Формування платформної моделі громадянської участі в межах концепції смарт-міста для післявоєнних українських міст

Автор(и)

  • Ігор Володимирович Дунаєв Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-0790-0496
  • Наталія Леонідівна Гавкалова Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, Україна https://orcid.org/0000-0003-1208-9607
  • Александр Александрович Кудь Simcord LLC; Науково-дослідний центр економіко-правових рішень у сфері застосування технологій розподіленого реєстру, Україна https://orcid.org/0000-0001-5753-7421

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.285448

Ключові слова:

смарт-місто, громадська участь, післявоєнна відбудова, цифровізація, цифрова платформа, блокчейн, токенізація

Анотація

Об’єктом дослідження є концепція смарт-міста. В дослідженні розв’язувалася проблема взаємодії місцевих органів влади з громадянами в смарт-місті на основі платформного підходу. Визначено, що людино-центрична концепція смарт-міста передбачає представлення функцій міської влади у вигляді специфічних державних послуг, метою надання яких є задоволення потреб містян. Громадська участь та активна громадянська позиція визнана ключовим компонентом розвитку смарт-міста. До механізмів громадської участі в смарт-місті віднесено інформування, консультації, обговорення, громадський контроль фінансів та спільних фондів. Для здійснення комунікацій за допомогою цих механізмів можуть одночасно застосовуватись кілька цифрових каналів комунікацій, включаючи соціальні мережі, месенджери, веб-сайти, електронну пошту, різні платформи для звернення громадян. Це призводить до зниження ефективності взаємодії. В результаті інформація, що стосується активної громадської участі, наведена на офіційних веб-сайтах міст, є розрізненою, часто – застарілою. Масштабована цифрова платформа виступає єдиним середовищем для обміну інформацією і ресурсами між громадянами та органами влади та сприяє скороченню витрат часу та ресурсів на організацію таких комунікацій. Наводиться приклад розробки цифрового сервісу на блокчейні, реалізований у децентралізованій інформаційній платформі Bitbon українського походження. Практичне застосування полягає у забезпеченні широкої громадянської участі у наповненні фондів і відстеженні їх фінансової прозорості. Результатами від впровадження платформ для розвитку смарт-міст є: упорядкування відкритих даних, заохочення зацікавлених сторін до участі в управлінні містом, розвиток інноваційної творчості та відкритого діалогу

Біографії авторів

Ігор Володимирович Дунаєв, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Доктор наук з державного управління, професор

Кафедра економічної політики та менеджменту

Науково-навчальний інститут «Інститут державного управління»

Наталія Леонідівна Гавкалова, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця

Доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра публічного управління та економічної політики

Александр Александрович Кудь, Simcord LLC; Науково-дослідний центр економіко-правових рішень у сфері застосування технологій розподіленого реєстру

