Впровадження концепції «уряд як платформа»: метод оцінки та оптимальна людино-центрична побудова для відповіді на технологічні виклики

Автор(и)

  • Ігор Володимирович Дунаєв Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-0790-0496
  • Людмила Олександрівна Бєлова Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0003-1679-5146
  • Александр Александрович Кудь Simcord LLC; Науково-дослідний центр економіко-правових рішень у сфері застосування технологій розподіленого реєстру, Україна https://orcid.org/0000-0001-5753-7421
  • Volodymyr Rodchenko Mendel University in Brno, Чехія https://orcid.org/0000-0003-0298-4747

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.275613

Ключові слова:

уряд як платформа, технологічна інфраструктура, суспільна цінність, модель сприйняття технологій

Анотація

Об’єктом цього дослідження є чинники реалізації концепції уряду як платформи. В дослідженні розв’язувалася проблема виявлення чинників та вибору моделі для аналізу умов для побудови соціально-технологічної моделі взаємодії суспільства та держави. Концепція уряду як платформи представлена у вигляді взаємопов’язаних суб’єктів, компонентів технологічної інфраструктури та цифрових активів. Особливістю описаної структури є урахування суспільної цінності, що пояснюється принципами досліджуваної концепції. До чинників реалізації концепції віднесено професійні та особистісні характеристики державних службовців; організаційну структуру уряду; правове регулювання; фінансові механізми; використання цифрових технологій Індустрії 4.0; цифрові можливості населення і бізнесу; цифрову залученість. Виокремлені чинники враховують необхідність урахування потреб та вимог громадян, технологічну готовність та компетенції уряду. Встановлено, що протягом 2022 року спостерігається глобальна тенденція до підвищення рівня розвитку електронного уряду. Результати аналізу користувацького досвіду про взаємодію з електронними державними послугами підтверджують необхідність орієнтації на споживачів. Розроблено теоретичну модель прийняття державної цифрової платформи. Модель складається з шести незалежних змінних, трьох проміжних змінних та однієї залежної змінної. В моделі до незалежних змінних віднесено відчутну легкість користування, невпевненість у технології, соціальний тиск, ефективність роботи з комп’ютерною технікою, технічні можливості. До проміжних змінних віднесено відношення до користування, відчутну корисність, задоволеність користувачів та намір використання. Залежною змінною прийнято фактичне використання технології

Біографії авторів

Ігор Володимирович Дунаєв, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Доктор наук з державного управління, професор

Кафедра економічної політики та менеджменту

Науково-навчальний інститут «Інститут державного управління»

Людмила Олександрівна Бєлова, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Доктор соціологічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, директор

Науково-навчальний інститут «Інститут державного управління»

Александр Александрович Кудь, Simcord LLC; Науково-дослідний центр економіко-правових рішень у сфері застосування технологій розподіленого реєстру

