Визначення натягу комплексних хімічних ниток при взаємодії з направляючими поверхнями

Автор(и)

  • Володимир Юрійович Щербань Київський національний університет технологій та дизайну, Україна https://orcid.org/0000-0002-4274-4425
  • Оксана Зенонівна Колиско Київський національний університет технологій та дизайну, Україна https://orcid.org/0000-0003-4043-1238
  • Геннадій Валерійович Мельник Київський національний університет технологій та дизайну, Україна https://orcid.org/0000-0002-0002-7663
  • Юрій Юрійович Щербань Державний вищий навчальний заклад «Київський коледж легкої промисловості», Україна https://orcid.org/0000-0001-5024-8387
  • Валентин Дмитрович Іщенко Київський національний університет технологій та дизайну, Україна https://orcid.org/0000-0003-2180-5257

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.284599

Ключові слова:

натяжение нити, химическая нить, направляющая поверхность, кривизна поверхности, угол охвата

Анотація

Проведено дослідження для визначення натягу комплексних хімічних ниток з кевлару, вуглецю, поліетилену та мета-араміду при взаємодії з робочими органами трикотажних машин у процесі формування технічного трикотажу. Було встановлено збільшення натягу після направляючої поверхні робочого органа за рахунок зміни значення сил тертя в зоні контакту. Доведено, що на величину натягу обраних комплексних хімічних ниток після направляючої поверхні робочого органа впливають натяг нитки перед направляючою поверхнею робочого органа трикотажної машини. Також величину натягу впливає  радіус кривизни циліндричної направляючої поверхні робочого органа та кут охоплення нитками направляючої поверхні робочого органа трикотажної машини. Це дозволило ще на початковому етапі проектування технологічного процесу переробки ниток на трикотажних машинах, при виготовленні технічного трикотажу, визначати натяг ниток. На основі експериментальних досліджень для кевларових, вуглецевих, поліетиленових та мета-арамідних комплексних ниток отримано регресійні залежності величини напруги після циліндричної направляючої поверхні робочого органа трикотажної машини. Аналіз регресійних залежностей дозволив встановити значення радіуса кривизни напрямних, коли натяг комплексних хімічних ниток перед зоною в'язання на трикотажних машинах буде мати мінімальне значення. Це дозволить мінімізувати напругу на комплексних нитках під час їх переробки.

Отже, є підстави стверджувати про можливість спрямованої регуляції процесу зміни натягу кевларових, вуглецевих, поліетиленових та мета-арамідних комплексних нитей при формуванні технічного трикотажу на трикотажних машинах шляхом підбору значення геометричних параметрів направляючих

Біографії авторів

Володимир Юрійович Щербань, Київський національний університет технологій та дизайну

Доктор технічних наук, професор

Кафедра комп’ютерних наук

Оксана Зенонівна Колиско, Київський національний університет технологій та дизайну

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра комп’ютерних наук

Геннадій Валерійович Мельник, Київський національний університет технологій та дизайну

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра комп’ютерних наук

Юрій Юрійович Щербань, Державний вищий навчальний заклад «Київський коледж легкої промисловості»

Доктор технічних наук, професор

Кафедра технологій легкої промисловості

Валентин Дмитрович Іщенко, Київський національний університет технологій та дизайну

