Синтез цифрових і гуманітарних технологій у задачах управління трансформаційними процесами індустрії моди

Автор(и)

  • Ірина Анатоліївна Гардабхадзе Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0002-8899-3267

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.281174

Ключові слова:

індустрія моди, інноваційний потенціал, фактори впливу, цифрова гуманитаристика, техногуманітарний комплекс

Анотація

Дослідження присвячено особливостям трансформації індустрії моди у сталу екологічну екосистему. Для аналізу обрано соціокультурну сферу індустрії моди, оскільки вона безпосередньо залежить від ставлення громадськості до циклічної моделі функціонування. Актуальність вибору підтверджується відставанням вивченості соціокультурних факторів від результатів досліджень технологічних, художньо-естетичних та екологічних аспектів. Проблема ускладняється відсутністю у гетерогенному середовищі екосистеми єдиного центру управління соціокультурною сферою. Мета дослідження полягає у пошуку можливостей регулювання соціокультурної сфери індустрії моди за умов відсутності центру управління. Запропоновано концепція регулювання  соціокультурної сфери індустрії моди на основі синтезу цифрових і гуманітарних технологій у процесі її трансформації у сталу екологічну екосистему. Регулювання реалізовано шляхом генерації стимулюючих впливів на незалежних учасників циклічного процесу з метою узгодити їх поведінку для досягнення спільних цілей системи. Для формування впливів обрано гуманітарні технології, здатні впливати на поведінку операторів процесу. Джерелом даних обрано список навчальних програм з цифрової гуманітаристики освітньої мережі iSchool. Для генерації стимулів з гармонізованих цифрових гуманітарних дисциплін та екологічного фешн-дизайну складено техногуманітарний комплекс. Показано, що він здатний впливати на соціокультурні складові інноваційного потенціалу індустрії моди шляхом стимулювання поведінки суб’єктів екосистеми. Можливість реалізації запропонованої концепції продемонстровано шляхом розробки функціональної моделі техно-соціокультурної системи індустрії моди за участю техногуманітарного комплексу у балансуванні інноваційного потенціалу індустрії

Біографія автора

Ірина Анатоліївна Гардабхадзе, Київський національний університет культури і мистецтв

