Розроблення людино-машинного інтерфейсу системи очищення на місці для молочної промисловості
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.282695Ключові слова:
людино-машинний інтерфейс, молочна промисловість, системи, мийка на місці, WinCC FlexibleАнотація
Молочна промисловість повинна зосереджуватись на вимогах санітарії та гігієни для забезпечення безпечності продукції, контролю за миючими речовинами, резервуарів, насосів. Дотримання даних вимог забезпечить умови для випуску якісного молочного продукту, підтримання технічної та механічної частоти на підприємстві та недопущення розмноження шкідливих бактерій. У цих умовах актуальною є проблема очищення технічного обладнання від шкідливих залишків на місці. Об'єктом дослідження є основні процеси роботи системи очищення на місці в молочній промисловості (Cleaning In Place). Рекомендовано розроблення людино-машинного інтерфейсу очищення на місці у програмному продукті фірми Siemens WinCC Flexible. Варто зазначити, що у запропонованому інтерфейсі враховано зменшення часу простою обладнання під час миття технологічного обладнання, зручний користувацький інтерфейс, простота в обслуговуванні. Оцінено стан використання існуючих візуалізацій інтерфейсів очищення на місці, які не використовують одночасно промивку двох резервуарів миючими розчинами (лугу та кислоти), стан контрольованих величин у вибраній ліній промивки. Чисельні оцінки отриманих результатів застосовують сучасну технологію програмування та високу інформаційну продуктивність інтерфейсу для користувача. Розроблено людино-машинний інтерфейс з можливістю миття паралельно двох резервуарів у різних кінцях цеху і виборі рецептів для різних груп резервуарів. Даний інтерфейс здійснює вивід аварійних повідомлень, стан процесу миття виробничих ліній та контроль за даними з давачів. Практичне використання отриманих наукових результатів полягає у тому, що спроектований інтерфейс можна використовувати не тільки у молочній промисловості, а у будь-якій іншій харчовій галузі
Посилання
- Belei, O. I., Huchok, A., Kritsak, A. (2017). Teoretychni peredumovy stvorennia avtomatyzovanoi systemy CIP myiky. Suchasni informatsiyni tekhnolohiyi v dystantsiyniy osviti: V Vseukrainskyi naukovo-praktychnyi seminar (SITvDO-2017). Ivano-Frankivsk: IFNTUNH, 43–45. Available at: http://elar.nung.edu.ua/bitstream/123456789/8224/1/7867p.pdf
- CIP-myika. Aktsionerne tovarystvo «ATTIS». Available at: http://www.attis.com.ua/site/equipment/CIP.html
- Stantsiyi CIP-myiky. Available at: https://kmbp.com.ua/produktsiya/rishennia-dlia-molochnoi-promyslovosti/stantsiji-cip-mijki
- Mini myika CIP. Lakta-Service. Available at: https://lakta-service.com/product/mini-mijka-cip/
- CIP-myika. EKOKOM. Available at: https://www.ekokom.com/services/cip-mojka
- Xihuaxi, S. (2016). Pat. No. CN106387047A. CIP (Clean in Place) cleaning method for dairy production line. No. CN201610796871.8A; declareted: 31.08.2016; published: 15.02.2017. Available at: https://patents.google.com/patent/CN106387047A/en
- Single versus Multiuse CIP Designs. Available at: https://www.sciencedirect.com/topics/food-science/clean-in-place
- Silva, L. D., Aguiar, M. M., Paiva, A. D., Bernardes, P. C., Gedraite, R., Naves, E. A. A. (2023). Optimization of clean-in-place (CIP) procedure of pipelines contaminated with Bacillus cereus by applying pulsed flow. Food Control, 147, 109565. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodcont.2022.109565
- Davey, K. R., Chandrakash, S., O’Neill, B. K. (2013). A new risk analysis of Clean-In-Place milk processing. Food Control, 29 (1), 248–253. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodcont.2012.06.014
- Dev, S. R. S., Demirci, A., Graves, R. E., Puri, V. M. (2014). Optimization and modeling of an electrolyzed oxidizing water based Clean-In-Place technique for farm milking systems using a pilot-scale milking system. Journal of Food Engineering, 135, 1–10. doi: https://doi.org/10.1016/j.jfoodeng.2014.02.019
- Thomas, A., Sathian, C. T. (2014). Cleaning-In-Place (CIP) System in Dairy Plant- Review. IOSR Journal of Environmental Science, Toxicology and Food Technology, 8 (6), 41–44. doi: https://doi.org/10.9790/2402-08634144
- How is the user interface language set in WinCC flexible? Siemens. Available at: https://support.industry.siemens.com/cs/document/18922331/how-is-the-user-interface-language-set-in-wincc-flexible-?dti=0&lc=en-UA
- Zubkov, O. V. (2011). Prohramuvannia promyslovykh kontroleriv Siemens v prykladakh i zadachakh. Kharkiv, 122. Available at: https://openarchive.nure.ua/server/api/core/bitstreams/04d63150-37b3-4771-a4fd-f0a3a86acd16/content
- Jones, C. (2009). STEP 7 in 7 Steps: A Practical Guide to Implementing S7-300/S7-400 Programmable Logic Controllers. Brilliant Training, 464. Available at: https://www.etf.ues.rs.ba/~slubura/Procesni%20racunari/step7in7step/Step7in7step.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Oksana Belei, Lidiia Shtaier, Roman Stasіuk, Aleksandra Mirzojeva
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
