Метод теорії функціонала густини у досліженні псевдо-іммунологічної специфічності штучного рецептора на меламін
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.27658Ключові слова:
штучний рецептор, молекулярний імпринтинг, меламін, метод теорії функціонала щільності, псевдо-імунологічна специфічністьАнотація
Псевдо-імунологічна специфічність штучного рецептора на меламін досліджена методом теорії функціонала густини на рівні теорії RwB97XD/6-31G(d). Акриламідо-2-метил-1-пропансульфонова кислота (АМПК), а також ітаконова та акрилова кислоти розглядались як найкращі з потенційних функціональних мономерів. Значення розрахованих енергій взаємодії мономер: меламін (для передполімеризаційних комплексів 1:1), порівнювались із енергіями взаємодій для комплексів мономер : атразин та мономер : пеніцилін.
Посилання
1. Muzyka, K. (2014). Current Trends in the Development of the Electrochemiluminescent Immunosensors. Biosensors and Bioelectronics, 54, 393–407. doi: 10.1016/j.bios.2013.11.011
2. Moreno-Bondi, M. C., Benito-Peña, M. E., Urraca, J. L., Orellana, G. (2012). Immuno-Like Assays and Biomimetic Microchips. Top Curr. Chem, 325, 111–164. doi: 10.1007/128_2010_94.
3. Whitcombe, M. J., Kirsch N., Nicholls I. A. (2014). Molecular imprinting science and technology: A survey of the literature for the years 2004-2011. J. of Mol. Rec., 27, 297–401. doi: 10.1002/jmr.2347.
4. Muzyka, K., Piletsky, S. Rozhitskii, M. (2013). Chap.5 inHandbook of Molecularly Imprinted Polymers. A Smither Group Company, UK, 197–228.
5. Nicholls, I. A., Karlsson, C. G., Olsson, G. D., Rosengren, A. M. (2013). Computational strategies for the design and study of molecularly imprinted materials. Industrial and Engineering Chemistry Research., 52, 13900–13909. doi: 10.1021/ie3033119.
6. Chu, C. Y., Wang, C. C. (2013). Toxicity of melamine: the public health concern. J. of environmental science and health, Part C: Environmental carcinogenesis and ecotoxicology reviews, 31, 342–386. doi: 10.1080/10590501.2013.844758.
7. Sharma, K., Paradakar, M. (2010). The melamine adulteration scandal (Review). Food Security, 2, 97–107. doi : 10.1007/s12571-009-0048-5
8. Muzyka, К. М. (2014). Computational strategy in rational choice of functional monomers for "artificial receptor" synthesis on melamine. Sensors electronics and microsystem technology, 11, 33–41.
9. Simon, S., Duran, M., Dannenberg, J. J. (1996). How does basis set superposition error change the potential surfaces for hydrogen bonded dimers? J. Chem. Phys., 105, 11024–11031. doi : 10.1063/1.472902.
10. Cossi, M., Rega, N., Scalmani, G., Barone, V. (2003). Energies, structures, and electronic properties of molecules in solution with the C-PCM solvation model. J. Comp. Chem., 24, 669–681. doi: 10.1002/jcc.10189
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Катерина Миколаївна Музика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
