Оцінка ризику для здоров'я населення урбанізованих територій від забруднення атмосферного повітря автотранспортом

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.274174

Ключові слова:

атмосферне повітря, автомобільний транспорт, емісія полютантів, ризик для здоров’я населення

Анотація

Об’єктом дослідження є обласний центр з розвиненою промисловістю і значним транспортним навантаженням. У дослідженні дана оцінка впливу викидів автомобілів на здоров’я населення. Показано, що в середньому по місту викиди від автотранспорту становлять 0,341 мг/м∙с і варіюють від 0,038 до 1,012 мг/м∙с. Основними полютантами є діоксид Нітрогену (від 39,3 до 58,5 % від сумарної емісії, середнє значення − 50,9 %) і оксид Карбону (від 39,5 до 47,7 %, середнє значення – 38,7 %). Спостерігається перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) за вмістом NO2 (1,5‒4,5 ГДК при середньому значенні 2,7 ГДК), формальдегідом (4,3‒4,4 ГДК), вуглеводнями (1,2 ГДК), сажею (1,3 ГДК). Рівень канцерогенної небезпеки для дорослих (R=1,9∙10-4) і дітей (R=3,8∙10-5‒9,8∙10-5) оцінюється як середній. Найбільший внесок має сажа (61,0 %) і формальдегід (38,9 %). За не канцерогенним ризиком є значна небезпека зростання захворюваності населення (HI=9,9‒14,0 при середньому значення 11,1). Пріоритетні полютанти – формальдегід (37 %), NO2 (23 %), вуглеводні (17 %). Найбільш уразливими є органи дихання (НІ=8,7) і імунна система (НІ=4,3). Значна небезпека для здоров’я зумовлена низькою якістю палива, техніко-експлуатаційними характеристиками автомобілів, несприятливими природними умовами для розсіювання домішок. Методом інтерполяції і екстраполяції результатів натурних спостережень дана оцінка впливу газоподібних і пилових компонентів від автотранспорту на людину. Проведене дослідження дозволяє оцінити комбінований вплив полютантів на ризики захворювання і передчасної смерті населення, провести ідентифікацію небезпеки і зонування території за рівнем небезпеки. Отримані результати можуть бути важливими для прийняття ефективних управлінських рішень в галузі охорони довкілля і здоров’я населення

Біографії авторів

Ольга Олександрівна Мислюк, Черкаський державний технологічний університет

Кандидат хімічних наук, доцент

Кафедра екології

Олена Михайлівна Хоменко, Черкаський державний технологічний університет

Кандидат хімічних наук

Кафедра екології

Оксана В’ячеславівна Єгорова, Черкаський державний технологічний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра екології

