Визначення впливу попередньої підготовки ягід лохини (Vaccinium Corymbosum L.) На загальну тривалість сушіння

Автор(и)

  • Жанна Олександрівна Петрова Інститут технічної теплофізики Національної академії наук України , Україна https://orcid.org/0000-0001-7385-8495
  • Катерина Сергіївна Слободянюк Інститут технічної теплофізики Національної академії наук України , Україна https://orcid.org/0000-0003-3416-388X
  • Олексій Павлович Граков Інститут технічної теплофізики Національної академії наук України , Україна https://orcid.org/0000-0003-0743-2431

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.276097

Ключові слова:

конвективне сушіння, гігротермічна обробка, інфрачервоне випромінювання, вологість, режимні параметри

Анотація

Проведеними комплексними дослідженнями впливу різних типів попередньої підготовки ягід лохини до сушіння встановлено кількість воскового нальоту, колір та загальну тривалість зневоднення сировини. Виконано порівняння 2 типів попередньої підготовки: гігротермічна обробка та обробка інфрачервоним випромінюванням безпосередньо під час сушіння. Встановлено, що з ягід після обробки інфрачервоним випромінюванням зійшло воскового нальоту у 53 рази більше ніж після гігротермічної обробки. Мікроскопічними дослідженнями зрізів паренхімної частини ягід лохини зафіксовано стан клітинних оболонок та кольору сировини без попередньої обробки, з попередньою обробкою та після сушіння. Встановлено, що ягоди лохини висушені без попередньої обробки (режимні параметри теплоносія: t=70 °C, v=3 м/с, d=10 г/кг с.п. Wп=85 %, ) мають частково зруйновані клітинні оболонки, але максимально зберігається колір висушеного матеріалу. Спостерігалося, що ягоди після гігротермічної обробки мають частково зруйновані частини оболонки клітин, що дає можливість інтенсивнішому виділенню вологи з матеріалу після сушіння також зберігається максимальний колір продукту. У ягід після обробки інфрачервоним випромінюванням потужністю 100 Вт протягом 10 хвилин клітини залишаються випуклими з частковим руйнуванням оболонки деяких клітин, але при цьому після попередньої обробки зменшується інтенсивність кольору. Дослідження кінетики сушіння ягід лохини підтвердили, що застосування інфрачервоного випромінювання потужністю 100 Вт протягом 10 хв з одночасним сушінням при режимних параметрах теплоносія t=60 °C, v=3 м/с, d=10 г/кг с.п. дозволяє зменшити восковий наліт на ягодах лохини та краще інтенсифікувати тепловологообмін під час сушіння ягід ніж застосування гігротермічної обробки

Біографії авторів

Жанна Олександрівна Петрова, Інститут технічної теплофізики Національної академії наук України

Доктор технічних наук, головний науковий співробітник, старший науковий співробітник

Відділ тепломасопереносу в теплотехнологіях

Катерина Сергіївна Слободянюк, Інститут технічної теплофізики Національної академії наук України

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник  

Відділ тепломасопереносу в теплотехнологіях

Олексій Павлович Граков, Інститут технічної теплофізики Національної академії наук України

