Підвищення окислювальної стабільності лляної олії

Автор(и)

  • Наталія Сергіївна Ситнік Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України, Україна https://orcid.org/0000-0002-3970-086X
  • Микола Миколайович Корчак Заклад вищої освіти «Подільський державний університет», Україна https://orcid.org/0000-0002-8726-1881
  • Сергій Сергійович Некрасов Сумський державний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-9157-2829
  • Віталій Анатолійович Герасименко Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, Україна https://orcid.org/0000-0002-0390-289X
  • Роман Васильович Милостивий Дніпровський державний аграрно-економічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-4450-8813
  • Тетяна Олександрівна Овсяннікова Національний технічний університет «Харківський Політехнічний Інститут» , Україна https://orcid.org/0000-0003-4916-7189
  • Тетяна В’ячеславівна Шамота Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0002-7228-6883
  • Валентина Федорівна Могутова Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Україна https://orcid.org/0000-0001-5982-2875
  • Наталія Олександрівна Офіленко Полтавський університет економіки і торгівлі, Україна https://orcid.org/0000-0002-9537-6304
  • Інна Володимирівна Чоні Полтавський університет економіки і торгівлі, Україна https://orcid.org/0000-0002-5156-4741

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.284314

Ключові слова:

лляна олія, вільнорадикальний процес, окислювальна стабільність, період індукції, інгібітор окислення

Анотація

Об’єктом дослідження є процес окислення лляної олії за підвищеної температури.

Лляна олія є цінною сировиною для хімічної, харчової, косметичної та інших галузей промисловості. Застосування лляної олії ускладнюється інтенсивними процесами окислення, пов’язаними з високим вмістом ненасичених жирних кислот. Отже, важливим завданням є розробка та удосконалення способів окислювальної стабілізації лляної олії.

Досліджено процес окислення олії лляної нерафінованої (CAS Number 8001-26-1) за температури 110 °C у початковому вигляді та з додаванням антиоксидантів. Встановлено вплив концентрацій антиоксидантів (токоферолу, бутилгідроксианізолу та бутилгідрокситолуолу) у суміші на період індукції лляної олії. Період індукції визначено методом диференційної скануючої калориметрії. Сумарна концентрація суміші антиоксидантів у кожному досліді складала 0,02 %. Період індукції початкової олії склав 155,31 хв. Встановлено раціональні співвідношення антиоксидантів у суміші: токоферол: бутилгідроксианізол (50:50) %; токоферол: бутилгідрокситолуол (50:50) %; токоферол: бутилгідроксианізол: бутилгідрокситолуол (33,33:33,33:33,33) %. При цьому періоди індукції олії складають 295,7 хв. 290,1 хв. та 290,2 хв. відповідно.

Встановлено показники якості лляної олії початкової та з додаванням визначених раціональних співвідношень антиоксидантів після 2 год. витримки за температури 110 °C. Пероксидні числа зразків склали 8,5; 3,2; 3,6; 3,7 ½ О ммоль/кг відповідно.

Результати досліджень дають можливість внесення антиоксидантів при виробництві лляної олії в раціональних концентраціях. Це сприятиме збільшенню виробництва лляної олії, стійкої до окислення за підвищених температур, що забезпечить різні галузі промисловості якісною сировиною

Біографії авторів

Наталія Сергіївна Ситнік, Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України

Кандидат технічних наук

Відділ досліджень технології переробки олій та жирів

Микола Миколайович Корчак, Заклад вищої освіти «Подільський державний університет»

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра агроінженерії і системотехніки імені Михайла Самокиша

Сергій Сергійович Некрасов, Сумський державний університет

Кандидат технічних наук

Кафедра технології машинобудування, верстатів та інструментів

Віталій Анатолійович Герасименко, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова

Кандидат технічних наук

Кафедра електричного транспорту

Роман Васильович Милостивий, Дніпровський державний аграрно-економічний університет

Кандидат ветеринарних наук, доцент

Кафедра технології переробки продукції тваринництва

Тетяна Олександрівна Овсяннікова, Національний технічний університет «Харківський Політехнічний Інститут»

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра органічного синтезу та фармтехнологій

