Розробка комплексного методу управління цифровими компетентностями

Автор(и)

  • Ярослав Іванович Шестак Державний торговельно-економічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-5102-9642
  • Юлія Вікторівна Білявська Державний торговельно-економічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-8183-4036
  • Валерій Леонідович Осецький Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0000-0001-5104-1070
  • Неля Володимирівна Микитенко Державний торговельно-економічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-5694-0531
  • Юрій Миколайович Уманців Державний торговельно-економічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-0788-7110

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.281933

Ключові слова:

кіберуправління бізнесом, персональні дані, цифрова грамотність, комплексний метод, ефективність, компетентність

Анотація

Дослідження змін, які відбуваються в еру діджиталізації, дозволяє відслідковувати цифровий слід споживачів та формувати нові тренди і моделі в управлінні бізнесом. Об’єктом даного дослідження є цифрова грамотність громадян. Переважна більшість суспільства не уявляє свого життя без онлайн активності, перегляду веб сторінок, сайтів та соціальних мереж. Саме тому все більше виникає потреба у розширенні знань цифрової грамотності. Метою даного дослідження є формування матриці «BEST», що дозволяє визначити рівень знання та володіння цифровими компетентностями персоналу. Для діагностики було обрано по 10 критеріїв, а також розраховано питому вагу кожного з них, що узагальнено в опитувальному бланку. Визначення вагомості кожного фактора здійснюється методом експертної оцінки враховуючи, що загальний коефіцієнт вагомості=1 по кожній групі факторів. Досягнення максимальної ефективності (5‒10 балів) забезпечить перебування у сегменті «S» матриці, що свідчить про високий рівень управління бізнес-процесами, знання та дотримання дескрипторів цифрових компетентностей персоналом. Це сприяє вирішенню проблеми щодо знання дескрипторів цифрової грамотності і дозволяє покращити ефективність діяльності підприємства, а також вчасно надати відсіч та відбити кібератаки. Застосування визначених цифрових компетентностей дозволить приймати оптимальні рішення у процесі застосування діджитал навичок, забезпечуючи при цьому унікальність цифрової грамотності в управлінні бізнесом. Отримані результати можуть бути використані керівниками підприємств для аналізу і побудови протидії витокам даних або вчиненню кібератак. Це сприятиме налагодженню співпраці підприємств зі стейкголдерами та формуванню довіри споживачів

Біографії авторів

Ярослав Іванович Шестак, Державний торговельно-економічний університет

Старший викладач

Директор

Інформаційно-обчислювальний центр Головного центру інформаційних технологій

Кафедра програмної інженерії та кібербезпеки

Юлія Вікторівна Білявська, Державний торговельно-економічний університет

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра менеджменту

Валерій Леонідович Осецький, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Доктор економічних наук, професор

