Виявлення параметрів захисту деревини до поглинання води

Автор(и)

  • Юрій Володимирович Цапко Національний університет біоресурсів і природокористування України; Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0003-0625-0783
  • Руслан Володимирович Ліхньовський Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту, Україна https://orcid.org/0000-0002-9187-9780
  • Олександра Юріївна Горбачова Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0002-7533-5628
  • Сергій Миколайович Мазурчук Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0002-6008-9591
  • Олексій Юрійович Цапко Український державний науково-дослідний інститут “Ресурсˮ; Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0003-2298-068X
  • Костянтин Іванович Соколенко Білоцерківський національний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-4436-0377
  • Андрій Васильович Матвійчук Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна https://orcid.org/0000-0003-4051-2484
  • Марина Володимирівна Суханевич Київський національний університет будівництва і архітектури , Україна https://orcid.org/0000-0002-9644-2852

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.268286

Ключові слова:

термічно модифікована деревина, стійкість до води, зміна структури деревини, оброблення гідрофобізатором

Анотація

Проблема застосування деревини та деревинних виробів для будівельних конструкцій полягає в забезпечені їх стійкості і довговічності при експлуатації в широких межах. Тому об’єктом досліджень було гальмування процесу водопоглинання деревини сосни та граба при термічній зміні її структури. Доведено, що в процесі термічного модифікування деревини змінюється її структура, а відповідно і водопоглинання. А саме максимальний приріс маси при дії води на необроблений зразок деревини склав понад 40 %, після термічної модифікації – менше 35 %. Приріст маси зразків деревини термічно модифікованої та обробленої гідрофобізатором становив менше 25 %. На основі одержаних результатів фізико-хімічних досліджень виявлені розбіжності в ІЧ-спектрах деревини, як при термічній модифікації, так і при додатковому оброблені гідрофобізатором, вказують на структурні зміни в складових компонентів. Зокрема, зниження або відсутність інтенсивностей смуг поглинання одних функціональних груп та з'явлення або інтенсифікація інших. На термограмах граба та сосни вихідного, термічно модифікованого та термічно модифікованого з додаванням гідрофобного покриття термогравіметричні криві схожі між собою і характеризуються втратою маси зразка. Це можливо з підвищенням температури за рахунок процесів дегідратації, деструкції геміцелюлоз, лігніну та целюлози з утворенням негорючого залишку. При термічній обробці целюлози в області температур 150÷450 °С паралельно протікають два процеси. Це дегідратація, що супроводжується деструкцією піранозного циклу і карбонізацією з утворенням вуглецевого залишку. Також процес руйнування глікозидних зв’язків при збереженні гідроксильних груп, що супроводжується перегрупуванням піранозних циклів

Біографії авторів

Юрій Володимирович Цапко, Національний університет біоресурсів і природокористування України; Київський національний університет будівництва і архітектури

Доктор технічних наук, професор

Кафедра технологій та дизайну виробів з деревини

Науково-дослідний інститут в’яжучих речовин і матеріалів ім. В. Д. Глуховського

Руслан Володимирович Ліхньовський, Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

Кандидат хімічних наук

Науково-випробувальний центр

Олександра Юріївна Горбачова, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технологій та дизайну виробів з деревини

Сергій Миколайович Мазурчук, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технологій та дизайну виробів з деревини

Олексій Юрійович Цапко, Український державний науково-дослідний інститут “Ресурсˮ; Київський національний університет будівництва і архітектури

PhD, старший науковий співробітник

Відділ дослідження якості та умов зберігання нафтопродуктів та промислової групи товарів

Науково-дослідний інститут в’яжучих речовин і матеріалів ім. В. Д. Глуховського

Костянтин Іванович Соколенко, Білоцерківський національний аграрний університет

Кандидат технічних наук, асистент

Кафедра лісового господарства

Андрій Васильович Матвійчук, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Кандидат політичних наук

Марина Володимирівна Суханевич, Київський національний університет будівництва і архітектури

