Метод вирішення завдання автоматизованого формування оптимального варіанту складу виробу

Автор(и)

  • Светлана Станиславовна Кочергина Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського вул. Першотравнева, 20, м. Кременчук, Україна, 39614, Україна https://orcid.org/0000-0002-5178-1332
  • Игорь Васильевич Шевченко Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського вул. Першотравнева, 20, м. Кременчук, Україна, 39614, Україна https://orcid.org/0000-0003-3009-8611

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.28034

Ключові слова:

індивідуальні вимоги, інтегральний критерій оптимальності, оцінки пріоритетів, множина Парето

Анотація

Робота присвячена розробці методу вирішення завдання автоматизованого формування оптимального складу виробу на машинобудівному підприємстві. Метод дозволяє з наявної номенклатурної бази підприємства запропонувати найбільш ефективне рішення для конструктора, формуючого технічну пропозицію потенційному замовнику за його індивідуальними вимогами. Процес проходить з урахуванням обмежень і можливостей підприємства на даний період часу.

Біографії авторів

Светлана Станиславовна Кочергина, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського вул. Першотравнева, 20, м. Кременчук, Україна, 39614

Аспірантка

Кафедра інформаційно-управляючих систем

Игорь Васильевич Шевченко, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського вул. Першотравнева, 20, м. Кременчук, Україна, 39614

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра інформаційно-управляючих систем

Посилання

  1. Fedorovich, O. E., Plokhov, S. S., Nekrasov, A. B. (2005). The use of reusable components in new technology project management. Radіoelectronic and Computer Systems, 2 (10), 104–107.

    Fedorovich, O. E., Plokhov, S. S. (2006). Formation of component reuse in new technology projects. Radіoelectronic and Computer Systems, 1 (13), 124–128.

    Zamirets, N. V., Schegol, V. A. (2008). Method of formation of component-based architecture of complex of space products. Radіoelectronic and Computer Systems, 1 (28), 114–117.

    Fedorovich, O. E., Plokhov, S. S. (2005). Risk-oriented approach to the development of information management systems based on component reuse. Aviation and Space Technics and Technology, 5 (21), 66–69.

    Fedorovich, O. E., Sergeyeva, Yu. S., Sergeyev, S. V. (2008). Method of plurality components formation for reuse in project of new techniques design. Radіoelectronic and Computer Systems, 1 (28), 182–186.

    Brown, A. (2000). Large Scale. Component-Based Development. Prentice Hall, 300.

    Bass, L., Chastek, G., Clements, P., Northrop, L., Smith, D., Withey, J. (1998). Second Product Line Practice Workshop Report. Software Engineering Institute, Pittsburg, PA, CMU/SEI-98-TR-015, 42.

    Shevchenko, I. V., Kochergina, S. S. (2014). Model of subsystem of optimum product composition for individual order at engineering enterprise. Visnyk of Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University, 1 (84), 69–75.

    Kochergina, S. S., Shevchenko, I. V. (2014). Mathematical model of formation problem of product optimal version by means of selection ranking criteria. Automated Control Systems and Automation Devices, 165, 28–33.

    Saati, T. (1993). Decision-making. Method of hierarchy analysis. Moscow, Russia: Radio and communication, 278.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-10-23

Як цитувати

Кочергина, С. С., & Шевченко, И. В. (2014). Метод вирішення завдання автоматизованого формування оптимального варіанту складу виробу. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(3(71), 18–24. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.28034

Номер

Том 5 № 3(71) (2014): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2014 Светлана Станиславовна Кочергина, Игорь Васильевич Шевченко

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.