Розробка методики безпеки на штучних спорудах залізничних ліній
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.269964Ключові слова:
безпека руху, дорожнє полотно, згинальна деформація, власні частоти, форми вібрації, вібродіагностикаАнотація
Численні випадки деформування техногенних об’єктів у транспортній галузі при зростаючих осьових навантаженнях та швидкостях руху загострюють необхідність вирішення проблем раннього розпізнавання характеру та причин деформацій елементів конструкцій. Необхідність цього обумовлена тим, що руйнації та аварії, що виникають внаслідок деформаційних процесів, завдають величезних економічних, соціальних та екологічних збитків, несумісних із витратами коштів на захисні заходи.
Об’єктом дослідження у статті є залізнична естакада, що складається з двох прольотів ребристої залізобетонної балки. Визначення залишкового ресурсу за несучою здатністю та вантажопідйомністю залізничної естакади є основним завданням. Авторами отримані згинальні деформації (напруги), частоти власних коливань та режими роботи конструкцій прогонових будов залізничних естакад. Про ступінь пошкодження прогонових будов залізничної естакади можна судити з відхилення розрахункових значень амплітудно-фазочастотних характеристик (АФЧХ) від нормативних значень. Особливістю даного дослідження є те, що власні частоти коливань залізничної естакади визначаються або за «хвостами» експериментальних віброграм (осцилограм) після зняття навантаження з прогонової будови. При експрес-діагностиці залізничних шляхопроводів як параметри, що характеризують технічний стан, використовують відносні деформації (напруги) балкових прольотів у середині прольоту, першу частоту (період) власних коливань балкових залізобетонних прольотів залізничних шляхопроводів. із прольотів. Наведено результати випробувань та оглядів шляхопроводів для забезпечення їх безпечної експлуатації
Посилання
- Capozucca, R., Magagnini, E. (2020). RC beam models damaged and strengthened with GFRP strips under bending loading and free vibration. Composite Structures, 253, 112730. doi: https://doi.org/10.1016/j.compstruct.2020.112730
- Lim, T., Park, H. W. (2022). Investigating the modal behaviors of a beam with a transverse crack on a high-frequency bending node. International Journal of Mechanical Sciences, 221, 107217. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijmecsci.2022.107217
- Cicmancová, S. (2013). Safety of Railway System. Perner’s Contacts, 8 (2), 27–32. Available at: https://pernerscontacts.upce.cz/index.php/perner/article/view/728
- Solonenko, V., Makhmetova, N., Musayev, J., Bekzhanova, S., Kvashnin, M. (2019). Stresses in elements of metal railway bridges under the action of the crew. NEWS of National Academy of Sciences of the Republic of Kazakhstan, 2 (434), 159–165. doi: https://doi.org/10.32014/2019.2518-170x.50
- Solonenko, V. G., Makhmetova, N. M., Nikolaev, V. A., Kvashnin, M. Ya., Bekzhanova, S. E., Bondar, I. S., Mirzabaev, S. A. (2020). Analysis of the stress-strain state of travel pipes with the use of hardware and software complex. NEWS of National Academy of Sciences of the Republic of Kazakhstan, 1 (439), 181–188. doi: https://doi.org/10.32014/2020.2518-170x.22
- Abdullayev, S. S., Bakyt, G. B., Aikumbekov, M. N., Bondar, I. S., Auyesbayev, Y. T. (2021). Determination of natural modes of railway overpasses. Journal of Applied Research and Technology, 19 (1), 1–10. doi: https://doi.org/10.22201/icat.24486736e.2021.19.1.1487
- Kosenko, S. A., Bondar, I. S., Kvashnin, M. Y., Chekmareva, G. I. (2022). Ensuring the Passage of Freight Trains with Increased Axle Loads on Railway Bridges. Transportation Research Procedia, 61, 627–635. doi: https://doi.org/10.1016/j.trpro.2022.01.101
- Schneider, S., Marx, S. (2018). Design of railway bridges for dynamic loads due to high-speed traffic. Engineering Structures, 174, 396–406. doi: https://doi.org/10.1016/j.engstruct.2018.07.030
- Bondar, I., Kvashnin, M., Aldekeyeva, D., Bekzhanova, S., Izbairova, A., Akbayeva, A. (2022). Influence of the deformed state of a road bridge on operational safety. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (7 (116)), 29–34. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.255275
- OBrien, E. J., Lipari, A., Caprani, C. C. (2015). Micro-simulation of single-lane traffic to identify critical loading conditions for long-span bridges. Engineering Structures, 94, 137–148. doi: https://doi.org/10.1016/j.engstruct.2015.02.019
- Yang, Y.-B., Lin, B.-H. (1995). Vehicle-Bridge Interaction Analysis by Dynamic Condensation Method. Journal of Structural Engineering, 121 (11), 1636–1643. doi: https://doi.org/10.1061/(asce)0733-9445(1995)121:11(1636)
- Apandi, N., Ma, C.-K., Awang, A. Z., Omar, W. (2021). Structural behaviour of pre-damaged RC columns immediate repaired employing pre-tensioned steel straps. Structures, 34, 964–978. doi: https://doi.org/10.1016/j.istruc.2021.08.039
- Pap, Z. B., Kollár, L. P. (2021). The dynamic response of infinitely long constrained bars and its application for modelling SSI. Structures, 34, 875–885. doi: https://doi.org/10.1016/j.istruc.2021.07.082
- Li, S., Lu, W., Sun, H., Luan, Y. (2021). Experimental and numerical research on fabricated joint for CFST set in underground construction. Structures, 34, 1291–1299. doi: https://doi.org/10.1016/j.istruc.2021.08.075
- Zhu, Z., Quiel, S. E., Khorasani, N. E. (2023). Bivariate structural-fire fragility curves for simple-span overpass bridges with composite steel plate girders. Structural Safety, 100, 102294. doi: https://doi.org/10.1016/j.strusafe.2022.102294
- Han, H., Liu, L., Cao, D. (2020). Dynamic modeling for rotating composite Timoshenko beam and analysis on its bending-torsion coupled vibration. Applied Mathematical Modelling, 78, 773–791. doi: https://doi.org/10.1016/j.apm.2019.09.056
- Hadj-Mabrouk, H. (2019). Contribution of artificial intelligence and machine learning to the assessment of the safety of critical software used in railway transport. AIMS Electronics and Electrical Engineering, 3 (1), 33–70. doi: https://doi.org/10.3934/electreng.2019.1.33
- Moreno Delgado, R., dos Santos R.C., S. M. (1997). Modelling of railway bridge-vehicle interaction on high speed tracks. Computers & Structures, 63 (3), 511–523. doi: https://doi.org/10.1016/s0045-7949(96)00360-4
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Assem Akbayeva, Gulzhan Muratbekova, Zhanar Altaeva, Ivan Bondar, Serik Abibullayev, Saule Bekzhanova, Mikhail Kvashnin
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.