Кафедра економічної теорії, макро- і мікроекономіки

Неля Володимирівна Микитенко, Державний торговельно-економічний університет

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра менеджменту

Юрій Миколайович Уманців, Державний торговельно-економічний університет

Доктор економічних наук, професор

Кафедра економічної теорії та конкурентної політики

Посилання

  1. Yerina, A., Honchar, I., Zaiets, S. (2021). Statistical Indicators of Cybersecurity Development in the Context of Digital Transformation of Economy and Society. Science and Innovation, 17 (3), 3–13. doi: https://doi.org/10.15407/scine17.03.003
  2. Yakymova, L., Novotná, A., Kuz, V., Tamándl, L. (2022). Measuring industry digital transformation with a composite indicator: A case study of the utility industry. JOURNAL OF INTERNATIONAL STUDIES, 15 (1), 168–180. doi: https://doi.org/10.14254/2071-8330.2022/15-1/11
  3. Biliavska, Y., Mykytenko, N., Romat, Y., Biliavskyi, V. (2023). Category management: Industry vs trade. Scientific Horizons, 26 (1). doi: https://doi.org/10.48077/scihor.26(1).2023.129-150
  4. Mariano, E. B., Ferraz, D., de Oliveira Gobbo, S. C. (2021). The Human Development Index with Multiple Data Envelopment Analysis Approaches: A Comparative Evaluation Using Social Network Analysis. Social Indicators Research, 157 (2), 443–500. doi: https://doi.org/10.1007/s11205-021-02660-4
  5. Remeikiene, R., Gaspareniene, L., Fedajev, A., Vebraite, V. (2021). The role of ICT development in boosting economic growth in transition economies. Journal of International Studies, 14 (4), 9–22. doi: https://doi.org/10.14254/2071-8330.2021/14-4/1
  6. Cioacă, S.-I., Cristache, S.-E., Vuță, M., Marin, E., Vuță, M. (2020). Assessing the Impact of ICT Sector on Sustainable Development in the European Union: An Empirical Analysis Using Panel Data. Sustainability, 12 (2), 592. doi: https://doi.org/10.3390/su12020592
  7. Osiyevskyy, O., Shevchenko, L., Marchenko, O., Umantsiv, Y. (2022). Hybrid Firm: The Future of Organizing for Industry 4.0. Rutgers Business Review, 7 (3), 289–308. Available at: https://rbr.business.rutgers.edu/sites/default/files/documents/rbr-070306.pdf
  8. Strange, R., Zucchella, A. (2017). Industry 4.0, global value chains and international business. Multinational Business Review, 25 (3), 174–184. doi: https://doi.org/10.1108/mbr-05-2017-0028
  9. Ghauri, P., Strange, R., Cooke, F. L. (2021). Research on international business: The new realities. International Business Review, 30 (2), 101794. doi: https://doi.org/10.1016/j.ibusrev.2021.101794
  10. Chaudhary, S., Gkioulos, V., Katsikas, S. (2022). Developing metrics to assess the effectiveness of cybersecurity awareness program. Journal of Cybersecurity, 8 (1). doi: https://doi.org/10.1093/cybsec/tyac006
  11. Ziniuk, M., Dyeyeva, N., Bogatyrova, K., Melnychenko, S., Fayvishenko, D., Shevchun, M. (2022). Digital transformation of corporate governance. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 5 (46), 300–310. doi: https://doi.org/10.55643/fcaptp.5.46.2022.3807
  12. Waladali, E., Rabaiah, A. (2022). Impact of e-government maturity on public servants’ job satisfaction. Problems and Perspectives in Management, 20 (3), 501–515. doi: https://doi.org/10.21511/ppm.20(3).2022.40
  13. Ninh Nguyen, H., Dung Tran, M. (2022). Stimuli to adopt e-government services during Covid-19: Evidence from Vietnam. Innovative Marketing, 18 (1), 12–22. doi: https://doi.org/10.21511/im.18(1).2022.02
  14. Bhargava, A., Bester, M., Bolton, L. (2020). Employees’ Perceptions of the Implementation of Robotics, Artificial Intelligence, and Automation (RAIA) on Job Satisfaction, Job Security, and Employability. Journal of Technology in Behavioral Science, 6 (1), 106–113. doi: https://doi.org/10.1007/s41347-020-00153-8
  15. Rachmawati, Aswar, K., Sumardjo, M., Wiguna, M., Hariyani, E. (2022). Personal and reliability factors affecting adoption and utilization of e-government: An effect of intention to use. Problems and Perspectives in Management, 20 (2), 281–290. doi: https://doi.org/10.21511/ppm.20(2).2022.23
  16. Vuorikari, R., Kluzer, S., Punie, Y. (2022). DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for Citizens - With new examples of knowledge, skills and attitudes. Publications Office of the European Union. doi: https://doi.org/10.2760/490274
  17. Hatisaru, V., Falloon, G., Seen, A., Fraser, S., Powling, M., Beswick, K. (2023). Educational leaders’ perceptions of STEM education revealed by their drawings and texts. International Journal of Mathematical Education in Science and Technology, 1, 1–21. doi: https://doi.org/10.1080/0020739x.2023.2170290
  18. Mishra, P., Koehler, M. J. (2006). Technological Pedagogical Content Knowledge: A Framework for Teacher Knowledge. Teachers College Record: The Voice of Scholarship in Education, 108 (6), 1017–1054. doi: https://doi.org/10.1111/j.1467-9620.2006.00684.x
  19. Janssen, J., Stoyanov, S., Ferrari, A., Punie, Y., Pannekeet, K., Sloep, P. (2013). Experts’ views on digital competence: Commonalities and differences. Computers & Education, 68, 473–481. doi: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2013.06.008
  20. Hope, A., Yemm, N., Nguyen, G., Raza, M. A., Sparke, E., Buhagier,C., Neumann, R. (2022). Digital skills in the Australian and International economies. National Skills Commission. Available at: https://www.nationalskillscommission.gov.au/sites/default/files/2022-03/ABS%20Paper%20-%20Digital%20Skills.pdf
  21. Derzhavni posluhy onlain. Available at: https://diia.gov.ua/
  22. Opys ramky tsyfrovoi kompetentnosti dlia hromadian Ukrainy (2021). Available at: https://thedigital.gov.ua/storage/uploads/files/news_post/2021/3/mintsifra-oprilyudnyue-ramku-tsifrovoi-kompetentnosti-dlya-gromadyan/%D0%9E%D0%A0%20%D0%A6%D0%9A.pdf
Розробка комплексного методу управління цифровими компетентностями

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-30

Як цитувати

Шестак, Я. І., Білявська, Ю. В., Осецький, В. Л., Микитенко, Н. В., & Уманців, Ю. М. (2023). Розробка комплексного методу управління цифровими компетентностями. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(13 (123), 86–97. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.281933

Номер

Том 3 № 13 (123) (2023): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Yaroslav Shestak, Yuliia Biliavska, Valerii Osetskyi, Nelya Mykytenko, Yurii Umantsiv

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.