Старший науковий співробітник, доцент

Науково-навчальний інститут

Посилання

  1. Centobelli, P., Abbate, S., Nadeem, S. P., Garza-Reyes, J. A. (2022). Slowing the fast fashion industry: An all-round perspective. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry, 38, 100684. doi: https://doi.org/10.1016/j.cogsc.2022.100684
  2. Communication from the commission to the European parliament, the council, the European economic and social committee and the committee of the regions. EU Strategy for Sustainable and Circular Textiles. COM(2022) 141 final. Available at: https://eur-lex.europa.eu/resource.html?uri=cellar:9d2e47d1-b0f3-11ec-83e1-01aa75ed71a1.0001.02/DOC_1&format=PDF
  3. UN Alliance for Sustainable Fashion. Available at: https://unfashionalliance.org/
  4. Karell, E.; Niinimäki, K. (Ed.) (2018). Design for Circularity: The Case of circular.fashion. Sustainable Fashion in a Circular Economy. Aalto ARTS Books, 96 127.
  5. Wright, J. D. (2015). Introduction. International Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences, xvii–xxviii. doi: https://doi.org/10.1016/b978-0-08-097086-8.99033-0
  6. Sandebrg, J., Holmstrom, J., Lyytinen, K. (2020). Digitization and Phase Transitions in Platform Organizing Logics: Evidence from the Process Automation Industry. MIS Quarterly, 44 (1), 129–153. doi: https://doi.org/10.25300/misq/2020/14520
  7. Wang, P. (2021). Connecting the Parts with the Whole: Toward an Information Ecology Theory of Digital Innovation Ecosystems. MIS Quarterly, 45 (1), 397–422. doi: https://doi.org/10.25300/misq/2021/15864
  8. Sarker, S., Chatterjee, S., Xiao, X., Elbanna, A. (2019). The Sociotechnical Axis of Cohesion for the IS Discipline: Its Historical Legacy and its Continued Relevance. MIS Quarterly, 43 (3), 695–719. doi: https://doi.org/10.25300/misq/2019/13747
  9. Shirvanimoghaddam, K., Motamed, B., Ramakrishna, S., Naebe, M. (2020). Death by waste: Fashion and textile circular economy case. Science of The Total Environment, 718, 137317. doi: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2020.137317
  10. Jia, F., Yin, S., Chen, L., Chen, X. (2020). The circular economy in the textile and apparel industry: A systematic literature review. Journal of Cleaner Production, 259, 120728. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.120728
  11. Gazzola, P., Pavione, E., Pezzetti, R., Grechi, D. (2020). Trends in the Fashion Industry. The Perception of Sustainability and Circular Economy: A Gender/Generation Quantitative Approach. Sustainability, 12 (7), 2809. doi: https://doi.org/10.3390/su12072809
  12. Sandberg, E. (2023). Orchestration capabilities in circular supply chains of post-consumer used clothes – A case study of a Swedish fashion retailer. Journal of Cleaner Production, 387, 135935. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2023.135935
  13. Payne, A. (2015). Open- and closed-loop recycling of textile and apparel products. Handbook of Life Cycle Assessment (LCA) of Textiles and Clothing, 103–123. doi: https://doi.org/10.1016/b978-0-08-100169-1.00006-x
  14. Niinimäki, K.; Niinimäki, K. (Ed.) (2018). Sustainable Fashion in a Circular Economy. Sustainable Fashion in a Circular Economy. Aalto ARTS Books, 12–41.
  15. Zhao, L., Liu, S., Zhao, X. (2021). Big data and digital design models for fashion design. Journal of Engineered Fibers and Fabrics, 16, 155892502110190. doi: https://doi.org/10.1177/15589250211019023
  16. Kozlowski, A., Bardecki, M., Searcy, C. (2019). Tools for Sustainable Fashion Design: An Analysis of Their Fitness for Purpose. Sustainability, 11 (13), 3581. doi: https://doi.org/10.3390/su11133581
  17. Hardabkhadze, I., Bereznenko, S., Kyselova, K., Bilotska, L., Vodzinska, O. (2023). Fashion industry: exploring the stages of digitalization, innovative potential and prospects of transformation into an environmentally sustainable ecosystem. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (13 (121)), 86–101. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.273630
  18. Luhmann, J., Burghardt, M. (2021). Digital humanities—A discipline in its own right? An analysis of the role and position of digital humanities in the academic landscape. Journal of the Association for Information Science and Technology, 73 (2), 148–171. doi: https://doi.org/10.1002/asi.24533
  19. Walsh, J. A., Cobb, P. J., Fremery, W., Golub, K., Keah, H., Kim, J. et al. (2021).Digital humanities in the iSchool. Journal of the Association for Information Science and Technology, 73 (2), 188–203. doi: https://doi.org/10.1002/asi.24535
  20. Nobile, T. H., Noris, A., Kalbaska, N., Cantoni, L. (2021). A review of digital fashion research: before and beyond communication and marketing. International Journal of Fashion Design, Technology and Education, 14 (3), 293–301. doi: https://doi.org/10.1080/17543266.2021.1931476
  21. Best Global Brands. Interbrand. Available at: https://interbrand.com/best-global-brands/
  22. Oliveira, R. C., Näas, I. de A., Garcia, S. (2022). Fashion Industry 4.0: A Bibliometric Review in the Fashion Industry. Research, Society and Development, 11 (12), e490111234203. doi: https://doi.org/10.33448/rsd-v11i12.34203
  23. Adamkiewicz, J., Kochańska, E., Adamkiewicz, I., Łukasik, R. M. (2022). Greenwashing and sustainable fashion industry. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry, 38, 100710. doi: https://doi.org/10.1016/j.cogsc.2022.100710
  24. Sandberg, E., Pal, R., Hemilä, J. (2018). Exploring value creation and appropriation in the reverse clothing supply chain. The International Journal of Logistics Management, 29 (1), 90–109. doi: https://doi.org/10.1108/ijlm-10-2016-0241
  25. Arribas-Ibar, M., Nylund, P. A., Brem, A. (2022). Circular business models in the luxury fashion industry: Toward an ecosystemic dominant design? Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry, 37, 100673. v
  26. Shrivastava, A., Jain, G., Kamble, S. S., Belhadi, A. (2021). Sustainability through online renting clothing: Circular fashion fueled by instagram micro-celebrities. Journal of Cleaner Production, 278, 123772. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.123772
  27. Niinimäki, K. (2006). Ecodesign and Textiles. Research Journal of Textile and Apparel, 10 (3), 67–75. doi: https://doi.org/10.1108/rjta-10-03-2006-b009
  28. Sustainability Reporting with GRI. Available at: https://globalreporting.org/reporting-support/
  29. Dragomir, V. D., Dumitru, M. (2022). Practical solutions for circular business models in the fashion industry. Cleaner Logistics and Supply Chain, 4, 100040. doi: https://doi.org/10.1016/j.clscn.2022.100040
  30. Nambisan, S., Wright, M., Feldman, M. (2019). The digital transformation of innovation and entrepreneurship: Progress, challenges and key themes. Research Policy, 48 (8), 103773. doi: https://doi.org/10.1016/j.respol.2019.03.018
  31. Paccagnan, D., Chandan, R., Marden, J. R. (2022). Utility and mechanism design in multi-agent systems: An overview. Annual Reviews in Control, 53, 315–328. doi: https://doi.org/10.1016/j.arcontrol.2022.02.002
Синтез цифрових і гуманітарних технологій у задачах управління трансформаційними процесами індустрії моди

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-30

Як цитувати

Гардабхадзе, І. А. (2023). Синтез цифрових і гуманітарних технологій у задачах управління трансформаційними процесами індустрії моди. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(13 (123), 19–33. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.281174

Номер

Том 3 № 13 (123) (2023): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Iryna Hardabkhadze

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.