Розроблення методик капілярної хроматографії терпенових вуглеводнів і кисневмісних компонентів ефірних олій

Автор(и)

  • Наталия Эпинетовна Фролова Національного університету харчових технологій 01601, Україна, м. Київ, вул. Володимирська, 68, Україна https://orcid.org/0000-0002-5009-6026
  • Елена Михайловна Усатюк Національний університет харчових технологій 01601, Україна, м. Київ, вул. Володимирська, 68, Україна https://orcid.org/0000-0001-9383-1898

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.28174

Ключові слова:

ефірна олія, нерухома фаза, терпенові вуглеводні, кисневмісні компоненти, газохроматографічний аналіз

Анотація

У статті наведено дослідження умов проведення газохроматографічного аналізу ефірних олій на капілярних колонках з максимальним поділом терпенових вуглеводнів і кисневмісних компонентів. Під час розроблення методик підібрано нерухомі фази, обрано газ-носій і його швидкість, температури нагріву колонок, детектора, інжектора. Розроблені методики можуть бути використані для вивчення складу ефірних олій як ефіроолійних культур, так і пряно-ароматичних рослин нової селекції.

Біографії авторів

Наталия Эпинетовна Фролова, Національного університету харчових технологій 01601, Україна, м. Київ, вул. Володимирська, 68

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технології оздоровчих продуктів

Елена Михайловна Усатюк, Національний університет харчових технологій 01601, Україна, м. Київ, вул. Володимирська, 68

Асистент

Кафедра молекулярної та авангардної гастрономії

Посилання

  1. Gurinovich, L., Puchkova, T. (2005). Jefirnye masla: himija, tehnologija, analiz, primenenie. Moscow: Shkola kosmeticheskih himikov, 190.
  2. Special Issue: Proceedings of the 40th International Symposium on Essential Oils (ISEO) (2010). Savigliano (Italy), 25 (3), 111.
  3. Marriott, P. J., Graham, T. E., Dufour, J.-P. (2009). Emerging Opportunities for Flavor Analysis through Hyphenated Gas Chromatography. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 57 (21), 9962–9971. doi: 10.1021/jf9013845
  4. Shajdullina, G. M. (2005). Hromato-mass-spektrometricheskij analiz pri proizvodstve aromatobrazujushhih kompozicij s ispol'zovaniem jefirnyh masel mjaty. Pishhevaja promyshlenost', 5,16–19.
  5. Bjokker, Ju. (2009). Hromatografija. Instrumental'naja analitika: metody hromatografii i kapilljarnogo jelektroforeza. Moscow: Tehnosfera, 472.
  6. Arutjunov, Ju. I., Kudrjashov, S. Ju., Onuchak, L. A., Platonov, I. A. (2005). Gazohromatograficheskij analiz smesej, soderzhashhih neizvestnye komponenty. Vestnik SamGU, 5, 137–162.
  7. Tashlickij, V. N., Carev, D. A., Kaz'mina, Je. M. (2013). Razrabotka hromatograficheskogo metoda razdelenija slozhnyh smesej. ACD/AutoChrom, 1 (2), 38–42.
  8. Franz, C. M. (2010). Essential oil research: past, present and future. Flavour and Fragrance Journal, 25 (3), 112–113.
  9. Bicchi, C. (2008). Quantitative analysis of essential oils: a complex task. Flavour and Fragrance Journal, 23 (6), 382–391. doi: 10.1002/ffj.1905
  10. Bicchi, C. (2011). New trends in the analysis of the volatile fraction of matrices of vegetable origin: a short overview. A review. Flavour and Fragrance Journal, 26 (5), 321–325.
  11. Rubiolo, P. (2010). Analysis of the plant volatile fraction. Part 3. The Chemistry and Biology of Volatiles, 49–93. doi: 10.1002/9780470669532.ch3
  12. Gong, F. I., Fung, Y. S., Liang, Y. Z. (2004). Determination of volatile components in ginger using gas chromatography-mass spectrometry with resolution improved by data processing techniques. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 52 (21), 6378–6383. doi: 10.1021/jf040102z
  13. Smelcerovic, А. (2013). Recent Advances in Analysis of Essential Oils. Current Analytical Chemistry, 9 (1), 61–70. doi: 10.2174/15734110130109
  14. Cicchetti, E., Merle, P., Chaintreau, A. (2008). Quantitation in gas chromatography: usual practices and performances of a response factor database. Flavour and Fragrance Journal, 23 (6), 450–459. doi: 10.1002/ffj.1906
  15. Туркельтауб, Г. Н. Хроматография: учебное пособие [Текст] / Г. Н. Туркельтауб, А. А. Ищенко. – М.: МИТХТ, 2011. – 67 с.
  16. Dolja, V. S., Trzhecinskij, S. D., Mozul', V. I., Tret'jak, N. I. (2013). Osobennosti himicheskogo sostava vidov roda SALVIA L. Aktual'nі pitannja farmacevtichnoї і medichnoї nauki ta praktiki, 3 (13), 83–85.
  17. Kovalenko, N. A. (2010). Dinamika nakoplenija i komponentnyj sostav jefirnyh masel nekotoryh vidov roda Salvia L. Trudy Belorusskogo gosudarstvennogo universiteta, 5 (2), 27–33.
  18. Frolova, N., Usenko, V., Macko, I. (2005). Identifikacija komponentov jefirnyh masel v rezhime vydelenija preparata. Pishhevaja promyshlennost', 4, 79–82.
  19. Frolova, N. Je., Chepel', N. V., Naumenko, K. A., Usatjuk, E. M. (2013). Issledovanie vydelenija aromaticheskih komponentov jefirnyh masel preparativnoj hromatografiej. Nauchnyj zhurnal SPb NIUITMO. Sankt-Peterburg: SPb NIUITMO, 1. Available at: http://processes.open-mechanics.com/articles/708.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-10-17

Як цитувати

Фролова, Н. Э., & Усатюк, Е. М. (2014). Розроблення методик капілярної хроматографії терпенових вуглеводнів і кисневмісних компонентів ефірних олій. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(11(71), 57–62. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.28174

Номер

Том 5 № 11(71) (2014): Технології та обладнання харчових виробництв

Розділ

Технології та обладнання харчових виробництв

Ліцензія

Авторське право (c) 2014 Наталия Эпинетовна Фролова, Елена Михайловна Усатюк

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.