Визначення ролі емоцій у споживчому шляху для культурних індустрій в умовах розвитку інформаційно-комунікаційних технологій
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.275614Ключові слова:
емоційна цінність, культурні індустрії, маркетинг, споживче рішення, Інтернет, цифрові платформиАнотація
Об’єкт дослідження – купівельна поведінка споживачів культурних продуктів. Метою дослідження є визначення моделі прийняття споживчого рішення про покупку культурних продуктів з урахуванням емоційної складової в умовах розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Встановлено, що макроекономічні чинники формування маркетингу культурних індустрій характеризуються низкою особливостей, серед яких ключовою є розвиток інформаційно-комунікаційних технологій. Прийняття споживчого рішення щодо культурного продукту залежить від його економічної та культурної цінностей, але визначається емоційною цінністю. Запропонована модель впливу емоційної цінності дозволяє визначити вірогідність позитивного споживчого рішення по відношенню до певного культурного продукту або бренду. Оцінка впливу розповсюдження інформаційно-комунікаційних технологій на споживання культурних продуктів довела наявність зв’язку між кількістю абонентів мережі Інтернет та витратами домогосподарств на культуру та відпочинок. Проте, більшість культурних продуктів, споживаних через мережу Інтернет або телебачення, є безкоштовною або отриманою безкоштовно з неофіційних джерел (так званий «піратський» контент). Виявлено, що половина споживачів взагалі не відвідують культурних заходів через нестачу коштів, часу або віддаленість заходу. В той же час, основними каналами та джерелами інформації споживачів культурних продуктів є Інтернет та телебачення. Встановлено, що максимально повно емоційний маркетинг реалізовує себе через петлеподібну модель доведення комерційно-важливої інформації до кінцевого споживача культурних продуктів. В цьому процесі в якості інструменту ключову роль грають цифрові маркетингові технології, особливо – цифрові платформи. Практичне значення полягає в можливостях застосування отриманих даних в процесі розробки маркетингових програм суб’єктів культурних індустрій
Посилання
- Lindskov, A. (2021). Hypercompetition: a review and agenda for future research. Competitiveness Review: An International Business Journal, 32 (3), 391–427. doi: https://doi.org/10.1108/cr-06-2021-0097
- The 2009 UNESCO Framework for Cultural Statistics (FCS) (2009). UNESCO. Available at: https://uis.unesco.org/en/file/392/download?token=jnTw6dAe
- Bolotna, O. (2013). Emotional marketing as a technology of consumers behavior administration. Efektyvna ekonomika, 8. Available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2257
- Petrychenko, P. (2014). Upravlinnia emotsiyamy ta vrazhenniamy klientiv. Visnyk sotsialno-ekonomichnykh doslidzhen, 2 (53), 232–237. Available at: http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3545
- Lee, D., Hosanagar, K., Nair, H. S. (2018). Advertising Content and Consumer Engagement on Social Media: Evidence from Facebook. Management Science, 64 (11), 5105–5131. doi: https://doi.org/10.1287/mnsc.2017.2902
- Hudson, S., Roth, M. S., Madden, T. J., Hudson, R. (2015). The effects of social media on emotions, brand relationship quality, and word of mouth: An empirical study of music festival attendees. Tourism Management, 47, 68–76. doi: https://doi.org/10.1016/j.tourman.2014.09.001
- McColl-Kennedy, J. R., Zaki, M., Lemon, K. N., Urmetzer, F., Neely, A. (2018). Gaining Customer Experience Insights That Matter. Journal of Service Research, 22 (1), 8–26. doi: https://doi.org/10.1177/1094670518812182
- Nowacki, M., Kruczek, Z. (2020). Experience marketing at Polish museums and visitor attractions: the co-creation of visitor experiences, emotions and satisfaction. Museum Management and Curatorship, 36 (1), 62–81. doi: https://doi.org/10.1080/09647775.2020.1730228
- Bastiaansen, M., Straatman, S., Mitas, O., Stekelenburg, J., Jansen, S. (2020). Emotion Measurement in Tourism Destination Marketing: A Comparative Electroencephalographic and Behavioral Study. Journal of Travel Research, 61 (2), 252–264. doi: https://doi.org/10.1177/0047287520981149