Аспірант

Кафедра комп’ютерних наук

Посилання

  1. Shcherban’, V., Makarenko, J., Petko, A., Melnyk, G., Shcherban’, Y., Shchutska, H. (2020). Computer implementation of a recursion algorithm for determining the tension of a thread on technological equipment based on the derived mathematical dependences. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (1 (104)), 41–50. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.198286
  2. de Vasconcelos, F. B., Marcicano, J. P. P., Sanches, R. A. (2015). Influence of yarn tension variations before the positive feed on the characteristics of knitted fabrics. Textile Research Journal, 85 (17), 1864–1871. doi: https://doi.org/10.1177/0040517515576327
  3. Barburski, M. (2014). Analysis of the mechanical properties of conveyor belts on the three main stages of production. Journal of Industrial Textiles, 45 (6), 1322–1334. doi: https://doi.org/10.1177/1528083714559567
  4. Wang, W., Huang, G. (2009). Characterisation and utilization of natural coconut fibres composites. Materials & Design, 30 (7), 2741–2744. doi: https://doi.org/10.1016/j.matdes.2008.11.002
  5. Koo, Y.-S., Kim, H.-D. (2002). Friction of Cotton Yarn in Relation to Fluff Formation on Circular Knitting Machines. Textile Research Journal, 72 (1), 17–20. doi: https://doi.org/10.1177/004051750207200103
  6. Döonmez, S., Marmarali, A. (2004). A Model for Predicting a Yarn’s Knittability. Textile Research Journal, 74 (12), 1049–1054. doi: https://doi.org/10.1177/004051750407401204
  7. Shcherban’, V., Makarenko, J., Melnyk, G., Shcherban’, Y., Petko, A., Kirichenko, A. (2019). Effect of the yarn structure on the tension degree when interacting with high-curved guides. Fibres and Textiles, 26 (4), 59–68. Available at: http://vat.ft.tul.cz/2019/4/VaT_2019_4_8.pdf
  8. Liu, X., Chen, N., Feng, X. (2008). Effect of Yarn Parameters on the Knittability of Glass Ply Yarn. Fibres & Textiles in Eastem Europe, 16, 90–93.
  9. Shcherban', V. Yu. (1990). Determining the technological forces during beating-up in the production of multilayer industrial fabrics. Izvestiya Vysshikh Uchebnykh Zavedenii. Technology of Textile Industry, 3 (195), 44–47. Available at: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/17888
  10. Hammersley, M. J. (1973). 7—a simple yarn-friction tester for use with knitting yarns. The Journal of The Textile Institute, 64 (2), 108–111. doi: https://doi.org/10.1080/00405007308630420
  11. Kovar, R. (2007). Impact of directions on frictional properties of a knitted fabric. Fibres and Textiles, 14 (2), 15–20. Available at: http://vat.ft.tul.cz/Archive/VaT_2007_2.pdf
  12. Shcherban’, V., Kolysko, O., Melnyk, G., Sholudko, M., Shcherban’, Y., Shchutska, G. (2020). Determining tension of yarns when interacting with guides and operative parts of textile machinery having the torus form. Fibres and Textiles, 4, 87–95. Available at: http://vat.ft.tul.cz/2020/4/VaT_2020_4_12.pdf
  13. Weber, M. O., Ehrmann, A. (2012). Necessary modification of the Euler–Eytelwein formula for knitting machines. Journal of the Textile Institute, 103 (6), 687–690. doi: https://doi.org/10.1080/00405000.2011.598665
  14. Sodomka, L., Chrpová, E. (2008). Method of determination of euler friction coefficients of textiles. Fibres and Textiles, 2-3, 28–33. Available at: http://vat.ft.tul.cz/Archive/VaT_2008_2_3.pdf
  15. Vanleeuw, B., Carvelli, V., Barburski, M., Lomov, S. V., van Vuure, A. W. (2015). Quasi-unidirectional flax composite reinforcement: Deformability and complex shape forming. Composites Science and Technology, 110, 76–86. doi: https://doi.org/10.1016/j.compscitech.2015.01.024
  16. Xue, P., Cao, J., Chen, J. (2005). Integrated micro/macro-mechanical model of woven fabric composites under large deformation. Composite Structures, 70 (1), 69–80. doi: https://doi.org/10.1016/j.compstruct.2004.08.013
  17. Dow, N. F., Tranfield, G. (1970). Preliminary Investigations of Feasibility of Weaving Triaxial Fabrics (Doweave). Textile Research Journal, 40 (11), 986–998. doi: https://doi.org/10.1177/004051757004001106
  18. Yakubitskaya, I. A., Chugin, V. V., Shcherban', V. Yu. (1997). Differential equations for relative yarn movement in the end sections of the channel in the winding drum. Izvestiya Vysshikh Uchebnykh Zavedenii. Technology of Textile Industry, 6, 50–54.
  19. Schwartz, P., Fornes, R., Mohamed, M. (1982). An Analysis of the Mechanical Behavior of Triaxial Fabrics and the Equivalency of Conventional Fabrics. Textile Research Journal, 52 (6), 388–394. doi: https://doi.org/10.1177/004051758205200606
  20. Pac, M. J., Bueno, M.-A., Renner, M., El Kasmi, S. (2001). Warm-Cool Feeling Relative to Tribological Properties of Fabrics. Textile Research Journal, 71 (9), 806–812. doi: https://doi.org/10.1177/004051750107100910
  21. Naylor, G. R., Wilson, C. A., Laing, R. M. (2016). Thermal and water vapor transport properties of selected lofty nonwoven products. Textile Research Journal, 87 (12), 1413–1424. doi: https://doi.org/10.1177/0040517516654104
Визначення натягу комплексних хімічних ниток при взаємодії з направляючими поверхнями

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-31

Як цитувати

Щербань, В. Ю., Колиско, О. З., Мельник, Г. В., Щербань, Ю. Ю., & Іщенко, В. Д. (2023). Визначення натягу комплексних хімічних ниток при взаємодії з направляючими поверхнями. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(1 (124), 6–18. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.284599

Номер

Том 4 № 1 (124) (2023): Виробничо-технологічні системи

Розділ

Виробничо-технологічні системи

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Volodymyr Shcherban, Oksana Kolysko, Gennadij Melnyk, Yury Shcherban, Valentin Ishchenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.