівними методами під час експлуатації

Біографії авторів

Дмитро Петрович Рубан, Львівський національний університет природокористування

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра автомобілів та тракторів

Любомир Васильович Крайник, Львівський національний університет природокористування

Доктор технічних наук, професор

Кафедра автомобілів та тракторів

Ганна Яківна Рубан, Черкаський державний бізнес-коледж

Викладач

Кафедра фундаментальних дисциплін

Михайло Григорович Грубель, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра автомобілів та автомобільного господарства

Роман Володимирович Дужий, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Заступник начальника центру, начальник відділу

Відділ впровадження інноваційних технологій та технічного супроводження навчального процесу

Навчально-науковий центр підготовки офіцерів для багатонаціональних штабів

Андрій Святославович Бабарига, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Старший науковий співробітник

Відділ аналізу та узагальнення інформації

Навчально-науковий центр підготовки офіцерів для багатонаціональних штабів

Посилання

  1. Regulation No 66 of the Economic Commission for Europe of the United Nations (UN/ECE) – Uniform provisions concerning the approval of large passenger vehicles with regard to the strength of their superstructure. Available at: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/6d1479db-1195-41eb-837b-8e0de970dcaf/language-en/format-PDF/source-search
  2. Postanova No. 137 vid 30.01.2012 r. Pro zatverdzhennia Poriadku provedennia oboviazkovoho tekhnichnoho kontroliu ta obsiahiv perevirky tekhnichnoho stanu transportnykh zasobiv, tekhnichnoho opysu ta zrazka protokolu perevirky tekhnichnoho stanu transportnoho zasobu (2012). KM No. 485 vid 23.09.2014, No. 1138 vid 23.12.2015, No. 141 vid 10.03.2017. Kabinet Ministriv Ukrainy. Kyiv: Parlamentske vydavnytstvo, 37. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text
  3. Verband der TÜV e. V. TÜV Bus-Report, 2018. Available at: https://mitglieder.tuev-verband.de/dok_view?oid=721019
  4. Ruban, D. P., Krainyk, L. V., Ruban, H. Ya. (2021). Otsinka pasyvnoi bezpeky kuzova avtobusa pid chas ekspluatatsiyi. Materials of IX-th international scientific and technical internet-conference «Problems and prospects of development automobile transport». Vinnytsia, 229–231. Available at: https://atmconf.vntu.edu.ua/materialy2021.pdf
  5. Shen, X., Feng, S., Li, Z., Hu, B. (2016). Analysis of bus passenger comfort perception based on passenger load factor and in-vehicle time. SpringerPlus, 5 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s40064-016-1694-7
  6. Iliopoulou, C., Kepaptsoglou, K. (2019). Combining ITS and optimization in public transportation planning: state of the art and future research paths. European Transport Research Review, 11 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s12544-019-0365-5
  7. Agostinacchio, M., Ciampa, D., Olita, S. (2013). The vibrations induced by surface irregularities in road pavements – a Matlab® approach. European Transport Research Review, 6 (3), 267–275. doi: https://doi.org/10.1007/s12544-013-0127-8
  8. Intini, P., Berloco, N., Cavalluzzi, G., Lord, D., Ranieri, V., Colonna, P. (2021). The variability of urban safety performance functions for different road elements: an Italian case study. European Transport Research Review, 13 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s12544-021-00490-6
  9. Hansson, L. (2011). The tactics behind public transport procurements: an integrated actor approach. European Transport Research Review, 3 (4), 197–209. doi: https://doi.org/10.1007/s12544-011-0057-2
  10. Sun, X.-Q., Cai, Y.-F., Yuan, C.-C., Wang, S.-H., Chen, L. (2018). Fuzzy Sliding Mode Control for the Vehicle Height and Leveling Adjustment System of an Electronic Air Suspension. Chinese Journal of Mechanical Engineering, 31 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s10033-018-0223-8
  11. Nguyen, T., Lechner, B., Wong, Y. D. (2019). Response-based methods to measure road surface irregularity: a state-of-the-art review. European Transport Research Review, 11 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s12544-019-0380-6
  12. Jin, Z., Li, J., Wang, H., Li, J., Huang, C. (2021). Rollover Prevention and Motion Planning for an Intelligent Heavy Truck. Chinese Journal of Mechanical Engineering, 34 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s10033-021-00605-z
  13. Nemeth, J. (1990). The Role of Active and Passive Safety in Bus Engineering. SAE Technical Paper Series. doi: https://doi.org/10.4271/902273
  14. Farahani, B. V., Ramos, N. V., Moreira, P. M. G. P., Cunha, R., Costa, A., Maia, R., Rodrigues, R. M. (2022). Passive Safety Solutions on Transit Buses: Experimental and Numerical Analyses. Procedia Structural Integrity, 37, 668–675. doi: https://doi.org/10.1016/j.prostr.2022.01.136
  15. Holenko, K. E., Horbai, O. Z., Krainyk, L. V. (2010). Otsinka totozhnosti modeliuvannia vidpovidnosti avtobusiv pravylu No. 66 YeEK OON ta eksperymentalnykh vyprobuvan. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu «KhPI»: zbirnyk naukovykh prats. Tematychnyi vypusk: Avtomobile- ta traktorobuduvannia, 1, 101–109. Available at: http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18327
  16. ISO 6892-1:2019. Metallic materials – Tensile testing – Part 1: Method of test at room temperature. Available at: https://www.iso.org/standard/78322.html
  17. Horbai, O. Z., Holenko, K. E., Krainyk, L. V. (2013). Mitsnist ta pasyvna bezpeka avtobusnykh kuzoviv. Lviv: Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky, 276. Available at: https://vlp.com.ua/node/10385
Розробка технологічних засад технічного контролю автобусних кузовів під час експлуатації з умов пасивної безпеки

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-30

Як цитувати

Рубан, Д. П., Крайник, Л. В., Рубан, Г. Я., Грубель, М. Г., Дужий, Р. В., & Бабарига, А. С. (2022). Розробка технологічних засад технічного контролю автобусних кузовів під час експлуатації з умов пасивної безпеки. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(1 (120), 91–100. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.268178

Номер

Том 6 № 1 (120) (2022): Виробничо-технологічні системи

Розділ

Виробничо-технологічні системи

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Dmytro Ruban, Lubomyr Kraynyk, Hanna Ruban, Mykhailo Hrubel, Roman Duzhyi, Andrii Babaryha

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.