Генеральний директор

Член правління ГО

Посилання

  1. Brzeziński, Ł., Wyrwicka, M. K. (2022). Fundamental Directions of the Development of the Smart Cities Concept and Solutions in Poland. Energies, 15 (21), 8213. doi: https://doi.org/10.3390/en15218213
  2. Cortés-Cediel, M. E., Cantador, I., Bolívar, M. P. R. (2019). Analyzing Citizen Participation and Engagement in European Smart Cities. Social Science Computer Review, 39 (4), 592–626. doi: https://doi.org/10.1177/0894439319877478
  3. Gil, O., Cortés-Cediel, M. E., Cantador, I. (2019). Citizen Participation and the Rise of Digital Media Platforms in Smart Governance and Smart Cities. International Journal of E-Planning Research, 8 (1), 19–34. doi: https://doi.org/10.4018/ijepr.2019010102
  4. Goodman, N., Zwick, A., Spicer, Z., Carlsen, N. (2020). Public engagement in smart city development: Lessons from communities in Canada’s Smart City Challenge. Canadian Geographer, 64 (3), 416–432. doi: https://doi.org/10.1111/cag.12607
  5. Barns, S. (2018). Smart cities and urban data platforms: Designing interfaces for smart governance. City, Culture and Society, 12, 5–12. doi: https://doi.org/10.1016/j.ccs.2017.09.006
  6. Matheus, R., Janssen, M., Maheshwari, D. (2020). Data science empowering the public: Data-driven dashboards for transparent and accountable decision-making in smart cities. Government Information Quarterly, 37 (3), 101284. doi: https://doi.org/10.1016/j.giq.2018.01.006
  7. Chang, I.-C. C., Jou, S.-C., Chung, M.-K. (2020). Provincialising smart urbanism in Taipei: The smart city as a strategy for urban regime transition. Urban Studies, 58 (3), 559–580. doi: https://doi.org/10.1177/0042098020947908
  8. Chantry, W. (2022). ‘Built from the internet up’: assessing citizen participation in smart city planning through the case study of Quayside, Toronto. GeoJournal, 88 (2), 1619–1637. doi: https://doi.org/10.1007/s10708-022-10688-3
  9. Mathotaarachchi, K. P., Thilakarathna, K. A. A. N. (2021). The Social Structure of the City: A Critical Review of Contributing Sociologists. Current Urban Studies, 09 (02), 181–195. doi: https://doi.org/10.4236/cus.2021.92011
  10. Węziak-Białowolska, D. (2016). Quality of life in cities – Empirical evidence in comparative European perspective. Cities, 58, 87–96. doi: https://doi.org/10.1016/j.cities.2016.05.016
  11. Huete-Alcocer, N., López-Ruiz, V.-R., Alfaro-Navarro, J. L., Nevado-Peña, D. (2022). European Citizens’ Happiness: Key Factors and the Mediating Effect of Quality of Life, a PLS Approach. Mathematics, 10 (3), 367. doi: https://doi.org/10.3390/math10030367
  12. Moura, F., de Abreu e Silva, J. (2019). Smart Cities: Definitions, Evolution of the Concept and Examples of Initiatives. Encyclopedia of the UN Sustainable Development Goals, 1–9. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-71059-4_6-1
  13. Sharifi, A., Salehi, P. (Eds.) (2022). Resilient Smart Cities. The Urban Book Series. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-95037-8
  14. ISO 37101:2016 (2016). Sustainable development in communities – Management system for sustainable development – Requirements with guidance for use. Available at: https://www.iso.org/standard/61885.html
  15. Maslow, A. H. (1943). A theory of human motivation. Psychological Review, 50 (4), 370–396. doi: https://doi.org/10.1037/h0054346
  16. Arnstein, S. R. (1969). A Ladder Of Citizen Participation. Journal of the American Institute of Planners, 35 (4), 216–224. doi: https://doi.org/10.1080/01944366908977225
  17. Dunayev, I. (2017). Moving Regional Economic Policy Modernization Ahead: Systems Basis for Organizational and Deblocking Mechanisms in Present-day Ukraine. Regional Science Inquiry, 9 (1), 21–39. Available at: https://ideas.repec.org/a/hrs/journl/vixy2017i1p21-39.html
  18. IAP2 Spectrum of Public Participation (2018). IAP2 International Federation. Available at: https://iap2.org.au/wp-content/uploads/2020/01/2018_IAP2_Spectrum.pdf
  19. Dunayev, I., Byelova, L., Kud, A., Rodchenko, V. (2023). Implementing the “government as a platform” concept: the assessment method and an optimal human-centered structure to address technological challenges. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (13 (122)), 6–16. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.275613
  20. Dunayev, I., Petrovska, I., Safronova, O., Darovanets, O., Darovanets, K., Mital, О., Nosyriev, O. (2022). Development of methods for evaluating the effectiveness of smart cities under the conditions of digitalization of city governance. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (13 (117)), 6–16. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.260304
  21. Dunaiev, I. V., Kovalenko, M. M. (2022). Novi traiektoriyi rehuliuvannia informatsiynykh platform i platformnoi ekonomiky zarady suspilnoho blaha. Actual problems of public administration, 2 (61), 6–24. doi: https://doi.org/10.26565/1684-8489-2022-2-01
  22. Cardullo, P., Kitchin, R. (2018). Being a ‘citizen’ in the smart city: up and down the scaffold of smart citizen participation in Dublin, Ireland. GeoJournal, 84 (1), 1–13. doi: https://doi.org/10.1007/s10708-018-9845-8
  23. Timonina, M. (Ed.) (2022). Chyselnist naiavnoho naselennia Ukrainy na 1 sichnia 2022 roku. Statystychnyi zbirnyk. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy.
  24. Kud, A. (2021). Decentralized information platforms as a tool of public governance modernization. “Bulletin of Postgraduate Education” (Series «Social and Behavioural Sciences»), 44, 233–274. doi: https://doi.org/10.32405/2522-9931-2021-15(44)-233-274
  25. Sokolik, L. O. (2022). Vykorystannia crowd-tekhnolohiy u systemi vriaduvannia v umovakh voiennoho stanu. Actual problems of public administration, 2 (61), 38–56.
  26. Dziundziuk, V. B., Dziundziuk, B. V. (2022). Publichne upravlinnia za dopomohoiu blokchein-tekhnolohiyi ta platform: novi mozhlyvosti. Actual problems of public administration, 2 (61), 104–115.
Формування платформної моделі громадянської участі в межах концепції смарт-міста для післявоєнних українських міст

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-31

Як цитувати

Дунаєв, І. В., Гавкалова, Н. Л., & Кудь, А. А. (2023). Формування платформної моделі громадянської участі в межах концепції смарт-міста для післявоєнних українських міст. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(13 (124), 46–56. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.285448

Номер

Том 4 № 13 (124) (2023): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Igor Dunayev, Nataliia Gavkalova, Aleksander Kud

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.