Розробка підходу до оцінки довговічності кузова автобуса на рамному шасі
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.275656Ключові слова:
довговічність кузова автобуса, рамне шасі, імітаційне моделювання, корозія кузова, втомне руйнуванняАнотація
Об’єкт дослідження – процеси та допустимі межі старіння кузовів автобусів на рамному шасі під час експлуатації.
В результаті проведення досліджень методом імітаційного моделювання визначено довговічність автобуса на рамному шасі, яка лежить у межах від 5 до 11 років залежно від умов експлуатації. При дослідженні враховано такі фактори: завантаження пасажирами, мікропрофіль дороги, швидкість руху автобуса, корозія. Довговічність автобуса залежить в першу чергу від довговічності рами та каркасу кузова. Оскільки рама виготовляється із легованих сталей та термооброблена, при утворенні тріщин рами вона не ремонтується, а замінюється на нову.
Під час визначення довговічності автобуса на рамному шасі встановлено, що рама має в 1,5–1,8 рази більшу довговічність ніж сам каркас кузова. Це пояснюється тим, що рама виготовлена із легованих матеріалів та має відкриту конструкцію. Сам каркас кузова має закриті порожнини, що провокує розвиток корозії при накопиченні в них вологи.
Особливість отриманих результатів полягає у тому, що до проведеного дослідження розглядались тільки автобуси із несівною конструкцією кузова.
Розглянуто проблему довговічності кузовів на рамному шасі. Як показує досвід експлуатації, довговічність кузовів автобусів на рамному шасі залежить від багатьох експлуатаційних факторів. Для експлуатуючих організацій та заводів-виробників важливо передбачити довговічність автобуса залежно від умов експлуатації.
Результати даного дослідження дозволять експлуатуючим організаціям передбачити планові відновлювальні ремонти, а також вжити заходів по підвищенню ресурсу автобусів в процесі експлуатації. Для заводів-виробників результати дослідження дозволять використати раціональні технології та матеріали для формування ресурсу кузова автобуса
Посилання
- Ruban, D., Kraynyk, L., Ruban, H., Sosyk, A., Shcherbyna, A., Dudarenko, O., Artyukh, A. (2021). Forecasting the durability of public transport bus bodies depending on operating conditions. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (1 (112)), 26–33. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.238171
- MathWorks. Available at: https://www.matlab.com/
- Ruban, D., Kraynyk, L., Ruban, H., Hrubel, M., Duzhyi, R., Babaryha, A. (2022). Development of technological principles of technical control of bus bodies during operation based on passive safety conditions. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (1 (120)), 91–100. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.268178
- Regulation No 66 of the Economic Commission for Europe of the United Nations (UN/ECE) – Uniform provisions concerning the approval of large passenger vehicles with regard to the strength of their superstructure. Available at: http://data.europa.eu/eli/reg/2011/66(2)/oj
- Farahani, B. V., Ramos, N. V., Moreira, P. M. G. P., Cunha, R., Costa, A., Maia, R., Rodrigues, R. M. (2022). Passive Safety Solutions on Transit Buses: Experimental and Numerical Analyses. Procedia Structural Integrity, 37, 668–675. doi: https://doi.org/10.1016/j.prostr.2022.01.136
- Boutar, Y., Naïmi, S., Mezlini, S., Carbas, R. J. C., da Silva, L. F. M., Ali, M. B. S. (2021). Cyclic fatigue testing: Assessment of polyurethane adhesive joints’ durability for bus structures’ aluminium assembly. Journal of Advanced Joining Processes, 3, 100053. doi: https://doi.org/10.1016/j.jajp.2021.100053
- Kepka, M., Kepka, M., Václavík, J., Chvojan, J. (2019). Fatigue life of a bus structure in normal operation and in accelerated testing on special tracks. Procedia Structural Integrity, 17, 44–50. doi: https://doi.org/10.1016/j.prostr.2019.08.007
- Kepka, M., Kepka, M., Dzugan, J., Konopik, P. (2019). Practical notes for assessing the fatigue life of bodyworks of buses and trolleybuses. Procedia Structural Integrity, 19, 595–603. doi: https://doi.org/10.1016/j.prostr.2019.12.064
- Kepka, M., Kepka, M. (2020). Accelerated fatigue testing on special tracks as new part of methodology for bus/trolleybus development. Engineering Failure Analysis, 118, 104786. doi: https://doi.org/10.1016/j.engfailanal.2020.104786
- Ruban, D. P. (2020). Mathematical Model of Forecasting Durability of Bus Bodies and Checking it for Adequacy. Visnyk of Vinnytsia Politechnical Institute, 150 (3), 81–89. doi: https://doi.org/10.31649/1997-9266-2020-150-3-81-89
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Dmytro Ruban, Lubomyr Kraynyk, Hanna Ruban, Maria Zakharova, Volodymyr Metelap, Vladyslav Khotunov, Sergiy Mykhaylyuta
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
