Підвищення ефективності функціонування центрів управління в надзвичайних ситуаціях засобами ГІС-технологій

Автор(и)

  • Сергій Олександрович Ємельяненко Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, Україна https://orcid.org/0000-0002-2766-8428
  • Андрій Данилович Кузик Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, Україна https://orcid.org/0000-0003-0118-9493
  • