Удосконалення методичного підходу до оцінювання рівня інноваційного потенціалу країн Європейського Союзу

Автор(и)

  • Даніїл Сергійович Ревенко Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0001-8125-1474
  • Юрій Олександрович Романенков Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-6544-5348
  • Валентина Петрівна Гатило Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-5518-9694
  • Віра Віталіївна Лебедченко Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0003-2180-9063
  • Олександр Олександрович Тітаренко Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0001-5592-7178

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.273849

Ключові слова:

інноваційний потенціал, інтегральний індекс, ключовий показник, адаптивне зважування, Європейський союз

Анотація

Вирішено завдання удосконалення методичного підходу до моделювання інтегрального індексу оцінювання рівня інноваційного потенціалу країн Європейського Союзу, як складової системи моніторингу. Об’єктом дослідження виступає процес забезпечення інноваційного розвитку країн Європейського Союзу, предметом моделі та методи оцінювання рівня інноваційного потенціалу. Актуальність обраної тематики відповідає процесам пов’язаних з інноваційним розвитком, що відбуваються у світовій економіці та економіці країн Європейського Союзу і необхідністю їх оцінювання. Розглядаються практики щодо інтегрального оцінювання рівня розвитку інноваційного потенціалу країн. Серед методів оцінювання інноваційного потенціалу найбільш широко використовуються: рейтинговий метод, інтегральні індекси і набори показників. Проаналізовано і окреслено основні недоліки існуючих методів, що дало змогу удосконалити підхід, який дозволяє подолати основні окреслені проблеми. Удосконалений методичний підхід до оцінювання рівня інноваційного потенціалу країн Європейського Союзу складається з послідовності етапів і дозволяє формалізувати процес відбору складових інтегрального індексу і оцінювання вагових коефіцієнтів при цих складових. Удосконалений методичний підхід апробовано на даних про інноваційний розвиток країн Європейського Союзу, що дозволило виділити групи країн за його рівнем. Методичний підхід може покращити аналітичне забезпечення оцінювання рівня інноваційного розвитку,  виділити слабкі і сильні сторони інноваційних екосистем країн Європейського Союзу, а також підвищити ефективність їх інноваційної політики. Розглянуто шляхи подолання проблем у диспропорціях в інноваційному розвитку між країнами Європейського Союзу, а також підвищення рівня їх інноваційного потенціалу

Біографії авторів

Даніїл Сергійович Ревенко, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

Доктор економічних наук, доцент

Кафедра економіки, маркетингу та міжнародних економічних відносин

Юрій Олександрович Романенков, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

Доктор технічних наук, професор

Кафедра менеджменту

Валентина Петрівна Гатило, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

Кандидат економічних наук

Кафедра менеджменту

Віра Віталіївна Лебедченко, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

Кандидат економічних наук

Кафедра економіки, маркетингу та міжнародних економічних відносин

Олександр Олександрович Тітаренко, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