Людмила Іванівна Жицька, Черкаський державний технологічний університет

Кандидат біологічних наук

Кафедра екології

Посилання

  1. Prüss-Üstün, Annette, Wolf, J., Corvalán, Carlos F. et al. (‎2016)‎. Preventing disease through healthy environments: a global assessment of the burden of disease from environmental risks. World Health Organization. Available at: https://apps.who.int/iris/handle/10665/204585
  2. Ambient (outdoor) air pollution. World Health Organization (WHO). Available at: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/ambient-(outdoor)-air-quality-and-health
  3. Fuller, R., Landrigan, P. J., Balakrishnan, K., Bathan, G., Bose-O’Reilly, S., Brauer, M. et al. (2022). Pollution and health: a progress update. The Lancet Planetary Health, 6 (6), e535–e547. doi: https://doi.org/10.1016/s2542-5196(22)00090-0
  4. Hassan Bhat, T., Jiawen, G., Farzaneh, H. (2021). Air Pollution Health Risk Assessment (AP-HRA), Principles and Applications. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18 (4), 1935. doi: https://doi.org/10.3390/ijerph18041935
  5. Ryngach, N. O., Vlasyk, L. Y., Vlasyk, L. I., Kolodnitska, T. L. (2022). Urbanization and health impacts of air pollution in Ukraine: threats and opportunities. Bukovinian Medical Herald, 26 (2 (102)), 69–76. doi: https://doi.org/10.24061/2413-0737.xxvi.2.102.2022.13
  6. Weichenthal, S., Ryswyk, K. V., Goldstein, A., Bagg, S., Shekkarizfard, M., Hatzopoulou, M. (2016). A land use regression model for ambient ultrafine particles in Montreal, Canada: A comparison of linear regression and a machine learning approach. Environmental Research, 146, 65–72. doi: https://doi.org/10.1016/j.envres.2015.12.016
  7. Kheirbek, I., Haney, J., Douglas, S., Ito, K., Matte, T. (2016). The contribution of motor vehicle emissions to ambient fine particulate matter public health impacts in New York City: a health burden assessment. Environmental Health, 15 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s12940-016-0172-6
  8. Schneider, P., Castell, N., Vogt, M., Dauge, F. R., Lahoz, W. A., Bartonova, A. (2017). Mapping urban air quality in near real-time using observations from low-cost sensors and model information. Environment International, 106, 234–247. doi: https://doi.org/10.1016/j.envint.2017.05.005
  9. Ruths, M., von Bismarck-Osten, C., Weber, S. (2014). Measuring and modelling the local-scale spatio-temporal variation of urban particle number size distributions and black carbon. Atmospheric Environment, 96, 37–49. doi: https://doi.org/10.1016/j.atmosenv.2014.07.020
  10. Liu, C., Chen, R., Sera, F., Vicedo-Cabrera, A. M., Guo, Y., Tong, S. et al. (2019). Ambient Particulate Air Pollution and Daily Mortality in 652 Cities. New England Journal of Medicine, 381 (8), 705–715. doi: https://doi.org/10.1056/nejmoa1817364
  11. Traczyk, P., Gruszecka-Kosowska, A. (2020). The Condition of Air Pollution in Kraków, Poland, in 2005–2020, with Health Risk Assessment. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17 (17), 6063. doi: https://doi.org/10.3390/ijerph17176063
  12. M 218-02070915-694:2011. Metodyka otsiniuvannia inhredientnoho i parametrychnoho zabrudnennia prydorozhnoho seredovyshcha systemoiu transportnyi potik - doroha. Available at: http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=27916
  13. Buske, D., Vilhena, M. T., Tirabassi, T., Bodmann, B. (2012). Air Pollution Steady-State Advection-Diffusion Equation: The General Three-Dimensional Solution. Journal of Environmental Protection, 03 (09), 1124–1134. doi: https://doi.org/10.4236/jep.2012.329131
  14. Pérez Guerrero, J. S., Pimentel, L. C. G., Oliveira-Júnior, J. F., Heilbron Filho, P. F. L., Ulke, A. G. (2012). A unified analytical solution of the steady-state atmospheric diffusion equation. Atmospheric Environment, 55, 201–212. doi: https://doi.org/10.1016/j.atmosenv.2012.03.015
  15. Cintolesi, C., Mémin, E. (2020). Stochastic Modelling of Turbulent Flows for Numerical Simulations. Fluids, 5 (3), 108. doi: https://doi.org/10.3390/fluids5030108
  16. Ghosh, S., Rigollet, P. (2020). Gaussian determinantal processes: A new model for directionality in data. Proceedings of the National Academy of Sciences, 117 (24), 13207–13213. doi: https://doi.org/10.1073/pnas.1917151117
  17. Sailaubek, D. A., Rubtsova, O. A., Kukulin, V. I. (2020). Complex-Range Gaussians as a Basis for Treatment of Charged Particle Scattering. Springer Proceedings in Physics, 287–291. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-32357-8_51
  18. Fernandes, A. P., Rafael, S., Lopes, D., Coelho, S., Borrego, C., Lopes, M. (2021). The air pollution modelling system URBAIR: how to use a Gaussian model to accomplish high spatial and temporal resolutions. Air Quality, Atmosphere & Health, 14 (12), 1969–1988. doi: https://doi.org/10.1007/s11869-021-01069-9
  19. Pro zatverdzhennia metodychnykh rekomendatsiy "Otsinka ryzyku dlia zdorovia naselennia vid zabrudnennia atmosfernoho povitria". Available at: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0184282-07#Text
  20. Risk Assessment in the Federal Government (1983). doi: https://doi.org/10.17226/366
  21. Surfer. Explore the depths of your data. Available at: https://www.goldensoftware.com/products/surfer
  22. Mysliuk, O. O., Sheikina, O. Yu. (2008). Otsinka ekolohichnoi bezpeky funktsionuvannia avtotransportu v umovakh promyslovoho mista. Visnyk ZhDTU, 3 (46).
Оцінка ризику для здоров'я населення урбанізованих територій від забруднення атмосферного повітря автотранспортом

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-27

Як цитувати

Мислюк, О. О., Хоменко, О. М., Єгорова, О. В., & Жицька, Л. І. (2023). Оцінка ризику для здоров’я населення урбанізованих територій від забруднення атмосферного повітря автотранспортом. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(10 (121), 19–26. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.274174

Номер

Том 1 № 10 (121) (2023): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Olga Mislyuk, Elena Khomenko, Oksana Yehorova, Liudmyla Zhytska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.