Тетяна В’ячеславівна Шамота, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Асистент

Кафедра органічної хімії та технології органічних речовин

Валентина Федорівна Могутова, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра тваринництва та харчових технологій

Наталія Олександрівна Офіленко, Полтавський університет економіки і торгівлі

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра товарознавства, біотехнології, експертизи та митної справи

Інна Володимирівна Чоні, Полтавський університет економіки і торгівлі

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технологій харчових виробництв і ресторанного господарства

Посилання

  1. Juita, Dlugogorski, B. Z., Kennedy, E. M., Mackie, J. C. (2013). Roles of peroxides and unsaturation in spontaneous heating of linseed oil. Fire Safety Journal, 61, 108–115. doi: https://doi.org/10.1016/j.firesaf.2013.07.005
  2. Chernukha, A., Teslenko, A., Kovalov, P., Bezuglov, O. (2020). Mathematical Modeling of Fire-Proof Efficiency of Coatings Based on Silicate Composition. Materials Science Forum, 1006, 70–75. doi: https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/msf.1006.70
  3. Slyusar, V., Protsenko, M., Chernukha, A., Melkin, V., Biloborodov, O., Samoilenko, M. et al. (2022). Improving the model of object detection on aerial photographs and video in unmanned aerial systems. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (9 (115)), 24–34. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.252876
  4. Teslenko, A., Chernukha, A., Bezuglov, O., Bogatov, O., Kunitsa, E., Kalyna, V. et al. (2019). Construction of an algorithm for building regions of questionable decisions for devices containing gases in a linear multidimensional space of hazardous factors. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (10 (101)), 42–49. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.181668
  5. Kovaliova, O., Pivovarov, O., Kalyna, V., Tchoursinov, Y., Kunitsia, E., Chernukha, A. et al. (2020). Implementation of the plasmochemical activation of technological solutions in the process of ecologization of malt production. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (10 (107)), 26–35. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.215160
  6. Tariq, M., Qureshi, A. K., Karim, S., Sirajuddin, M., Abbas, N., Imran, M., Shirazi, J. H. (2021). Synthesis, characterization and fuel parameters analysis of linseed oil biodiesel using cadmium oxide nanoparticles. Energy, 222, 120014. doi: https://doi.org/10.1016/j.energy.2021.120014
  7. Kovaliova, O., Tchoursinov, Y., Kalyna, V., Koshulko, V., Kunitsia, E., Chernukha, A. et al. (2020). Identification of patterns in the production of a biologically-active component for food products. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (11 (104)), 61–68. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.200026
  8. Varas Condori, M. A., Pascual Chagman, G. J., Barriga-Sanchez, M., Villegas Vilchez, L. F., Ursetta, S., Guevara Pérez, A., Hidalgo, A. (2020). Effect of tomato (Solanum lycopersicum L.) lycopene-rich extract on the kinetics of rancidity and shelf-life of linseed (Linum usitatissimum L.) oil. Food Chemistry, 302, 125327. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2019.125327
  9. Chernukha, A., Chernukha, A., Ostapov, K., Kurska, T. (2021). Investigation of the Processes of Formation of a Fire Retardant Coating. Materials Science Forum, 1038, 480–485. doi: https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/msf.1038.480
  10. Chernukha, A., Chernukha, A., Kovalov, P., Savchenko, A. (2021). Thermodynamic Study of Fire-Protective Material. Materials Science Forum, 1038, 486–491. doi: https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/msf.1038.486
  11. Korchak, M., Bliznjuk, O., Nekrasov, S., Gavrish, T., Petrova, O., Shevchuk, N. et al. (2022). Development of rational technology for sodium glyceroxide obtaining. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (6 (119)), 15–21. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.265087
  12. Petik, I., Belinska, A., Kunitsia, E., Bochkarev, S., Ovsiannikova, T., Kalyna, V. et al. (2021). Processing of ethanol-containing waste of oil neutralization in the technology of hand cleaning paste. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (10 (109)), 23–29. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.225233