Генеральний директор

Член правління ГО

Volodymyr Rodchenko, Mendel University in Brno

Doctor of Economics, Professor, Associate Professor

Department of Management

Посилання

  1. Edelman Trust Barometer. Global Report. Edelman. Available at: https://www.edelman.com/sites/g/files/aatuss191/files/2023-02/2023%20Edelman%20Trust%20Barometer%20Global%20Report.pdf
  2. Edelman Trust Barometer 2022. Special Report. Trust and climate change. Edelman. Available at: https://www.edelman.com/sites/g/files/aatuss191/files/2022-11/2022%20Edelman%20Trust%20Barometer%20Special%20Report%20Trust%20and%20Climate%20Change%20FINAL_0.pdf
  3. Brown, A., Fishenden, J., Thompson, M., Venters, W. (2017). Appraising the impact and role of platform models and Government as a Platform (GaaP) in UK Government public service reform: Towards a Platform Assessment Framework (PAF). Government Information Quarterly, 34 (2), 167–182. doi: https://doi.org/10.1016/j.giq.2017.03.003
  4. Cordella, A., Paletti, A. (2019). Government as a platform, orchestration, and public value creation: The Italian case. Government Information Quarterly, 36 (4), 101409. doi: https://doi.org/10.1016/j.giq.2019.101409
  5. Seo, H., Myeong, S. (2020). The Priority of Factors of Building Government as a Platform with Analytic Hierarchy Process Analysis. Sustainability, 12 (14), 5615. doi: https://doi.org/10.3390/su12145615
  6. Seo, H., Myeong, S. (2021). Determinant Factors for Adoption of Government as a Platform in South Korea: Mediating Effects on the Perception of Intelligent Information Technology. Sustainability, 13 (18), 10464. doi: https://doi.org/10.3390/su131810464
  7. Millard, J. (2018). Open governance systems: Doing more with more. Government Information Quarterly, 35 (4), S77–S87. doi: https://doi.org/10.1016/j.giq.2015.08.003
  8. Janowski, T., Estevez, E., Baguma, R. (2018). Platform governance for sustainable development: Reshaping citizen-administration relationships in the digital age. Government Information Quarterly, 35 (4), S1–S16. doi: https://doi.org/10.1016/j.giq.2018.09.002
  9. Chohan, S. R., Hu, G. (2020). Success Factors Influencing Citizens’ Adoption of IoT Service Orchestration for Public Value Creation in Smart Government. IEEE Access, 8, 208427–208448. doi: https://doi.org/10.1109/access.2020.3036054
  10. Senyo, P., Effah, J., Osabutey, E. L. (2021). Digital platformisation as public sector transformation strategy: A case of Ghana’s paperless port. Technological Forecasting and Social Change, 162, 120387. doi: https://doi.org/10.1016/j.techfore.2020.120387
  11. Filgueiras, F., Flávio, C., Palotti, P. (2019). Digital Transformation and Public Service Delivery in Brazil. Latin American Policy, 10 (2), 195–219. doi: https://doi.org/10.1111/lamp.12169
  12. Lember, V., Kattel, R., Tõnurist, P. (2018). Technological capacity in the public sector: the case of Estonia. International Review of Administrative Sciences, 84 (2), 214–230. doi: https://doi.org/10.1177/0020852317735164
  13. O’Reilly, T. (2011). Government as a Platform. Innovations: Technology, Governance, Globalization, 6 (1), 13–40. doi: https://doi.org/10.1162/inov_a_00056
  14. Kud, A. (2021). Decentralized Information Platforms in Public Governance: Reconstruction of the Modern Democracy or Comfort Blinding? International Journal of Public Administration, 46 (3), 195–221. doi: https://doi.org/10.1080/01900692.2021.1993905
  15. Dunayev, I., Hotlib, I., Olvinskaya, J., Fomina, O., Hrybova, D., Olentsevych, N. et al. (2022). Development of a system for statistical measurement of the influence of digital technologies on the efficiency of management. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (13 (115)), 49–58. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.252911
  16. Dunayev, I., Hromov, S., Tymchenko, Y., Proskurina, M. (2022). Explication of the role of digital technologies in marketing management of a modern company. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (13 (119)), 89–99. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.265017
  17. Bender, B., Heine, M. (2021). Government as a Platform? Constitutive Elements of Public Service Platforms. Lecture Notes in Computer Science, 3–20. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-86611-2_1
  18. Hein, A., Schreieck, M., Riasanow, T., Setzke, D. S., Wiesche, M., Böhm, M., Krcmar, H. (2019). Digital platform ecosystems. Electronic Markets, 30 (1), 87–98. doi: https://doi.org/10.1007/s12525-019-00377-4
  19. Kud, A. (2021). Comprehensive Classification of Virtual Assets. International Journal of Education and Science, 4 (3-4). doi: https://doi.org/10.26697/ijes.2021.3.6
  20. Kud, A. (2021). Legal regulation of decentralized information platforms: problems and the suggested private-law approach to their solution in Ukraine. Theory and Practice of Public Administration, 2 (73), 47–66. Available at: https://www.blockchainukraine.org/wp-content/uploads/2021/09/legal-regulation-of-decentralized-information-platforms-in-ukraine.pdf
  21. Rudych, F. M. (Ed.) (2016). Politychna vlada i opozytsiya v Ukraini: porivnialnyi analiz iz zarubizhnymy krainamy. Kyiv: IPiEND im. I.F. Kurasa NAN Ukrainy, 488. Available at: https://ipiend.gov.ua/publication/politychna-vlada-i-opozytsiia-v-ukraini-porivnialnyj-analiz-iz-zarubizhnymy-krainamy-monohrafiia/
