Оцінка ефективності застосування хмарних обчислень для систем громадського транспорту на основі концепції інтернету речей
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.285514Ключові слова:
інтернет речей, хмарні обчислення, архітектура системи, системи міського транспорту, масштабованістьАнотація
Об'єктом дослідження є хмарні обчислення як елемент серверної інфраструктури для інтелектуальних систем громадського транспорту. З урахуванням зростання складності та вимог, що ставляться до сучасного транспорту, застосування концепції Інтернету речей має високий потенціал для покращення ефективності та комфорту пасажирів. Оскільки навантаження яке генерується в системах Інтернету речей є динамічним та важкопрогнозованим, то застосування традиційної інфраструктури з виділеними серверами є неоптимальним. У цьому дослідженні розглядається використання хмарних обчислень як основної серверної інфраструктури для вищенаведених систем. Проведено дослідження основних хмарних платформ, які можуть бути застосовані для розробки таких систем. Автори розробили архітектуру системи, а також оцінили продуктивність і масштабованість окремих її компонентів. Для тестування системи було розроблено програмний емулятор, який імітує модуль контролера, що встановлюється в транспортних засобах. За допомогою емулятора було проведено стрес-тести для аналізу та підтвердження здатності масштабування та обробки вхідних даних запропонованою архітектурою. Сценарії тестування були розробленні та проведені на основі наявної системи громадського транспорту м. Київ, Україна. Результати експериментів показали, що запропонована система Інтернету речей здатна масштабуватися відповідно до навантаження, яке генерується підключеними пристроями. Встановлено, що при збільшенні кількості вхідних повідомлень з 40 до 6000 середній час обробки повідомлення залишається незмінним, а також коефіцієнт помилок не зростає, що є показником стабільної роботи системи. Одержані результати можуть бути використані при розробці сучасних систем громадського транспорту, а також для модернізації вже існуючих
Посилання
- Future Of Industry Ecosystems: Shared Data And Insights. IDC. Available at: https://blogs.idc.com/2021/01/06/future-of-industry-ecosystems-shared-data-and-insights/
- Mchergui, A., Hajlaoui, R., Moulahi, T., Alabdulatif, A., Lorenz, P. (2023). Steam computing paradigm: Cross‐layer solutions over cloud, fog, and edge computing. IET Wireless Sensor Systems. doi: https://doi.org/10.1049/wss2.12051
- Porru, S., Misso, F. E., Pani, F. E., Repetto, C. (2020). Smart mobility and public transport: Opportunities and challenges in rural and urban areas. Journal of Traffic and Transportation Engineering (English Edition), 7 (1), 88–97. doi: https://doi.org/10.1016/j.jtte.2019.10.002
- Farkas, K., Feher, G., Benczur, A., Sidlo, C. (2015). Crowdsending based public transport information service in smart cities. IEEE Communications Magazine, 53 (8), 158–165. doi: https://doi.org/10.1109/mcom.2015.7180523
- Vieira, E., Almeida, J., Ferreira, J., Dias, T., Vieira Silva, A., Moura, L. (2023). A Roadside and Cloud-Based Vehicular Communications Framework for the Provision of C-ITS Services. Information, 14 (3), 153. doi: https://doi.org/10.3390/info14030153
- Metzger, F., Hobfeld, T., Bauer, A., Kounev, S., Heegaard, P. E. (2019). Modeling of Aggregated IoT Traffic and Its Application to an IoT Cloud. Proceedings of the IEEE, 107 (4), 679–694. doi: https://doi.org/10.1109/jproc.2019.2901578
- Khan, M. A., Nawaz, T., Khan, U. S., Hamza, A., Rashid, N. (2023). IoT-Based Non-Intrusive Automated Driver Drowsiness Monitoring Framework for Logistics and Public Transport Applications to Enhance Road Safety. IEEE Access, 11, 14385–14397. doi: https://doi.org/10.1109/access.2023.3244008
- Hind, M., Noura, O., Sanae, M., Abraham, A. (2023). A Comparative Study for Modeling IoT Security Systems. Lecture Notes in Networks and Systems, 258–269. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-031-35510-3_25
- Ahmad, W., Rasool, A., Javed, A. R., Baker, T., Jalil, Z. (2021). Cyber Security in IoT-Based Cloud Computing: A Comprehensive Survey. Electronics, 11 (1), 16. doi: https://doi.org/10.3390/electronics11010016
- Siwakoti, Y. R., Bhurtel, M., Rawat, D. B., Oest, A., Johnson, R. C. (2023). Advances in IoT Security: Vulnerabilities, Enabled Criminal Services, Attacks, and Countermeasures. IEEE Internet of Things Journal, 10 (13), 11224–11239. doi: https://doi.org/10.1109/jiot.2023.3252594
- Zakutynskyi, I., Sibruk, L., Kokarieva, A. (2023). IoT System for Monitoring and Managing Public Transport Data. WSEAS TRANSACTIONS ON SYSTEMS, 22, 242–248. doi: https://doi.org/10.37394/23202.2023.22.25
- Kyivpastrans. Wikipedia. Available at: https://en.wikipedia.org/wiki/Kyivpastrans
- Availability. Amazon. Available at: https://docs.aws.amazon.com/wellarchitected/latest/reliability-pillar/availability.html
- Image "RaspberryPi B3 +". Available at: https://media.distrelec.com/Web/WebShopImages/landscape_large/8-/01/RaspberryPi_B3_plus_30109158-01.jpg
- Image "Teltonika TRM 250". Available at: https://wiki.teltonika-networks.com/images/3/3f/Trm250_hd_1.png
- Data modeling. Amazon. Available at: https://docs.aws.amazon.com/timestream/latest/developerguide/data-modeling.html
- Massaro, A., Selicato, S., Galiano, A. (2020). Predictive Maintenance of Bus Fleet by Intelligent Smart Electronic Board Implementing Artificial Intelligence. IoT, 1 (2), 180–197. doi: https://doi.org/10.3390/iot1020012
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Ihor Zakutynskyi, Leonid Sibruk, Ihor Rabodzei
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.