  13. Sytnik, N., Kunitsa, E., Mazaeva, V., Chernukha, A., Bezuglov, O., Bogatov, O. et al. (2020). Determination of the influence of natural antioxidant concentrations on the shelf life of sunflower oil. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (11 (106)), 55–62. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.209000
  14. Sytnik, N., Kunitsia, E., Mazaeva, V., Kalyna, V., Chernukha, A., Vazhynskyi, S. et al. (2021). Rational conditions of fatty acids obtaining by soapstock treatment with sulfuric acid. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (6 (112)), 6–13. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.236984
  15. Ghosh, M., Upadhyay, R., Mahato, D. K., Mishra, H. N. (2019). Kinetics of lipid oxidation in omega fatty acids rich blends of sunflower and sesame oils using Rancimat. Food Chemistry, 272, 471–477. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2018.08.072
  16. Korchak, M., Bragin, O., Petrova, O., Shevchuk, N., Strikha, L., Stankevych, S. et al. (2022). Development of transesterification model for safe technology of chemical modification of oxidized fats. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (6 (120)), 14–19. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.266931
  17. de Jesus, J. H. F., Ferreira, A. P. G., Szilágyi, I. M., Cavalheiro, E. T. G. (2020). Thermal behavior and polymorphism of the antioxidants: BHA, BHT and TBHQ. Fuel, 278, 118298. doi: https://doi.org/10.1016/j.fuel.2020.118298
  18. Faas, N., Röcker, B., Smrke, S., Yeretzian, C., Yildirim, S. (2020). Prevention of lipid oxidation in linseed oil using a palladium-based oxygen scavenging film. Food Packaging and Shelf Life, 24, 100488. doi: https://doi.org/10.1016/j.fpsl.2020.100488
  19. Gomes, M. H. G., Kurozawa, L. E. (2021). Influence of rice protein hydrolysate on lipid oxidation stability and physico-chemical properties of linseed oil microparticles obtained through spray-drying. LWT, 139, 110510. doi: https://doi.org/10.1016/j.lwt.2020.110510
  20. Kūka, M., Čakste, I., Kūka, P. (2018). Inhibition of Formation of Conjugated Dienes in Linseed Oil. Proceedings of the Latvian Academy of Sciences. Section B. Natural, Exact, and Applied Sciences., 72 (2), 80–84. doi: https://doi.org/10.2478/prolas-2018-0013
  21. Edimecheva, I. P., Sosnovskaya, A. A., Shadyro, O. I. (2020). The application of natural and synthetic antioxidants to increase the oxidation resistance of linseed oil. Food Industry: Science and Technology, 13 (4 (50)), 41–51. doi: https://doi.org/10.47612/2073-4794-2020-13-4(50)-41-51
  22. Epaminondas, P. S., Araújo, K. L. G. V., Nascimento, J. A., Souza, A. L., Rosenhaim, R., Souza, A. G. (2014). Assessment of the antioxidant effect of ethanol extract of Allium sativum L., isolated and/or synergistically associated with synthetic antioxidants, applied to linseed oil. Journal of Thermal Analysis and Calorimetry, 120 (1), 617–625. doi: https://doi.org/10.1007/s10973-014-3870-8
  23. Prakash, K., Naik, S. N., Yadav, U. (2020). Effects of Sesame Seed Oil (Black /White) as a Natural Antioxidant on the Oxidative and Frying Stability of Linseed Oil. European Journal of Nutrition & Food Safety, 133–146. doi: https://doi.org/10.9734/ejnfs/2020/v12i1130329
Підвищення окислювальної стабільності лляної олії

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-31

Як цитувати

Ситнік, Н. С., Корчак, М. М., Некрасов, С. С., Герасименко, В. А., Милостивий, Р. В., Овсяннікова, Т. О., Шамота, Т. В., Могутова, В. Ф., Офіленко, Н. О., & Чоні, І. В. (2023). Підвищення окислювальної стабільності лляної олії. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(6 (124), 35–40. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.284314

Номер

Том 4 № 6 (124) (2023): Технології органічних та неорганічних речовин

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Natalia Sytnik, Mykola Korchak, Serhii Nekrasov, Vitalii Herasymenko, Roman Mylostyvyi, Tetiana Ovsiannikova, Tetiana Shamota, Valentyna Mohutova, Nataliia Ofilenko, Inna Choni

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.