Фешн-індустрія: дослідження етапів цифровізації, інноваційного потенціалу та перспектив трансформації у сталу екологічну екосистему

Автор(и)

  • Ірина Анатоліївна Гардабхадзе Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0002-8899-3267
  • Сергій Миколайович Березненко Київський національний університет технологій та дизайну, Україна https://orcid.org/0000-0002-1042-6369
  • Катерина Олександрівна Кисельова Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0002-1580-287X
  • Лариса Борисівна Білоцька Київський національний університет технологій та дизайну, Україна https://orcid.org/0000-0003-4077-4417
  • Оксана Іванівна Водзінська Київський національний університет технологій та дизайну, Україна https://orcid.org/0000-0002-1246-7156

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.273630

Ключові слова:

стадії цифровізації, інноваційний потенціал, трансформація фешн-індустрії, екологічна безпека, сталий розвиток

Анотація

У дослідженні проаналізовані етапи та перспективи розвитку цифрової фешн-індустрії з урахуванням зростаючих сировинних та екологічних проблем. У ході аналізу зміни моделі її функціонування з лінійної на циклічну виявлено мультидисциплінарні проблеми, які доцільно вирішувати з опорою на загальну цифрову платформу екосистеми. Для виявлення суті, етапів та ролі цифровізації у трансформації індустрії моди здійснений контент-аналіз еволюції цифрового інструментарію дизайну, результати якого зіставлено з історіографічним аналізом трансформації індустрії моди постіндустріального суспільства.

Виявлено, що готовність індустрії моди до трансформації залежить від стадії цифровізації, розвитку інноваційного фешн-дизайну та наявності в усіх суб’єктів фешн-ринку мотивованої злагодженості дій, а також формування у них нового стилю використання одягу. У ході дослідження визначена структура інноваційного потенціалу цифрової фешн-індустрії у складі факторів художньо-естетичної, технологічної, соціокультурної, економічної, екологічної та адміністративної складових.

Запропоновано підхід до управління процесами трансформації цифрової фешн-індустрії на основі регулювання балансу між процесами шляхом перерозподілу між ними загальних ресурсів системи для усунення «пляшкового горла» та підтримки «слабкої ланки». На підставі підходу побудована модель концепції управління трансформацією індустрії моди. Модель ґрунтується на декомпозиції основних факторів впливу на відносно незалежні компоненти, перегрупування компонент за ознакою однакової природи з регулюванням балансу між цими групами шляхом перерозподілу загальних ресурсів

Біографії авторів

Ірина Анатоліївна Гардабхадзе, Київський національний університет культури і мистецтв

Старший науковий співробітник, доцент

Навчально-науковий інститут

Сергій Миколайович Березненко, Київський національний університет технологій та дизайну

Доктор технічних наук, професор

Кафедра технології та конструювання швейних виробів

Катерина Олександрівна Кисельова, Київський національний університет культури і мистецтв

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра дизайну і технологій

Лариса Борисівна Білоцька, Київський національний університет технологій та дизайну

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технології та конструювання швейних виробів

Оксана Іванівна Водзінська, Київський національний університет технологій та дизайну

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технології та конструювання швейних виробів

Посилання

  1. EU Strategy for Sustainable and Circular Textiles (2022). European Commission. Available at: https://eur-lex.europa.eu/resource.html?uri=cellar:9d2e47d1-b0f3-11ec-83e1-01aa75ed71a1.0001.02/DOC_1&format=PDF
  2. Gazzola, P., Pavione, E., Pezzetti, R., Grechi, D. (2020). Trends in the Fashion Industry. The Perception of Sustainability and Circular Economy: A Gender/Generation Quantitative Approach. Sustainability, 12 (7), 2809. doi: https://doi.org/10.3390/su12072809
  3. Fichman, R. G., Dos Santos, B. L., Zheng, Z. (Eric). (2014). Digital Innovation as a Fundamental and Powerful Concept in the Information Systems Curriculum. MIS Quarterly, 38 (2), 329–343. doi: https://doi.org/10.25300/misq/2014/38.2.01
  4. Niinimäki, K.; Niinimäki, K. (Ed.) (2018). Sustainable Fashion in a Circular Economy. Sustainable Fashion in a Circular Economy. Aalto University, 12–41. Available at: https://core.ac.uk/download/pdf/301138773.pdf
  5. UN Alliance for Sustainable Fashion. Available at: https://unfashionalliance.org/
  6. Sustainable and circular textiles by 2030 (2022). Available at: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/9f3fc2a6-b02f-11ec-83e1-01aa75ed71a1/language-en
  7. Centobelli, P., Abbate, S., Nadeem, S. P., Garza-Reyes, J. A. (2022). Slowing the fast fashion industry: An all-round perspective. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry, 38, 100684. doi: https://doi.org/10.1016/j.cogsc.2022.100684
  8. Karel, E.; Niinimäki, K. (Ed.) (2018). Design for Circularity: The Case of circular.fashion. Sustainable Fashion in a Circular Economy. Aalto University, 96–127. Available at: https://core.ac.uk/download/pdf/301138773.pdf
  9. Morone, P. (Ed.) (2022). Sustainable chemistry for a circular fashion Industry. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry. Available at: https://www.sciencedirect.com/journal/current-opinion-in-green-and-sustainable-chemistry/special-issue/10JRD9PB7R2
  10. Shirvanimoghaddam, K., Motamed, B., Ramakrishna, S., Naebe, M. (2020). Death by waste: Fashion and textile circular economy case. Science of The Total Environment, 718, 137317. doi: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2020.137317
  11. Ikram, M. (2022). Transition toward green economy: Technological Innovation's role in the fashion industry. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry. doi: https://doi.org/10.1016/j.cogsc.2022.100657
  12. Mishra, S., Jain, S., Malhotra, G. (2020). The anatomy of circular economy transition in the fashion industry. Social Responsibility Journal, 17 (4), 524–542. doi: https://doi.org/10.1108/srj-06-2019-0216
  13. Papamichael, I., Chatziparaskeva, G., Pedreño, J. N., Voukkali, I., Almendro Candel, M. B., Zorpas, A. A. (2022). Building a new mind set in tomorrow fashion development through circular strategy models in the framework of waste management. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry, 36, 100638. doi: https://doi.org/10.1016/j.cogsc.2022.100638
  14. Matušovičová, M. (2020). Sustainable fashion as a part of the circular economy concept. Studia Commercialia Bratislavensia, 13 (45), 215–223. doi: https://doi.org/10.2478/stcb-2020-0009
  15. Arribas-Ibar, M., Nylund, P. A., Brem, A. (2022). Circular business models in the luxury fashion industry: Toward an ecosystemic dominant design? Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry, 37, 100673. doi: https://doi.org/10.1016/j.cogsc.2022.100673
  16. Shrivastava, A., Jain, G., Kamble, S. S., Belhadi, A. (2021). Sustainability through online renting clothing: Circular fashion fueled by instagram micro-celebrities. Journal of Cleaner Production, 278, 123772. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.123772
