Визначення природи дефектів, що виникають при виробництві безперервнолитих трубних заготовок для нафтогазової промисловості
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.284387Ключові слова:
трубна сталь, неметалеві включення, поздовжні тріщини, нафтогазова промисловість, безперервний розливАнотація
У роботі представлені результати досліджень дефектів, що виникають при виробництві безперервнолитих трубних заготовок для нафтогазової промисловості. Показано, що використання технології безперервного розливу трубних заготовок у порівнянні з традиційними методами заливання рідкої сталі у форму має ряд переваг, серед яких висока продуктивність технологічного процесу. Однак було відзначено, що в багатьох випадках у структурі сталі безперервнолитих трубних заготовок спостерігається аномально високий ступінь забруднення неметалевими включеннями.
Виявлено, що найбільшими включеннями є оксиди кремнію та марганцю. На поверхні труб присутні дефекти у вигляді плен, поблизу яких є великі неметалеві включення. На поверхні плен виявлено наявність оксидів заліза у вигляді окалини, що є наслідком вторинного окислення металу киснем повітря.
Визначено механізм утворення плен та зневуглецьованих смуг у трубних заготовках, що полягає в утворенні дефектів у вигляді подряпин і тріщин на поверхні перед прокаткою. Ці дефекти при нагріванні під прокат призводять до окислення металу й утворення окалини на поверхні трубних заготовок. Представлені результати експериментальних досліджень з розробки рекомендацій щодо підвищення якості вихідного металу безшовних труб для нафтогазової промисловості. Вивчення мікроструктури сталі та оцінка її забрудненості неметалевими включеннями проводилися на оптичному та електронному мікроскопах, а механічні властивості трубних заготовок вивчалися стандартними методами
Посилання
- Rakhmanov, S. R., Mamedov, A. T., Bespalko, V. N., Topolov, V. L., Azimov, A. A. (2017). Machine-building materials (reference data, terms and definitions). Dnipro-Baku, 410.
- Rakhmanov, S. R., Tоpolov, V. L., Gasik, M. İ., Mamedov, A. T., Azimov, A. A. (2017). Processes and machines of electrometallurgical production. Baku-Dnepr: "System Technologies" - "Sabah" Publishing House, 568.
- Barazyntseva, E. P., Glazunova, N. A., Razhkova, O. V. (2002). Transformatsiya defektov makrostruktury nepreryvnolitoy zagotovki pri proizvodstve besshovnykh goryachekatannykh trub na RUP «PMZ». Lit'e i metallurgiya, 4 (49), 38–40.
- Naumenko, E. A., Rozhkova, O. V., Kovaleva, I. A. (2023). Comprehensive study of characteristic signs of defects detected during magnetic powder control at the final stage of production of seamless hot‑rolled pipes. Litiyo i Metallurgiya (FOUNDRY PRODUCTION AND METALLURGY), 1, 69–72. doi: https://doi.org/10.21122/1683-6065-2023-1-69-72
- Karimov, R. İ. (2020). Features of removal of Phosphorus and sulfur from Remlturing stock turing electric arc melting of Steel. International journal of Control and Automation, 13 (1), 137–159.
- Karimov, R. İ. (2020). Thermodynamic features of increasing the efficiency of metallurgical processes during electric steel melting. Rensta San Gregorio Ecuador, 2, 845–864.
- Smolyakov, A. S., Shakhov, S. I., Kerimov, R. (2017). Modernization of Baku Steel Company Metallurgical Plant Section CBCM for Producing Round Pipe Billets. Metallurgist, 61 (7-8), 543–548. doi: https://doi.org/10.1007/s11015-017-0530-9
- Smolyakov, A. S., Shakhov, S. I., Kerimov, R. I., Rafiev, O. Yu. (2017). Recon-struction of the existing sectional CCM of Baku Steel Company for the purpose of casting round billets for the needs of the pipe industry. Black Metallurgy Bulletin, 1 (1405), 43–46.
- Shakhov, S. I., Kerimov, R. I. (2018). Modernization of the existing sectional continuous casting machine of the Baku Steel Company plant in order to produce round billets. Heavy engineering, 5, 9–13.
- Shakhov, S. I., Kerimov, R. I. (2017). Completion of the reconstruction of the sectional continuous casting machine of the Baku Steel Company plant in order to produce round pipe billets. Ferrous metallurgy, 3, 63–65.
- Sivak, B. A., Shakhov, S. I., Vdovin, K. N., Rogachikov, Yu. M., Kerimov, R. I. (2020). Development of a System for Electromagnetic Stirring of Liquid Steel in Molds of Billet and Bloom CCMS. Metallurgist, 63 (9-10), 910–914. doi: https://doi.org/10.1007/s11015-020-00909-w
- Babanli, M., Karimov, R., Bayramov, A., Abbasov, I. I. (2019). An impact of the ladle lining on the refining of reinforced steel when blowing with powders. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (1 (101)), 65–71. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.178015
- Kerimov, R. I., Jafarova, A. A. (2017). Investigation of the quality of a broken casing sleeve made by Baku Steel Company. Scientific notes. AzTU, 4, 191–198.
- Kudrin, V. A. (2003). Theory and technology of steel production. Moscow: Mir, LLC "Izdotstvo" AST, 528.
- Shakhov, S. I., Sivak, B. A., Vdovin, K. N., Shakhov, D. S., Kerimov, R. I., Bairamov, А. Т. (2020). Perfection of the equipment of electromagnetic stirring in moulds of billet and bloom CCM. Ferrous Metallurgy. Bulletin of Scientific, Technical and Economic Information, 76 (10), 1014–1020. doi: https://doi.org/10.32339/0135-5910-2020-10-1014-1020
- Bayramov, A. T. (2022). Reserves for increasing the efficiency of out-of-furnace processing of electric steel. International scientific and practical conference "Youth, science, education: Actual issues of achievement and innovation". Penza.
- Kerimov, R. I. (2019). Improving steel melting intensity in the process of electrosmelting from waste and pellets (HBI). Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (1 (99)), 35–42. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.168352
- Babenko, A. A., Zhuchkov, V. I., Smirnov, L. A., Sychev, A. V., Akberdin, A. A., Kim, A. S. et al. (2015). Production technology for low-carbon, low-sulfur boron steel. Steel in Translation, 45 (11), 883–886. doi: https://doi.org/10.3103/s0967091215110029
- Velichko, O. G., Stoyanov, O. M., Batchenko, B. M., Nizyaev, K. G. (2016). Steel quality improvement technologies. Dnipro, 196.
- Minenko, A. S., Radevich, E. V. (2018). Mathematical modeling of the process of metal crystallization. Problems of Artificial Intelligence, 1 (8), 13–23.
- Kazakov, A. A., Kovalev, P. V., Zinchenko, S. D. et al. (2007). The nature of defects of hot-rolled sheet from tubular grades of steel. Part 1. Defects of a steelmaking nature. Black Metals, 11, 8–15.
- Mamedov, A. T., Ismailov, N. Sh., Jafarova, V. N. (2022). Ladle Treatment of Structural Steel: Physical Modeling. Russian Engineering Research, 42 (12), 1228–1233. doi: https://doi.org/10.3103/s1068798x22120218
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Arif Mammadov, Agil Babaev, Nizami Ismailov, Mukhtar Huseinov, Faiq Guliyev
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.