Модернізація державного управління країн Східної Європи в умовах впровадження цифровізації

Автор(и)

  • Марина Володимирівна Шашина Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0001-6676-3316
  • Петро Васильович Гудзь Національний університет «Запорізька політехніка»; Kujawy and Pomorze University in Bydgoszcz, Україна https://orcid.org/0000-0001-7604-549X
  • Алла Юріївна Панкова Національний університет «Запорізька політехніка» , Україна https://orcid.org/0000-0003-4441-2683
  • Олеся Федорівна Бенчак Ужгородський національний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-7498-6077
  • Оксана Вікторівна Немировська Державний податковий університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-1955-6132

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.285746

Ключові слова:

країна-кандидат, членство в Європейському Союзі, Індекс державних послуг, бенчмаркова модель, Рейтинг крихких держав

Анотація

Європейський Союз робить значні кроки та підтримує зусилля країн–членів щодо покращення якості державних послуг. Вимоги щодо цифровізації останніх, для покращення комунікативних зв’язків, виділяють актуальність теми дослідження шляхом зміщення акцентів на опосередковане оцінювання впливу трансферу технологій у сфері державного управління на задоволеність громадян державними послугами.

Об’єктом дослідження в роботі є моделі державного управління обраних країн. Гіпотеза дослідження – членство в ЄС має значний вплив на ефективність державних послуг. Завдяки цьому з’являється можливість трансферу технологій, а саме технологій державного управління.

Для дослідження обрані країни Східної Європи. Робота базується на обмеженнях, притаманних процесу вступу до ЄС.

Для оцінки було запропоновано до використання на практиці три регресійні моделі. Це – базова модель, модель з фіксованими ефектами для врахування неспостережуваних відмінностей між країнами та модель з додатковими факторами. Зазначені моделі були оцінені за допомогою методу найменших квадратів (МНК). За розрахунками першої моделі було визначено, що коефіцієнт є статистично значущим на рівні 1 %, що дозволяє пояснити 12,6 % варіації Індексу державних послуг (ІДП). Результати оцінки другої моделі дозволяють на 0,68 точніше оцінити ІДП. За результатами розрахунку третьої моделі визначено особливості впливу ІДП та ВВП.

Отримані результати доводять, що приєднання країн Східної Європи до ЄС має значний вплив на ефективність державних послуг. У цьому випадку з’являється можливість трансферу технологій. Цифровізація державного управління є інноваційною технологією, що дозволяє максимально ефективно  наблизити громадянина та державу

Біографії авторів

Марина Володимирівна Шашина, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Доктор економічних наук, професор

Кафедра економіки і підприємництва

Петро Васильович Гудзь, Національний університет «Запорізька політехніка»; Kujawy and Pomorze University in Bydgoszcz

Доктор економічних наук, професор

Кафедра менеджменту

Department of Economic Studies

Алла Юріївна Панкова, Національний університет «Запорізька політехніка»

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра менеджменту

Олеся Федорівна Бенчак, Ужгородський національний університет

Кандидат соціальних наук, доцент

Кафедра міжнародних студій та суспільних комунікацій

Оксана Вікторівна Немировська, Державний податковий університет

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра економіки, підприємництва та економічної безпеки