- Voorhees, C. M., Fombelle, P. W., Gregoire, Y., Bone, S., Gustafsson, A., Sousa, R., Walkowiak, T. (2017). Service encounters, experiences and the customer journey: Defining the field and a call to expand our lens. Journal of Business Research, 79, 269–280. doi: https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2017.04.014
- Yachin, J. M. (2018). The ‘customer journey’: Learning from customers in tourism experience encounters. Tourism Management Perspectives, 28, 201–210. doi: https://doi.org/10.1016/j.tmp.2018.09.002
- Nam, H., Kannan, P. K. (2020). Digital Environment in Global Markets: Cross-Cultural Implications for Evolving Customer Journeys. Journal of International Marketing, 28 (1), 28–47. doi: https://doi.org/10.1177/1069031x19898767
- Li, J., Abbasi, A., Cheema, A., Abraham, L. B. (2020). Path to Purpose? How Online Customer Journeys Differ for Hedonic Versus Utilitarian Purchases. Journal of Marketing, 84 (4), 127–146. doi: https://doi.org/10.1177/0022242920911628
- Shen, S., Sotiriadis, M., Zhang, Y. (2020). The Influence of Smart Technologies on Customer Journey in Tourist Attractions within the Smart Tourism Management Framework. Sustainability, 12 (10), 4157. doi: https://doi.org/10.3390/su12104157
- Lylyk, I., Saychuk, I. (2008). Mega-trends of the societal development and the marketing. Economic Annals-XXI, 89 (9-10), 12–15. Available at: http://ea21journal.world/index.php/98_9-10_2008/
- Baudrillard, J. (2017). The Consumer Society: Myths and Structures. SAGE Publications Ltd. doi: https://doi.org/10.4135/9781526401502
- Throsby, D. (2001). Economics and Culture. Cambridge University Press. doi: https://doi.org/10.1017/cbo9781107590106
- Proskurina, M. O. (2018). Orhanizatsiyno-ekonomichnyi mekhanizm kulturnoi industriyi Ukrainy. Kyiv, 222. Available at: https://nam.kiev.ua/files/publications/kniga-ostan.pdf
- Solso, R., MacLin, M., Maclin, O. (2013). Cognitive Psychology. Pearson. Available at: https://www.pearson.de/9781292055497
- Krykun, V. A. (2020). Cognitive marketing as a modern management strategy. Actual Problems of International Relations, 143, 96–103. doi: https://doi.org/10.17721/apmv.2020.143.1.96-103
- Consoli, D. (2010). A New Concept of Marketing: The Emotional Marketing. BRAND. Broad Research in Accounting, Negotiation, and Distribution, 1 (1). Available at: https://www.edusoft.ro/brain/index.php/brand/article/view/76
- Bohdan, O. (2019). Deiaki aspekty kulturnykh praktyk i kulturnoi infrastruktury Ukrainy: rezultaty vseukrainskoho opytuvannia. Odesa, 75. Available at: https://uccs.org.ua/wp-content/uploads/2019/03/deiaki-aspekty-kulturnykh-praktyk-i-kulturnoi-infrastruktury.pdf
- Burakovskyi, I. et al. (2019). Ekonomichna pryvablyvist ukrainskoi kultury. Analitychna dopovid. Kyiv: FOP Lopatina O. O., 112. Available at: https://uaculture.org/wp-content/uploads/2020/01/203377_analitychna-dopovid-povna-versiya_ekonomichna-pryvablyvist-ukrayinskoyi-kultury.pdf
- Vyvchennia interesiv tsilovykh audytoriy ukrainskoho kulturnoho fondu. Analitychnyi zvit (2020). Vox Populi Agency. Available at: https://uaculture.org/wp-content/uploads/2020/12/potreby-cza-doslidzhennya-dlya-ukf.pdf
- Structure of household total expenditure. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. Available at: https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2021/gdvdg/ssv/ssv_20ue.xls
- Kilkist abonentiv zviazku. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. Available at: https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2019/zv/az/az_u/az0119_u.htm
- Doslidzhennia muzychnoho rynku Ukrainy ta yoho zovnishnoekonomichnykh perspektyv. Available at: https://ucf.in.ua/archive/6061e988502ac70507276595
- Court, D., Elzinga, D., Mulder, S., Vetvik, O. J. (2009). The consumer decision journey. McKinsey Quarterly. Available at: https://www.mckinsey.com/capabilities/growth-marketing-and-sales/our-insights/the-consumer-decision-journey
- Hoelck, K., Engin, E., Airaghi, E. et al. (2017). Mapping the creative value chains: a study on the economy of culture in the digital age: final report. European Commission. doi: https://doi.org/10.2766/868748
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Yuliia Tymchenko, Mariia Proskurina, Taras Hryhorchuk, Lesya Chervinska, Vadym Ratynskiy, Svitlana Shpylyk, Olga Krause, Iryna Pinyak, Iryna Lebedynets, Oleksandr Nosyriev
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
