Адсорбційне очищення мідевмісних стоків на бентоніті язівського родовища сірки

Автор(и)

  • Маріанна Анатоліївна Петрова Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, Україна https://orcid.org/0000-0002-0378-9751
  • Мар'яна Олегівна Войтович Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, Україна https://orcid.org/0000-0002-0378-9751

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.27345

Ключові слова:

стоки, очищення, мідь, адсорбція, хемосорбція, монтморилоніт, бентоніт, ємність, селективність, кінетика

Анотація

Проведено дослідження сорбційних властивостей природної бентонітової глини Язівського родовища (Львівська обл., Україна) відносно міді. Визначено ємнісні та кінетичні характеристики та інтервал рН для ефективного очищення води. Здійснено моделювання кінетики адсорбції та встановлено ймовірний механізм. Експериментальна адсорбційна ємність становить 31 мг/г. Сорбент проявляє селективність щодо вилучення міді в присутності конкуруючих іонів. 

Біографії авторів

Маріанна Анатоліївна Петрова, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

Кафедра екологічної безпеки, доцент

Мар'яна Олегівна Войтович, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

Кафедра екологічної безпеки, магістр

Посилання

  1. 1. Ministry of Regional Development, Construction, Residential and Public Facilities (2013). National report about quality of drinking water and state of drinking water supply in Ukraine in 2012. Kyiv: Ministry of Regional Development, Construction, Residential and Public Facilities, 450.

    2. Stanko, O. M. (2012). Heavy metals in water: pollution of the river Dniester for the last 10 years (territoryofLvivdistrict). Ecological Toxicology, 58–63.

    3. Lototska-Dudyk, U. B., Krupka, N. O., Halay, O. A., Stanko, O. M. (2013). Hygienic assessment of water quality in Lviv sources. Environment and Health, 2, 60–62.

    4. Andrusyshyna, I. M., Lampeka, O. H., Holub,I.O. (2010). Application of ICP–AES for determination of chemical elements in water ofKievandKievdistrict. Environment and Health, 2, 14–18.

    5. Madzha, S. M., Dmytrukha, T. I., Radomska, M. M., Trofimov,I.L. (2014). Assessment of ground water pollution by heavy metals near enterprises of commercial aviation. Environmental Safety, 1, 69–73.

    6. Likhachev, N. I., Larin, I. I. Khaskin, S. A., Alferova, L. A., Berdichevskyy, D. A., Belostotskyy, M. D., Turovskyy, I. S. (1981). Wastewater disposal of residential areas and industrial enterprises. Мoscow: Stroyizdat, 639.

    7. Shabliy, T. O. (2010). Removal of copper ions from heat-exchanging circulating systems water. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3/8(45), 10–13.

    8. Linnik, P. N., Zhezherya, V. A., Linnik, R. N., Ivanchenko, Ya. S. (2012). Levels and distribution of aluminium, ferric, and copper among their occurrence forms in water of some Shatsk lakes. Environmental Chemistry, 21 (2), 98–111.

    9. Yermakov, D. V., Sviridov, A. V., Ibatulina, Yu. R. (2004). Copper (II) recovery with colloid adsorbents. Proceedings ofChelyabinskScientific Center, 1, 165–167.

    10. Vinogradov, S. S. (1998). Environmentally safe electroplating industry. Moscow: Hlobus, 302.

    11. Petrova, Ye. V., Astashkina, A. P., Filonenko, D. A., Otmakhov, V. I., Izaak, T. I. (2007). Research of perspective opportunities for application of hydrophobic fibrous sorbents in removal of metal ions from water. Proceedings of Tomsk Polytechnic University, 310 (2), 136–141.

    12. Kovalev,I.A., Sorokina, N. M., Tsizin, G. I. (2000). Selection of an effective adsorbent for heavy metals removal from effluents in dynamic conditions. Transactions ofMoscowUniversity. Series 2. Chemistry, 41 (5), 309–314.

    13. Markov, V. F., Formaziuk, N. I., Maskaeva, L. N., Makurin, U. N., Stepanovskikh, Ye.I.(2007). Removal of copper (II) from industrial effluents with composite sorbent of strongly acidic cation – ferric hydroxide. Alternate Energetics and Ecology, 3 (47), 144–149.

    14. Liu, Z., Zhou, S. (2010). Adsorption of copper and nickel on Na-bentonite. Process Safety and Environmental Protection, 88 (1), 62–66. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.psep.2009.09.001

    15. Futalan, C. M., Kan C. C., Dalida, M. L. Hsien, K. J., Pascua, C., Wan, M.-W. (2011). Comparative and competitive adsorption of copper, lead, and nickel using chitosan immobilized on bentonite. Carbohydrate Polymers, 83 (2), 528–536. http://dx.doi.org/10.1016/j.carbpol.2010.08.013

    16. Bertagnolli, C., Kleinübing, S. J., Silva, M. G. C. (2011). Preparation and characterization of a Brazilian bentonite clay for removal of copper in porous beds. Applied Clay Science, 53 (1), 73–79. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.clay.2011.05.002

    17. Zhao, G., Zhang, H., Fan, Q., Ren, X., Li, J. Chen, Y., Wang, X. (2010). Sorption of copper (II) onto super-adsorbent of bentonite–polyacrylamide composites. Journal of Hazardous Materials, 173 (1–3), 661–668. http://dx.doi.org/10.1016/j.jhazmat.2009.08.135

    18. Karamanis, D., Assimakopoulos, P. A. (2007). Efficiency of aluminum-pillared montmorillonite on the removal of cesium and copper from aqueous solutions. Water Research, 41 (9), 1897–1906. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.watres.2007.01.053

    19. Petrushka, І. М., Tarasovych, O. D. (2013). Utilization of spent sorbents for production of construction materials. Transactions ofLvivNationalPolytechnicUniversity. Series: Theory and Practice of Construction, 755, 305–308.

    20. El-Kamash, A. M. (2008). Evaluation of zeolite A for the sorptive removal of Cs+ and Sr2+ ions from aqueous solutions using batch and fixed bed column operations. Journal of Hazardous Materials, 151 (2-3), 432–445. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.jhazmat.2007.06.009.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-10-15

Як цитувати

Петрова, М. А., & Войтович, М. О. (2014). Адсорбційне очищення мідевмісних стоків на бентоніті язівського родовища сірки. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(10(71), 11–15. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.27345

Номер

Том 5 № 10(71) (2014): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2014 Маріанна Анатоліївна Петрова, Мар'яна Олегівна Войтович

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.