Кафедра економіки, маркетингу та міжнародних економічних відносин

Посилання

  1. Samoylenko, I., Romanenkov, Yu., Zieiniiev, T., Lebedchenko, V. (2021). Innovation as a factor in the development of socio-economic systems. Intelligent Information Systems for Decision Support in Project and Program Management, 231–240. doi: https://doi.org/10.30837/mmp.2021.231
  2. Department of Economic and Social Affairs Statistics. United Nations. Available at: https://unstats.un.org/
  3. Roszko-Wójtowicz, E., Białek, J. (2017). Evaluation of the EU Countries’ Innovative Potential – Multivariate Approach. Statistics in Transition New Series, 18 (1), 167–180. doi: https://doi.org/10.21307/stattrans-2016-064
  4. Proniewski, M., Zielińska, J. B. (2019). Innovative Potential of the European Union’s Member States in 2017. European Research Studies Journal, XXII (4), 49–59. doi: https://doi.org/10.35808/ersj/1496
  5. Copus, A., Skuras, D., Tsegenidi, K. (2009). Innovation and Peripherality: An Empirical Comparative Study of SMEs in Six European Union Member Countries. Economic Geography, 84 (1), 51–82. doi: https://doi.org/10.1111/j.1944-8287.2008.tb00391.x
  6. Kubiv, S. I., Bobro, N. S., Lopushnyak, G. S., Lenher, Y. I., Kozhyna, A. (2020). Innovative Potential in European Countries: Analytical and Legal Aspects. International Journal of Economics and Business Administration, VIII (2), 250–264. doi: https://doi.org/10.35808/ijeba/457
  7. Ahedo, M. (2010). Exploring the innovative potential of SMEs in Spain. Transfer: European Review of Labour and Research, 16 (2), 197–209. doi: https://doi.org/10.1177/1024258910364307
  8. Crescenzi, R., Rodríguez-Pose, A. (2011). Innovation and Regional Growth in the European Union. Springer, 218. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-642-17761-3
  9. Wyrwa, J. (2020). A review of the European Union financial instruments supporting the innovative activity of enterprises in the context of Industry 4.0 in the years 2021-2027. Entrepreneurship and Sustainability Issues, 8 (1), 1146–1161. doi: https://doi.org/10.9770/jesi.2020.8.1(77)
  10. Akçomak, İ. S., ter Weel, B. (2009). Social capital, innovation and growth: Evidence from Europe. European Economic Review, 53 (5), 544–567. doi: https://doi.org/10.1016/j.euroecorev.2008.10.001
  11. Makkonen, T., Inkinen, T. (2013). Innovative Capacity, Educational Attainment and Economic Development in the European Union: Causal Relations and Geographical Variations. European Planning Studies, 21 (12), 1958–1976. doi: https://doi.org/10.1080/09654313.2012.722968
  12. Borrás, S. (2004). System of innovation theory and the European Union. Science and Public Policy, 31 (6), 425–433. doi: https://doi.org/10.3152/147154304781779787
  13. Snieška, V., Vasauskaitė, J. (2005). Innovations in enlarged European Union from the point of innovation diffusion theory. Engineering Economics, 42 (2), 96–104. Available at: https://inzeko.ktu.lt/index.php/EE/article/view/11318
  14. Granieri, M., Renda, A. (2012). Innovation law and policy in the European Union: Towards Horizon 2020. Springer, 199. doi: https://doi.org/10.1007/978-88-470-1917-1
  15. Szajt, M. (2008). Disproportions in Regional Development in the European Union and Exploitation of Innovative Potential. Acta Universitatis Lodziensis. Folia Oeconomica, 223. Available at: https://dspace.uni.lodz.pl/xmlui/bitstream/handle/11089/7641/171-184.pdf?sequence=1&isAllowed=y
  16. Bilbao-Osorio, B., Rodriguez-Pose, A. (2004). From R&D to Innovation and Economic Growth in the EU. Growth and Change, 35 (4), 434–455. doi: https://doi.org/10.1111/j.1468-2257.2004.00256.x
  17. Matejun, M. (2017). The Scope and Effectiveness of Support for the Innovative Potential of Small Business in the European Union. Journal of Economics, Business and Management, 5 (8), 290–297. doi: https://doi.org/10.18178/joebm.2017.5.8.528
  18. Rodriguez-Pose, A., Di Cataldo, M. (2014). Quality of government and innovative performance in the regions of Europe. Journal of Economic Geography, 15 (4), 673–706. doi: https://doi.org/10.1093/jeg/lbu023
  19. Romanenkov, Yu., Pasichnyk, V., Veretennikova, N., Nazaruk, M., Leheza, A. (2019). Information and Technological Support for the Processes of Prognostic Modeling of Regional Labor Markets. Proceedings of the 8th International Conference on «Mathematics. Information Technologies. Education» (MoMLeT&DS-2019). Vol. I: Main Conference. Shatsk, 24–34. Available at: https://ceur-ws.org/Vol-2386/paper3.pdf
  20. Romanenkov, Y., Vartanian, V. (2016). Formation of prognostic software support for strategic decision-making in an organization. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (9 (80)), 25–34. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.66306
  21. Ruban, I., Horenskyi, H., Romanenkov, Y., Revenko, D. (2022). Models of adaptive integration of weighted interval data in tasks of predictive expert assessment. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (4 (119)), 6–15. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.265782
  22. Global Innovation Index 2022. Available at: https://www.wipo.int/portal/en/index.html
  23. GII 2022 results. Available at: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo-pub-2000-2022-section3-en-gii-2022-results-global-innovation-index-2022-15th-edition.pdf
  24. The Bloomberg Innovation Index. Available at: https://www.bloomberg.com/graphics/2015-innovative-countries/
  25. South Korea Leads World in Innovation as U.S. Exits Top Ten. Available at: https://www.bloomberg.com/news/articles/2021-02-03/south-korea-leads-world-in-innovation-u-s-drops-out-of-top-10
  26. European innovation scoreboard. Available at: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/statistics/performance-indicators/european-innovation-scoreboard_en#documents-and-media
  27. European Innovation Scoreboard 2022. Methodology Report. Available at: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/system/files/2022-09/ec_rtd_eis-2022-methodology-report.pdf
  28. EU countries and neighbouring countries database. Available at: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/document/download/32524f38-b877-4bfd-b14a-0bc151eef419_en?filename=ec_rtd_eis-2022-eu-neighbours-database.xlsx
  29. European innovation scoreboard 2022. doi: https://doi.org/10.2777/309907
  30. Business innovation statistics and indicators. OECD. Available at: https://www.oecd.org/innovation/inno/inno-stats.htm
  31. The Global Talent Competitiveness Index 2021. Available at: https://www.insead.edu/sites/default/files/assets/dept/fr/gtci/GTCI-2021-Report.pdf
  32. Eurostat. Available at: https://ec.europa.eu/eurostat
  33. OECD.Stat. Available at: https://stats.oecd.org/
  34. DataBank. The World Bank. Available at: https://databank.worldbank.org/
  35. Revenko, D., Vartanyan, V., Skachkov, O. (2012). Forecasting and assessing the sustainability of economic development dynamics of Ukraine. Actual Problems of Economics, 12 (138), 239–249.
  36. Vartanyan, V., Revenko, D., Lyba, V. (2014). Economic stability modelling for machine-building enterprises. Actual Problems of Economics, 6 (156), 437–443.
Удосконалення методичного підходу до оцінювання рівня інноваційного потенціалу країн Європейського Союзу

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-28

Як цитувати

Ревенко, Д. С., Романенков, Ю. О., Гатило, В. П., Лебедченко, В. В., & Тітаренко, О. О. (2023). Удосконалення методичного підходу до оцінювання рівня інноваційного потенціалу країн Європейського Союзу. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(13 (121), 63–73. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.273849

Номер

Том 1 № 13 (121) (2023): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Daniil Revenko, Yuri Romanenkov, Valentyna Hatylo, Vira Lebedchenko, Oleksandr Titarenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.