Аспірант

Посилання

  1. Antal, T. (2021). Effect of different drying techniques on the drying time and energy of blueberry. Analecta Technica Szegedinensia, 15 (1), 23–30. doi: https://doi.org/10.14232/analecta.2021.1.23-30
  2. Satanina, V. (2011). Optimization of Hydrothermodynamic Technology for Blueberry Food Processing. Nova Scotia. Available at: https://central.bac-lac.gc.ca/.item?id=TC-NSHD-14347&op=pdf&app=Library&oclc_number=870856372
  3. Loypimai, P., Paewboonsom, S., Damerow, L., Blanke, M. M. (2017). The wax bloom on blueberry: Application of luster sensor technology to assess glossiness and the effect of polishing as a fruit quality parameter. Journal of Applied Botany and Food Quality, 90, 154–158. doi: https://doi.org/10.5073/JABFQ.2017.090.019
  4. Albrigo, L. G., Lyrene, P. M., Freeman, B. (1980). Waxes and Other Surface Characteristics of Fruit and Leaves of Native Vaccinium elliotti Chapm.1. Journal of the American Society for Horticultural Science, 105 (2), 230–235. doi: https://doi.org/10.21273/jashs.105.2.230
  5. Silich, A. A., Zozulevich, B. V., Popovskiy, V. G. (1982). Sushka plodov i vinograda v tunnel'nykh sushilkakh. Moscow: Legkaya i pischevaya promyshlennost', 80.
  6. Petrova, Zh. O., Sniezhkin, Yu. F. (2018). Enerhoefektyvni teplotekhnolohiyi pererobky funktsionalnoi syrovyny. Kyiv: Nauk. dumka, 192.
  7. Petrova, Zh., Slobodianiuk, K., Grakov, O. (2022). Theoretical analysis of the current state of processing blueberry berries by known drying methods. Scientific Works of NUFT, 28 (3), 123–143. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2022_28_3_13
  8. Slobodianiuk, K. S., Hrakov, O. P. (2021). Determination of the mass fraction of moisture of blueberry fruits by the drying method to a constant weight. Zbirnyk tez dopovidei ХХIХ vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsiyi studentiv, aspirantiv i molodykh vchenykh ”Obladnannia khimichnykh vyrobnytstv i pidpryiemstv budivelnykh materialiv”. Kyiv: «KPI im. Ihoria Sikorskoho», 8–10.
  9. Pohozhykh, M. I., Pak, A. O. (2015). Enerhoefektyvni sposoby pererobky kharchovoi syrovyny: sushinnia plodovo-yahidnoi syrovyny. Kharkiv: KhDUKhT, 159.
  10. Sun, Y., Zhang, M., Mujumdar, A. (2019). Berry Drying: Mechanism, Pretreatment, Drying Technology, Nutrient Preservation, and Mathematical Models. Food Engineering Reviews, 11 (2), 61–77. doi: https://doi.org/10.1007/s12393-019-9188-3
  11. Grochowski, D. M., Skalicka-Woźniak, K., Orhan, I. E., Xiao, J., Locatelli, M., Piwowarski, J. P. et al. (2017). A comprehensive review of agrimoniin. Annals of the New York Academy of Sciences, 1401 (1), 166–180. doi: https://doi.org/10.1111/nyas.13421
  12. Skrovankova, S., Sumczynski, D., Mlcek, J., Jurikova, T., Sochor, J. (2015). Bioactive Compounds and Antioxidant Activity in Different Types of Berries. International Journal of Molecular Sciences, 16 (10), 24673–24706. doi: https://doi.org/10.3390/ijms161024673
  13. An, K., Fu, M., Zhang, H., Tang, D., Xu, Y., Xiao, G. (2019). Effect of ethyl oleate pretreatment on blueberry (Vaccinium corymbosum L.): drying kinetics, antioxidant activity, and structure of wax layer. Journal of Food Science and Technology, 56 (2), 783–791. doi: https://doi.org/10.1007/s13197-018-3538-7
  14. Munzenmayer, P., Ulloa, J., Pinto, M., Ramirez, C., Valencia, P., Simpson, R., Almonacid, S. (2020). Freeze-Drying of Blueberries: Effects of Carbon Dioxide (CO2) Laser Perforation as Skin Pretreatment to Improve Mass Transfer, Primary Drying Time, and Quality. Foods, 9 (2), 211. doi: https://doi.org/10.3390/foods9020211
  15. Liu, Z.-L., Xie, L., Zielinska, M., Pan, Z., Deng, L.-Z., Zhang, J.-S. et al. (2022). Improvement of drying efficiency and quality attributes of blueberries using innovative far-infrared radiation heating assisted pulsed vacuum drying (FIR-PVD). Innovative Food Science & Emerging Technologies, 77, 102948. doi: https://doi.org/10.1016/j.ifset.2022.102948
  16. Wang, J., Law, C.-L., Nema, P. K., Zhao, J.-H., Liu, Z.-L., Deng, L.-Z. et al. (2018). Pulsed vacuum drying enhances drying kinetics and quality of lemon slices. Journal of Food Engineering, 224, 129–138. doi: https://doi.org/10.1016/j.jfoodeng.2018.01.002
  17. Yu, Y., Jin, T. Z., Xiao, G. (2017). Effects of pulsed electric fields pretreatment and drying method on drying characteristics and nutritive quality of blueberries. Journal of Food Processing and Preservation, 41 (6), e13303. doi: https://doi.org/10.1111/jfpp.13303
  18. Yu, Y., Jin, T. Z., Fan, X., Xu, Y. (2017). Osmotic dehydration of blueberries pretreated with pulsed electric fields: Effects on dehydration kinetics, and microbiological and nutritional qualities. Drying Technology, 35 (13), 1543–1551. doi: https://doi.org/10.1080/07373937.2016.1260583
  19. Petrova, Zh. A., Slobodyanyuk, E. S. (2019). Energy-Efficient Modes of Drying of Colloidal Capillary-Porous Materials. Journal of Engineering Physics and Thermophysics, 92 (5), 1231–1238. doi: https://doi.org/10.1007/s10891-019-02038-x
  20. Sniezhkin, Yu. F., Petrova, Zh. O., Paziuk, V. M. (2012). Hidrotermichna obrobka funktsionalnoi syrovyny. Naukovi pratsi, 1 (41), 13–17.
  21. Krishnamurthy, K., Khurana, H. K., Soojin, J., Irudayaraj, J., Demirci, A. (2008). Infrared Heating in Food Processing: An Overview. Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety, 7 (1), 2–13. doi: https://doi.org/10.1111/j.1541-4337.2007.00024.x
  22. Burdo, O. H., Terziev, S. H., Ruzhytska, N. V., Borshch, A. A. (2011). Kinetyka ICh-sushinnia shlamu kavy. Kharchova nauka i tekhnolohiya, 4 (17), 96–99. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khnit_2011_4_34
  23. Sniezhkin, Yu. F., Petrova, Zh. O., Samoilenko, K. M., Slobodianiuk, K. S. (2022). Teplomasoobminni protsesy otrymannia kombinovanykh funktsionalnykh poroshkiv. Kyiv: Tropea, 148.
Визначення впливу попередньої підготовки ягід лохини (Vaccinium Corymbosum L.) На загальну тривалість сушіння

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-29

Як цитувати

Петрова, Ж. О., Слободянюк, К. С., & Граков, О. П. (2023). Визначення впливу попередньої підготовки ягід лохини (Vaccinium Corymbosum L.) На загальну тривалість сушіння. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(11 (122), 83–90. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.276097

Номер

Том 2 № 11 (122) (2023): Технології та обладнання харчових виробництв

Розділ

Технології та обладнання харчових виробництв

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Zhanna Petrova, Kateryna Slobodianiuk, Oleksii Grakov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.