Посилання

  1. Mungiu-Pippidi, A. (2020). The Quality of Government and Public Administration. Oxford Research Encyclopedia of Politics. doi: https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190228637.013.1405
  2. Ramasamy, R. (2020). Quality of government, public service delivery and institutional impartiality in ethnically polarised societies: evidence for policy makers. Asia Pacific Journal of Public Administration, 42 (1), 46–60. doi: https://doi.org/10.1080/23276665.2020.1731246
  3. Afridi, F. (2017). Governance and public service delivery in India. London: INTERNATIONAL GROWTH CENTRE. Available at: https://www.theigc.org/wp–content/uploads/2017/05/Afridi-2017-Synthesis-paper.pdf
  4. Pareek, U., Sole, N. A. (2022). Quality of Public Services in the Era of Guaranteed Public Service Delivery. Indian Journal of Public Administration, 68 (2), 160–173. doi: https://doi.org/10.1177/00195561211072575
  5. Boyne, G. A. (2003). Sources of Public Service Improvement: A Critical Review and Research Agenda. Journal of Public Administration Research and Theory, 13 (3), 367–394. doi: https://doi.org/10.1093/jopart/mug027
  6. Government at a Glance 2019 (2019). Government at a Glance. doi: https://doi.org/10.1787/8ccf5c38-en
  7. Baran, L., Vishnevskyi, V., Gulyaev, K., Hulianytskyi, L., Dovhyi, S., Zgurovskyi, M. et al. (2015). E-Parliament of Ukraine: experience of creation. Kyiv: LOGOS, 452. Available at: https://www.researchgate.net/publication/301347715
  8. Supporting public administrations in EU Member States to deliver reforms and prepare for the future (2021). European Commission. doi: https://doi.org/10.2887/931658
  9. Lee, K. H., Slattery, O., Lu, R., Tang, X., McCrary, V. (2002). The state of the art and practice in digital preservation. Journal of Research of the National Institute of Standards and Technology, 107 (1), 93. doi: https://doi.org/10.6028/jres.107.010
  10. Bozeman, B. (2000). Technology transfer and public policy: a review of research and theory. Research Policy, 29 (4-5), 627–655. doi: https://doi.org/10.1016/s0048-7333(99)00093-1
  11. EU enlargement. European Commission. Available at: https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/policies/eu-enlargement_en
  12. Campos, N. F., Coricelli, F., Moretti, L. (2014). Economic Growth and Political Integration: Estimating the Benefits from Membership in the European Union Using the Synthetic Counterfactuals Method. SSRN Electronic Journal. doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.2432446
  13. Dreyer, J. K., Schmid, P. A. (2017). Growth effects of EU and EZ memberships: Empirical findings from the first 15 years of the Euro. Economic Modelling, 67, 45–54. doi: https://doi.org/10.1016/j.econmod.2016.09.007
  14. Nurboja, B., Košak, M. (2017). Banking efficiency in South East Europe: Evidence for financial crises and the gap between new EU members and candidate countries. Economic Systems, 41 (1), 122–138. doi: https://doi.org/10.1016/j.ecosys.2016.05.006
  15. Papava, V. (2018). Catching Up and Catch-Up Effect: Economic Growth in Post-Communist Europe (Lessons from the European Union and the Eastern Partnership States). SSRN Electronic Journal. doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.3253236
  16. Guerra, S. (2016). Distrust unbound: What next after joining the EU. Communist and Post-Communist Studies, 49 (3), 233–241. doi: https://doi.org/10.1016/j.postcomstud.2016.06.007
  17. Anderson, C. J., Reichert, M. S. (1995). Economic Benefits and Support for Membership in the E.U.: A Cross-National Analysis. Journal of Public Policy, 15 (3), 231–249. doi: https://doi.org/10.1017/s0143814x00010035
  18. Leuffen, D., Schuessler, J., Gómez Díaz, J. (2020). Public support for differentiated integration: individual liberal values and concerns about member state discrimination. Journal of European Public Policy, 29 (2), 218–237. doi: https://doi.org/10.1080/13501763.2020.1829005
  19. Ikonomou, C. (2018). The great Greek crisis. Funding the Greek Crisis, 1–71. doi: https://doi.org/10.1016/b978-0-12-814566-1.00001-x
  20. Promoting development and good governance in EU regions and cities: sixth report on economic, social and territorial cohesion. European Commission. doi: https://doi.org/10.2776/15327
  21. Charron, N., Lapuente, V. (2018). Quality of government in EU regions: Spatial and temporal patterns. Göteborg: DEPARTMENT OF POLITICAL SCIENCE, UNIVERSITY OF GOTHENBURG. Available at: https://www.gu.se/sites/default/files/2020–05/2018_1_Charron_Lapuente.pdf
  22. Shittu, A. K. (2020). Public Service and Service Delivery. Global Encyclopedia of Public Administration, Public Policy, and Governance, 1–8. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-31816-5_4005-1