  17. Nambisan, S., Lyytinen, K., Yoo, Y. (2020). Digital innovation: towards a transdisciplinary perspective. Handbook of Digital Innovation, 2–12. doi: https://doi.org/10.4337/9781788119986.00008
  18. National Clothing Product Stewardship Scheme Design. Global Scan Report. Australian Fashion Council. Available at: https://drive.google.com/file/d/1LkSesXkvSlIv1xr799XG3cvGyHH3_uvU/view
  19. National Clothing Product Stewardship Scheme. Available at: https://ausfashioncouncil.com/product-stewardship/
  20. WRAP's vision for the UK circular economy. Available at: https://wrap.org.uk/taking-action/climate-change/circular-economy/wraps-vision-uk-circular-economy
  21. Sustainable clothing design. WRAP. Available at: https://wrap.org.uk/taking-action/textiles/actions/sustainable-clothing-design
  22. Sustainable clothing business models. WRAP. Available at: https://wrap.org.uk/taking-action/textiles/actions/sustainable-clothing-business-models
  23. The Fourth Industrial Revolution: what it means, how to respond (2016). World Economic Forum. Available at: https://www.weforum.org/agenda/2016/01/the-fourth-industrial-revolution-what-it-means-and-how-to-respond
  24. The State of Fashion 2022. BOF & McKinsey. Available at: https://www.mckinsey.com/~/media/mckinsey/industries/retail/our%20insights/state%20of%20fashion/2022/the-state-of-fashion-2022.pdf
  25. Hardabkhadze, I. A. (2013). Suchasnyi Odiah: naukovyi pidkhid do vyrishennia problem dyzainu. Kyiv: «Yzdatelskyi dom Vynychenko», 275.
  26. Adamkiewicz, J., Kochańska, E., Adamkiewicz, I., Łukasik, R. M. (2022). Greenwashing and sustainable fashion industry. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry, 38, 100710. doi: https://doi.org/10.1016/j.cogsc.2022.100710
  27. Oxman, N. (2015). Design at the intersection of technology and biology. Mit media lab. Available at: https://www.media.mit.edu/articles/design-at-the-intersection-of-technology-and-biology-2/
  28. BASF 3D Printing Solutions. Available at: https://forward-am.com/about-us/our-story/
  29. Ozioko, O., Dahiya, R. (2021). Smart Tactile Gloves for Haptic Interaction, Communication, and Rehabilitation. Advanced Intelligent Systems, 4 (2), 2100091. doi: https://doi.org/10.1002/aisy.202100091
  30. Autio, E., Nambisan, S., Thomas, L. D. W., Wright, M. (2018). Digital affordances, spatial affordances, and the genesis of entrepreneurial ecosystems. Strategic Entrepreneurship Journal, 12 (1), 72–95. doi: https://doi.org/10.1002/sej.1266
  31. Faulkner, P., Runde, J. (2019). Theorizing the Digital Object. MIS Quarterly, 43 (4), 1279–1302. Available at: https://misq.umn.edu/theorizing-the-digital-object.html
  32. Hund, A., Wagner, H.-T., Beimborn, D., Weitzel, T. (2021). Digital innovation: Review and novel perspective. The Journal of Strategic Information Systems, 30 (4), 101695. doi: https://doi.org/10.1016/j.jsis.2021.101695
  33. Kotler, P., Kartajaya, H., Setiawan, I. (2016). Marketing 4.0: Moving from Traditional to Digital. Wiley & Sons Inc.
  34. Konya-Baumbach, E., Schuhmacher, M. C., Kuester, S., Kuharev, V. (2019). Making a first impression as a start-up: Strategies to overcome low initial trust perceptions in digital innovation adoption. International Journal of Research in Marketing, 36 (3), 385–399. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijresmar.2019.01.008
  35. Lyytinen, K., Nambisan, S., Yoo, Y. (2020). A transdisciplinary research agenda for digital innovation: key themes and directions for future research. Handbook of Digital Innovation, 279–286. doi: https://doi.org/10.4337/9781788119986.00034
  36. Nambisan, S., Lyytinen, K., Majchrzak, A., Song, M. (2017). Digital Innovation Management: Reinventing Innovation Management Research in a Digital World. MIS Quarterly, 41 (1), 223–238. doi: https://doi.org/10.25300/misq/2017/41:1.03
