Визначення впливу вмісту жиророзчинних барвників на період індукції окиснення їхніх олійних розчинів
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.279619Ключові слова:
хлорофіл, бета-каротин, антиоксидант, прооксидант, прискорене окиснення, диференційна скануюча калориметріяАнотація
Об’єктом дослідження є період індукції прискореного окиснення олійних розчинів жиророзчинних барвників хлорофілу та бета-каротину. Досліджено вплив вмісту жиророзчинних барвників на період індукції прискореного окиснення їхніх розчинів в олії соняшниковій рафінованій. Особливість роботи полягає у встановленні апроксимаційних графічних та математичних залежностей терміну періоду індукції прискореного окиснення рафінованої соняшникової олії від вмісту хлорофілу і бета-каротину окремо та сумісно. Це є важливим для прогнозування термінів придатності олійних розчинів жиророзчинних барвників.
Визначено, що хлорофіл А практично не виявляє прооксидантної дії за умови його вмісту до 0,05 г/л. Вміст хлорофілу А на рівні 0,10 г/л призводить до зменшення терміну періоду індукції на 14 %; 0,20 г/л – на 36 %; 0,30 г/л – на 48 %. Вміст бета-каротину на рівні 0,10 г/л призводить до збільшення терміну періоду індукції на 35 %; 0,20 г/л – на 47 %; 0,30 г/л – на 54 %. Вміст в олійній системі 0,10 г/л бета-каротину і 0,05 г/л хлорофілу А призводить до зменшення терміну періоду індукції прискореного окиснення на 8,4 % порівняно з олійним розчином 0,10 г/л бета-каротину без хлорофілу А. Отримані дані пояснюються тим, що існує компенсуючий вплив антиоксиданту бета-каротину на прооксидантну дію хлорофілу А в олійному розчині. Особливістю отриманих результатів є можливість прогнозування термінів придатності олійних розчинів жиророзчинних барвників. З практичної точки зору результати досліджень дозволяють розробляти олійні системи з урахуванням окремої та сумісної особливостей реакційної здатності щодо окиснення хлорофілу і бета-каротину. Прикладним аспектом використання наукового результату є можливість розширення асортименту олійної продукції підвищеної харчової цінності з різним вмістом хлорофілу і бета-каротину
Посилання
- Belinska, A., Bochkarev, S., Varankina, O., Rudniev, V., Zviahintseva, O., Rudnieva, K. et al. (2019). Research on oxidative stability of protein-fat mixture based on sesame and flax seeds for use in halva technology. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (11 (101)), 6–14. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.178908
- Saveliev, D., Hryhorenko, O., Mykhailova, E., Kravtsov, M., Kostyrkin, O., Nikitin, A. et al. (2023). Development of technology for obtaining fat compositions with increased oxidative stability. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (6 (121)), 33–39. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.272210
- Yuan, L., Xu, Z., Tan, C.-P., Liu, Y., Xu, Y.-J. (2021). Biohazard and dynamic features of different polar compounds in vegetable oil during thermal oxidation. LWT, 146, 111450. doi: https://doi.org/10.1016/j.lwt.2021.111450
- Danchenko, Y., Andronov, V., Kariev, A., Lebedev, V., Rybka, E., Meleshchenko, R., Yavorska, D. (2017). Research into surface properties of disperse fillers based on plant raw materials. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (12 (89)), 20–26. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.111350
- Abad, A., Shahidi, F. (2021). Fatty acid, triacylglycerol and minor component profiles affect oxidative stability of camelina and sophia seed oils. Food Bioscience, 40, 100849. doi: https://doi.org/10.1016/j.fbio.2020.100849
- Ma, G., Wang, Y., Li, Y., Zhang, L., Gao, Y., Li, Q., Yu, X. (2023). Antioxidant properties of lipid concomitants in edible oils: A review. Food Chemistry, 422, 136219. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2023.136219
- Wang, D., Xiao, H., Lyu, X., Chen, H., Wei, F. (2023). Lipid oxidation in food science and nutritional health: A comprehensive review. Oil Crop Science, 8 (1), 35–44. doi: https://doi.org/10.1016/j.ocsci.2023.02.002
- Ali, M. A., Nargis, A., Othman, N. H., Noor, A. F., Sadik, G., Hossen, J. (2017). Oxidation stability and compositional characteristics of oils from microwave roasted pumpkin seeds during thermal oxidation. International Journal of Food Properties, 20 (11), 2569–2580. doi: https://doi.org/10.1080/10942912.2016.1244544
- Maszewska, M., Florowska, A., Dłużewska, E., Wroniak, M., Marciniak-Lukasiak, K., Żbikowska, A. (2018). Oxidative Stability of Selected Edible Oils. Molecules, 23 (7), 1746. doi: https://doi.org/10.3390/molecules23071746
- Giuliani, A. A., Cichelli, A., Tonucci, L., d'Alessandro, N. (2015). Chlorophyll photosensitized oxidation of virgin olive oil: A comparison between selected unsaturated model esters and real oil samples. Rivista Italiana Delle Sostanze Grasse, 92 (1), 25–37. Available at: https://www.researchgate.net/publication/278685152_Chlorophyll_photosensitized_oxidation_of_virgin_olive_oil_A_comparison_between_selected_unsaturated_model_esters_and_real_oil_samples
- Li, X., Yang, R., Lv, C., Chen, L., Zhang, L., Ding, X. et al. (2018). Effect of Chlorophyll on Lipid Oxidation of Rapeseed Oil. European Journal of Lipid Science and Technology, 121 (4), 1800078. doi: https://doi.org/10.1002/ejlt.201800078
- Ayu, D. F., Andarwulan, N., Hariyadi, P., Purnomo, E. H. (2016). Effect of tocopherols, tocotrienols, β-carotene, and chlorophyll on the photo-oxidative stability of red palm oil. Food Science and Biotechnology, 25 (2), 401–407. doi: https://doi.org/10.1007/s10068-016-0055-1
- Murillo, M. C., García, A. B., Lafarga, T., Melgosa, M., Bermejo, R. (2022). Color of extra virgin olive oils enriched with carotenoids from microalgae: influence of ultraviolet exposure and heating. Grasas y Aceites, 73 (2), e455. doi: https://doi.org/10.3989/gya.0104211
- Nabi, B. G., Mukhtar, K., Ahmed, W., Manzoor, M. F., Ranjha, M. M. A. N., Kieliszek, M. et al. (2023). Natural pigments: Anthocyanins, carotenoids, chlorophylls, and betalains as colorants in food products. Food Bioscience, 52, 102403. doi: https://doi.org/10.1016/j.fbio.2023.102403
- Nova oliya soniashnykova rafinovana TM «Oleina Presova». Umovy zberihannia. Available at: https://oleina.ua/production/olejna-presova/
- Ashenafi, E. L., Nyman, M. C., Shelley, J. T., Mattson, N. S. (2023). Spectral properties and stability of selected carotenoid and chlorophyll compounds in different solvent systems. Food Chemistry Advances, 2, 100178. doi: https://doi.org/10.1016/j.focha.2022.100178
- Setting Up a DSC Oxygen Induction Time Procedure. Available at: https://folk.ntnu.no/deng/fra_nt/other%20stuff/DSC_manuals/QDSC/Setting_Up_a_DSC_Oxygen_Induction_Time_Procedure.htm#top
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Pavlo Petik, Serhii Stankevych, Inna Zabrodina, Oksana Zhulinska, Iryna Mezentseva, Ivan Haliasnyi, Tatyana Hontar, Lidiia Shubina, Oleh Kotliar, Svitlana Bondarenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