  23. Public undertakings and services in the European Union. economic series W–21. Summary. European Parliament. Available at: https://www.europarl.europa.eu/workingpapers/econ/w21/sum-2_en.htm
  24. Dragomir, C. (2019). Quality of public services and promotion of quality management in public institutions in EU member states. Review of General Management, 30 (2), 43–54. Available at: http://www.managementgeneral.ro/pdf/2-2019-3.pdf
  25. Molotok, I. F. (2020). Does Taxation Influence Efficiency of Public Services Provision: Case of European Countries. Mechanism of an Economic Regulation, 1, 152–158. doi: https://doi.org/10.21272/mer.2020.87.14
  26. Vintila, D., Lafleur, J.-M. (2020). Migration and Access to Welfare Benefits in the EU: The Interplay between Residence and Nationality. IMISCOE Research Series, 1–32. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-51241-5_1
  27. EU referendum: The influence of EU membership on UK public services (2016). Chartered Institute of Public Finance and Accountancy (CIPFA). Available at: https://www.cipfa.org/cipfa-thinks/eu-referendum
  28. Asatryan, Z., Heinemann, F., Pitlik, H. (2017). Reforming the public administration: The role of crisis and the power of bureaucracy. European Journal of Political Economy, 48, 128–143. doi: https://doi.org/10.1016/j.ejpoleco.2016.08.004
  29. Exploring digital government transformation in the EU: Understanding public sector innovation in a data-driven society. European Commission. doi: https://doi.org/10.2760/480377
  30. Ongaro, E., Kickert, W. (2019). EU-driven public sector reforms. Public Policy and Administration, 35 (2), 117–134. doi: https://doi.org/10.1177/0952076719827624
  31. Bhattacharya, S., Saha, S., Banerjee, S. (2016). Income inequality and the quality of public services: A developing country perspective. Journal of Development Economics, 123, 1–17. doi: https://doi.org/10.1016/j.jdeveco.2016.07.003
  32. Pedreschi, L. F. (2020). EU Trade and Investment Policy: The Role of Public Services. Public Services in EU Trade and Investment Agreements, 65–89. doi: https://doi.org/10.1007/978-94-6265-383-2_3
  33. European semester thematic factsheet: Quality of public administration. European Commission. Available at: https://commission.europa.eu/system/files/2018-06/european-semester_thematic-factsheet_quality-public-administration_en_0.pdf
  34. Government at a Glance 2013 (2013). Government at a Glance. doi: https://doi.org/10.1787/gov_glance-2013-en
  35. Halaskova, M., Halaskova, R., Prokop, V. (2018). Evaluation of Efficiency in Selected Areas of Public Services in European Union Countries. Sustainability, 10 (12), 4592. doi: https://doi.org/10.3390/su10124592
  36. Acosta, P. A., Almeida, R., Gindling, T., Peña, C. L. (2017). Effectiveness and Efficiency of Public Social Services. Toward More Efficient and Effective Public Social Spending in Central America, 69–98. doi: https://doi.org/10.1596/978-1-4648-1060-2_ch5
  37. Steps towards joining. European Commission. Available at: https://neighbourhood-enlargement.ec.europa.eu/enlargement-policy/steps-towards-joining_en
  38. Carlsen, L., Bruggemann, R. (2016). Fragile State Index: Trends and Developments. A Partial Order Data Analysis. Social Indicators Research, 133 (1), 1–14. doi: https://doi.org/10.1007/s11205-016-1353-y
  39. P2: Public Services. Fragile States Index. Available at: https://fragilestatesindex.org/indicators/p2/
  40. Shashyna, M., Solosich, O., Misyaylo, O., Ocheretiana, O. (2021). Analysis of regional development strategies in the context of implementation basic aspects of smart specialization concept in the national policy of regional development. Efektyvna Ekonomika, 5. doi: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2021.5.71
  41. Digital Economy Indices 2022: Report of European Commission (2022). National Agency Qualifications. Available at: https://nqa.gov.ua/news/indeks-cifrovoi-ekonomiki-2022-zvit-evropejskoi-komisii/
  42. Global Data. Fragile States Index. Available at: https://fragilestatesindex.org/global-data/
  43. DataBank: World development indicators. The World Bank. Available at: https://databank.worldbank.org/source/world-development-indicators#
Модернізація державного управління країн Східної Європи в умовах впровадження цифровізації

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-31

Як цитувати

Шашина, М. В., Гудзь, П. В., Панкова, А. Ю., Бенчак, О. Ф., & Немировська, О. В. (2023). Модернізація державного управління країн Східної Європи в умовах впровадження цифровізації. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(13 (124), 57–65. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.285746

Номер

Том 4 № 13 (124) (2023): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Maryna Shashyna, Petro Gudz, Alla Pankova, Olesia Benchak, Oksana Nemyrovska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.