  37. Beltagui, A., Rosli, A., Candi, M. (2020). Exaptation in a digital innovation ecosystem: The disruptive impacts of 3D printing. Research Policy, 49 (1), 103833. doi: https://doi.org/10.1016/j.respol.2019.103833
  38. Online 3D Printing Service. Sculpteo. Available at: https://www.sculpteo.com/en/
  39. The State of 3D Printing Report: 2021. Sculpteo. Available at: https://www.sculpteo.com/en/ebooks/state-of-3d-printing-report-2021/
  40. Hardabkhadze, I. A. (2020). Dyzain maibutnoho: vid tsyfrovoi eiforiyi do konverhentsiyi naturalnoho i shtuchnoho intelektu. Sotsiokulturna dynamika ukrainskoho suspilstva. Rozdil 1. Teoriya ta istoriia sotsialnykh komunikatsiy. Kyiv: KNUKiM, 97–119.
  41. Hardabkhadze, I. (2019). Contemporary design. Synthesis of arts, technology, ethnoculture, and ecology. Issues in cultural studies, 35, 21–33. doi: https://doi.org/10.31866/2410-1311.35.2019.188781
  42. Gardabkhadze, I. (2020). The innovative potential of digital fashion design. Visnyk KhDADM, 2, 5–12. Available at: https://visnik.org.ua/pdf/v2020-02-01-Gardabkhadze.pdf
  43. Lyytinen, K., Yoo, Y., Boland Jr., R. J. (2015). Digital product innovation within four classes of innovation networks. Information Systems Journal, 26 (1), 47–75. doi: https://doi.org/10.1111/isj.12093
  44. Yoo, Y., Henfridsson, O., Lyytinen, K. (2010). Research Commentary – The New Organizing Logic of Digital Innovation: An Agenda for Information Systems Research. Information Systems Research, 21 (4), 724–735. doi: https://doi.org/10.1287/isre.1100.0322
  45. Sandebrg, J., Holmstrom, J., Lyytinen, K. (2020). Digitization and Phase Transitions in Platform Organizing Logics: Evidence from the Process Automation Industry. MIS Quarterly, 44 (1), 129–153. doi: https://doi.org/10.25300/misq/2020/14520
  46. Wang, P. (2021). Connecting the Parts with the Whole: Toward an Information Ecology Theory of Digital Innovation Ecosystems. MIS Quarterly, 45 (1), 397–422. doi: https://doi.org/10.25300/misq/2021/15864
  47. Mousavi Baygi, R., Introna, L. D., Hultin, L. (2021). Everything Flows: Studying Continuous Socio-Technological Transformation in a Fluid and Dynamic Digital World. MIS Quarterly, 45 (1), 423–452. doi: https://doi.org/10.25300/misq/2021/15887
  48. Tilson, D., Lyytinen, K., Sørensen, C. (2010). Research Commentary – Digital Infrastructures: The Missing IS Research Agenda. Information Systems Research, 21 (4), 748–759. doi: https://doi.org/10.1287/isre.1100.0318
  49. Sarker, S., Chatterjee, S., Xiao, X., Elbanna, A. (2019). The Sociotechnical Axis of Cohesion for the IS Discipline: Its Historical Legacy and its Continued Relevance. MIS Quarterly, 43 (3), 695–719. doi: https://doi.org/10.25300/misq/2019/13747
  50. Majchrzak, A., Griffith, T. L. (2020). The new wave of digital innovation: the need for a theory of sociotechnical self-orchestration. Handbook of Digital Innovation, 17–40. doi: https://doi.org/10.4337/9781788119986.00011
Фешн-індустрія: дослідження етапів цифровізації, інноваційного потенціалу та перспектив трансформації у сталу екологічну екосистему

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-28

Як цитувати

Гардабхадзе, І. А., Березненко, С. М., Кисельова, К. О., Білоцька, Л. Б., & Водзінська, О. І. (2023). Фешн-індустрія: дослідження етапів цифровізації, інноваційного потенціалу та перспектив трансформації у сталу екологічну екосистему. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(13 (121), 86–101. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.273630

Номер

Том 1 № 13 (121) (2023): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Iryna Hardabkhadze, Sergey Bereznenko, Kateryna Kyselova, Larysa Bilotska, Oksana Vodzinska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.