Математическое моделирование абсорбции аммиака и диоксида углерода водными растворами
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2010.2773Ключові слова:
багатокомпонентна абсорбція, математичне моделюванняАнотація
Отримано математичний опис процесів абсорбції аміаку й діоксиду вуглецю водяним розчином. Його аналіз, а також врахування асоціації CO2, NH3 і H2O у газовій фазі дозволили пояснити протиріччя у відомих експериментальних даних.Посилання
- Faurholt C. Uber die Prozesse «NH2COONH4 + H2O = (NH4)2CO3» und «CO2 + H2O = H2CO3» // Zeitschrift Fur Anorganische and Allgemeine Chemi – 1922.– B. 1-20.– S. 85-92.
- Орлов Е.И. К вопросу о карбамат-карбонатной теории аммиачно-содового процесса // Украинский химический журнал – 1928.– № 4 – C. 139-140.
- Шокин И. Н. Исследование процесса карбонизации аммиачного рассола в производстве кальцинированной соды: Дис. д–p. техн. наук – М., 1955. – 228 с.
- Andrew S. P. S. A rapid method of absorption rates measurement and its application to CO2 absorption to partially carbonated ammonia liquor // Chemistry and industry London. – 1954.–V. 41. – P. 279-286.
- Гольдштейн Я. Р. Производство кальцинированной соды. – М.: Госхимиздат, 1934. – 384 с.
- Белопольский А.П. Критический обзор работ по карбонизации аммиачно-солевых растворов // Журнал прикладной химии – 1946. – № 12. – C. 1259-1264.
- Котелевский Ю.П. О роли парциального давления СО2 в процессе карбонизации // Журнал химической промышленности. – 1940. – Т. 17, № 8. – С. 38-39.
- Гольдштейн Я.Р. Теория и практика аммиачно-содового процесса. К теории процесса карбонизации аммиачного рассола // Журнал прикладной химии. – 1948. – Т.21, № 1. – С. 82-100.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 В.Ф. Райко, М.А. Цейтлин
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.