  22. United Nations E-Government Survey 2022. The Future of Digital Government. United Nations. Available at: https://desapublications.un.org/sites/default/files/publications/2022-09/Web%20version%20E-Government%202022.pdf
  23. Melhem, S., Lee, Y., Dener, C., Yamamichi, M., Priftis, M. L., Pahlavooni, S. et al. (2020). Digital Government Readiness Assessment (DGRA) Toolkit V.31: Guidelines for Task Teams (English). World Bank Group. Available at: http://documents.worldbank.org/curated/en/999901588145595011/Digital-Government-Readiness-Assessment-DGRA-Toolkit-V-31-Guidelines-for-Task-Teams
  24. Kud, A. (2022). Transformation of existing economic relations and ways of their implementation impacted by digital technologies. Visnyk of the Lviv University. Series Economics, 62, 42–58. Available at: https://www.blockchainukraine.org/wp-content/uploads/2022/10/a-kud-transformation-economic-relations-and-ways-their-implementation-under-development-digital-technologies-en.pdf
  25. Dearing, J. W., Cox, J. G. (2018). Diffusion Of Innovations Theory, Principles, And Practice. Health Affairs, 37 (2), 183–190. doi: https://doi.org/10.1377/hlthaff.2017.1104
  26. Al-Rahmi, W. M., Yahaya, N., Aldraiweesh, A. A., Alamri, M. M., Aljarboa, N. A., Alturki, U., Aljeraiwi, A. A. (2019). Integrating Technology Acceptance Model With Innovation Diffusion Theory: An Empirical Investigation on Students’ Intention to Use E-Learning Systems. IEEE Access, 7, 26797–26809. doi: https://doi.org/10.1109/access.2019.2899368
  27. Vargo, S. L., Akaka, M. A., Wieland, H. (2020). Rethinking the process of diffusion in innovation: A service-ecosystems and institutional perspective. Journal of Business Research, 116, 526–534. doi: https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2020.01.038
  28. Davis, F. D. (1989). Perceived Usefulness, Perceived Ease of Use, and User Acceptance of Information Technology. MIS Quarterly, 13 (3), 319. doi: https://doi.org/10.2307/249008
  29. Davis, F. D., Bagozzi, R. P., Warshaw, P. R. (1989). User Acceptance of Computer Technology: A Comparison of Two Theoretical Models. Management Science, 35 (8), 982–1003. doi: https://doi.org/10.1287/mnsc.35.8.982
  30. Venkatesh, V., Morris, M. G., Davis, G. B., Davis, F. D. (2003). User Acceptance of Information Technology: Toward a Unified View. MIS Quarterly, 27 (3), 425. doi: https://doi.org/10.2307/30036540
  31. Dunayev, I., Kud, A., Latynin, M., Kosenko, A., Kosenko, V., Kobzev, I. (2021). Improving methods for evaluating the results of digitizing public corporations. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (13 (114)), 17–28. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.248122
  32. Laudon, K. C., Laudon, J. P. (2019). Management Information Systems: Managing the Digital Firm. Pearson UK.
  33. Robbins, S. J., Judge, T. (2021). Essentials of Organizational Behaviour. Pearson UK.
  34. Kuhn, P., Buchinger, M., Balta, D., Matthes, F. (2022). Barriers of applying Government as a Platform in Practice: Evidence from Germany. Proceedings of the 55th Hawaii International Conference on System Sciences. doi: https://doi.org/10.24251/hicss.2022.328
  35. Al-Ani, A. (2017). Government as a Platform: Services, Participation and Policies. Digital Transformation in Journalism and News Media, 179–196. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-27786-8_14
  36. Dumky i pohliady naselennia Ukrainy shchodo derzhavnykh elektronnykh posluh. Analitychnyi zvit (2022). Kyiv. Available at: https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/2023-01/Report%20Opinions%20and%20views%20of%20the%20Ukrainian%20population%20regarding%20state%20electronic%20services.pdf
  37. Dumky i pohliady naselennia Ukrainy shchodo derzhavnykh elektronnykh posluh: veresen 2021 roku. Analitychnyi zvit (2021). Kyiv. Available at: https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/migration/ua/KIIS_DIA_Adult_population_on_eservices_Sept_2021.pdf
  38. Elektronni posluhy: dosvid, dovira, dostupnist (2020). Kyivskyi mizhnarodnyi instytut sotsiolohiyi. Available at: https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/migration/ua/Report_KIIS_Ukrainian_18.03.2021.pdf
  39. Dunayev, I. (2017). Moving regional economic policy modernization ahead: Systems basis for organizational and deblocking mechanisms in present-day Ukraine. Regional Science Inquiry, 9 (1), 21–39. Available at: http://www.rsijournal.eu/ARTICLES/June_2017/RSI_June_2017_IX_(1).pdf
  40. Kud, A. (2022). System modernization public administration in the information age platform. Kharkiv, 432. doi: https://doi.org/10.31359/9789669984296
Впровадження концепції «уряд як платформа»: метод оцінки та оптимальна людино-центрична побудова для відповіді на технологічні виклики

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-29

Як цитувати

Дунаєв, І. В., Бєлова, Л. О., Кудь, А. А., & Rodchenko, V. (2023). Впровадження концепції «уряд як платформа»: метод оцінки та оптимальна людино-центрична побудова для відповіді на технологічні виклики. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(13 (122), 6–16. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.275613

Номер

Том 2 № 13 (122) (2023): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Igor Dunayev, Lyudmyla Byelova, Aleksander Kud, Volodymyr Rodchenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.