Фізико-механічні властивості керамічної цегли з використанням рисового лушпиння і золи теплоелектростанцій
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.269124Ключові слова:
керамічна цегла, рисове лушпиння, зола, усадкові деформації, технологія, теплопровідністьАнотація
У роботі представлені результати впливу на усадкові деформації прийнятого складу при сушінні та випалюванні керамічної цегли, виготовленої з використанням рисового лушпиння і золи ТЕЦ у місті Кизилорда Республіки Казахстан.
Визначено оптимальні значення вмісту добавок лушпиння та золи теплових електростанцій у досліджуваних композиціях. Золовідвали теплових електростанцій (ТЕС) створюють екологічну напруженість і становлять велику загрозу як для навколишнього середовища, так і для здоров'я людини. Встановлено, що золи гідровидалення ТЕС здебільшого складаються з оксидів кремнезему (45,45...46,37 %) та глинозему (16,62...17,70 %), присутні оксиди кальцію (1,66...2,20 %), магнію (0,86...1,12 %), заліза (2,98...3,41 %) і лужних металів (0,80...1,04 %).
Вивчено склад керамічної цегли на основі лесовидних суглинків, рисового лушпиння та золи теплових електростанцій. Склад шихти сировинних компонентів цегли «глина, зола та рисове лушпиння»: глина становить 71...75 %, зола ТЕС – 18...22 %, рисове лушпиння – 2...6 % від загальної маси компонентів сировинної суміші керамічної цегли. Міцність на стиск обпаленої керамічної цегли склала 11...12 МПа.
За результатами експериментальних досліджень встановлено, що підвищення концентрації рисового лушпиння в натуральних сумішах характеризується стабільним збільшенням тріщин при висиханні керамічної маси. Збільшення часу до появи тріщин внаслідок висихання становить від 100 до 160 С.
Отримана керамічна цегла відповідно до розробленого складу має невелику вагу, гарні теплотехнічні властивості і відповідає нормативним вимогам до керамічної цегли за ГОСТ 530-2012
Посилання
- Jafarinejad, S. (2017). Solid-Waste Management in the Petroleum Industry. Petroleum Waste Treatment and Pollution Control, 269–345. doi: https://doi.org/10.1016/b978-0-12-809243-9.00007-9
- Ketov, A., Korotaev, V., Rudakova, L., Vaisman, I., Barbieri, L., Lancellotti, I. (2020). Amorphous silica wastes for reusing in highly porous ceramics. International Journal of Applied Ceramic Technology, 18 (2), 394–404. doi: https://doi.org/10.1111/ijac.13654
- Al-Fakih, A., Mohammed, B. S., Liew, M. S., Nikbakht, E. (2019). Incorporation of waste materials in the manufacture of masonry bricks: An update review. Journal of Building Engineering, 21, 37–54. doi: https://doi.org/10.1016/j.jobe.2018.09.023
- Vamsi Krishna, B., Rakesh Reddy, E. (2018). Applications of green materials for the preparation of eco-friendly bricks and pavers. International Journal of Engineering & Technology, 7 (3.29), 75. doi: https://doi.org/10.14419/ijet.v7i3.29.18465
- Sutas, J., Mana, A., Pitak, L. (2012). Effect of Rice Husk and Rice Husk Ash to Properties of Bricks. Procedia Engineering, 32, 1061–1067. doi: https://doi.org/10.1016/j.proeng.2012.02.055
- Naganathan, S., Mohamed, A. Y. O., Mustapha, K. N. (2015). Performance of bricks made using fly ash and bottom ash. Construction and Building Materials, 96, 576–580. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2015.08.068
- Adylov, D. K., Bekturdiev, G. M., Yusupov, F. M., Kim, R. N. (2011). The Method for Agricultural Waste Recycling to Obtain Modified Fibre for Use in Asbestos-Cement Production. Cooperation to solve the problem of waste: Mat. VIII Intern. Conf. Kharkiv. Available at: https://waste.ua/cooperation/2011/Theses/adylov.html
- Vinogradov, V. V., Bylkov, A. A., Vinogradov, D. V. (1999). Pat. No. 2171780 RF. Technological module for complex processing of rice husks. declareted: 10.05.1999; published: 08.10.2001. Available at: https://findpatent.ru/patent/217/2171780.html
- Gameliak, I., Dmytrychenko, A., Tsybulskyi, V., Kharchenko, A. (2022). Determining the effect of reinforcing a cement-concrete coating of bridges on the stressed-strained state of structures. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (7 (115)), 21–31. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.251189
- Аtyaksheva, А., Rozhkova, O., Sarsikeyev, Y., Atyaksheva, A., Yermekov, M., Smagulov, A., Ryvkina, N. (2022). Determination of rational parameters for heat treatment of concrete mixture based on a hollow aluminosilicate microsphere. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (6 (115)), 64–72. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.251004
- Suryadi, A., Qomariah, Q., Susilo, S. H. (2022). The effect of the use of recycled coarse aggregate on the performance of self-compacting concrete (SCC) and its application. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (6 (116)), 41–47. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.255266
- Uderbayev, S. S., Bissenov, K. A., Saktaganova, N. A., Mashkin, N. A., Dunaev, I. S. (2021). Microclimate in the buildings from volume blocks. NEWS of the Academy of Sciences of the Republic of Kazakhstan Series of Geology and Technical Sciences, 1 (445), 186–193. doi: https://doi.org/10.32014/2021.2518-170x.26
- Vurasko, A. V., Driker, B. N., Mozyreva, E. A., Zemnukhova, L. A., Galimova, A. R., Gulemina, N. N. (2006). Resource-saving technology for the production of cellulose materials in the processing of agricultural waste. Chemistry of plant raw materials, 4, 5–10.
- Vurasko, A. V., Driker, B. N., Galimova, A. R., Mertin, E. V., Chistyakova, K. N. (2010). Pat. No. 2418122 RF. Method for producing cellulose from rice straw. No. 2010118642/12; declareted: 05.07.2010; published: 05.10.2011. Available at: https://www.freepatent.ru/patents/2418122
- Dobzhansky, V. G., Zemnukhova, L. A., Sergienko, V. I. (1996). Pat. No. 2106304 RF. A method for obtaining water-soluble silicates from rice husk ash. declareted: 23.09.1996; published: 03.10.1998. Available at: https://www.freepatent.ru/patents/2106304
- Govindarao, V. M. H. (1980). Utilization of rice husk - A preliminary analysis. J. Sci. & Ind. Res., 39 (9), 495–515. Available at: https://www.osti.gov/etdeweb/biblio/6742193
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Saken Uderbayev, Aizhan Dilmanova, Nargul Saktaganova, Aigul Budikova, Yerik Bessimbayev
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