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра будівельних матеріалів

Посилання

  1. Esteves, B. M., Pereira, H. M. (2008). Wood modification by heat treatment: A review. BioResources, 4 (1), 370–404. doi: https://doi.org/10.15376/biores.4.1.370-404
  2. Humar, M., Lesar, B., Kržišnik, D. (2020). Moisture Performance of Façade Elements Made of Thermally Modified Norway Spruce Wood. Forests, 11 (3), 348. doi: https://doi.org/10.3390/f11030348
  3. Keržič, E., Lesar, B., Humar, M. (2021). Influence of weathering on surface roughness of thermally modified wood. BioResources, 16 (3), 4675–4692. doi: https://doi.org/10.15376/biores.16.3.4675-4692
  4. Aytin, A., Korkut, S. (2015). Effect of thermal treatment on the swelling and surface roughness of common alder and wych elm wood. Journal of Forestry Research, 27 (1), 225–229. doi: https://doi.org/10.1007/s11676-015-0136-7
  5. Pelosi, C., Agresti, G., Lanteri, L., Picchio, R., Gennari, E., Monaco, A. L. (2020). Artificial Weathering Effect on Surface of Heat-Treated Wood of Ayous (Triplochiton scleroxylon K. Shum). The 1st International Electronic Conference on Forests – Forests for a Better Future: Sustainability, Innovation, Interdisciplinarity. doi: https://doi.org/10.3390/iecf2020-07975
  6. Ugovšek, A., Šubic, B., Starman, J., Rep, G., Humar, M., Lesar, B. et al. (2018). Short-term performance of wooden windows and facade elements made of thermally modified and non-modified Norway spruce in different natural environments. Wood Material Science & Engineering, 14 (1), 42–47. doi: https://doi.org/10.1080/17480272.2018.1494627
  7. Bonifazi, G., Serranti, S., Capobianco, G., Agresti, G., Calienno, L., Picchio, R. et al. (2016). Hyperspectral imaging as a technique for investigating the effect of consolidating materials on wood. Journal of Electronic Imaging, 26 (1), 011003. doi: https://doi.org/10.1117/1.jei.26.1.011003
  8. Ahmed, S. A., Morén, T., Sehlstedt-Persson, M., Blom, Å. (2016). Effect of oil impregnation on water repellency, dimensional stability and mold susceptibility of thermally modified European aspen and downy birch wood. Journal of Wood Science, 63 (1), 74–82. doi: https://doi.org/10.1007/s10086-016-1595-y
  9. Panov, D., Terziev, N. (2015). Durability of Epoxi-Oil Modified and Alkoxysilane Treated Wood in Field Testing. BioResources, 10 (2). doi: https://doi.org/10.15376/biores.10.2.2479-2491
  10. Esposito Corcione, C., Frigione, M. (2013). Novel ultraviolet-curable methacrylate nanocomposite as coatings for cultural heritage applications. Proceedings of the Institution of Mechanical Engineers, Part N: Journal of Nanoengineering and Nanosystems, 228 (1), 33–39. doi: https://doi.org/10.1177/1740349913486098
  11. Arminger, B., Jaxel, J., Bacher, M., Gindl-Altmutter, W., Hansmann, C. (2020). On the drying behavior of natural oils used for solid wood finishing. Progress in Organic Coatings, 148, 105831. doi: https://doi.org/10.1016/j.porgcoat.2020.105831
  12. Janesch, J., Gusenbauer, C., Mautner, A., Gindl-Altmutter, W., Hansmann, C. (2021). Efficient Wood Hydrophobization Exploiting Natural Roughness Using Minimum Amounts of Surfactant-Free Plant Oil Emulsions. ACS Omega, 6 (34), 22202–22212. doi: https://doi.org/10.1021/acsomega.1c02885
  13. Tsapko, Y., Horbachova, O., Tsapko, А., Mazurchuk, S., Zavialov, D., Buiskykh, N. (2021). Establishing regularities in the propagation of phase transformation front during timber thermal modification. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (10 (109)), 30–36. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.225310
  14. Tsapko, Y., Horbachova, O., Mazurchuk, S., Tsapko, А., Sokolenko, K., Matviichuk, A. (2022). Establishing regularities of wood protection against water absorption using a polymer shell. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (10(115)), 48–54. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.252176
  15. Tsapko, Y., Horbachova, O., Mazurchuk, S., Bondarenko, O. (2021). Study of resistance of thermomodified wood to the influence of natural conditions. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 1164 (1), 012080. doi: https://doi.org/10.1088/1757-899x/1164/1/012080
  16. Pettersen, R. C. (1984). The chemical composition of wood. The Chemistry of Solid Wood, Advances in Chemistry Series 20. Washington, 57–126.
  17. Broido, A. (1969). A simple, sensitive graphical method of treating thermogravimetric analysis data. Journal of Polymer Science Part A-2: Polymer Physics, 7 (10), 1761–1773. doi: https://doi.org/10.1002/pol.1969.160071012
  18. Tsapko, Y., Horbachova, O., Mazurchuk, S., Bondarenko, O. P. (2022). Specific Aspects of the Study of the Surface Properties of Plywood. Materials Science Forum, 1066, 175–182. doi: https://doi.org/10.4028/p-b15jpx
  19. Tsapko, Y., Buiskykh, N., Likhnyovskyi, R., Horbachova, O., Tsapko, А., Mazurchuk, S. et al. (2022). Establishing regularities in the application of dry pine wood. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (10 (118)), 51–59. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.262203
  20. Tsapko, Y., Horbachova, O., Mazurchuk, S., Tsapko, А., Sokolenko, K., Matviichuk, A. (2021). Determining patterns in reducing the level of bio-destruction of thermally modified timber after applying protective coatings. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (10 (113)), 48–55. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.242899
  21. Pinchevska, O., Sedliačik, J., Spirochkin, A., Rohovskyi, I. (2019). Properties of Hornbeam (Carpinus betulus) wood thermally treated under different conditions. Acta Facultatis Xylologiae Zvolen, 61 (2), 25–39. doi: https://doi.org/10.17423/afx.2019.61.2.03
Identifying parameters for wood protection against water absorption

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-30

Як цитувати

Цапко, Ю. В., Ліхньовський, Р. В., Горбачова, О. Ю., Мазурчук, С. М., Цапко, О. Ю., Соколенко, К. І., Матвійчук, А. В., & Суханевич, М. В. (2022). Виявлення параметрів захисту деревини до поглинання води. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(10 (120), 71–81. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.268286

Номер

Розділ

Екологія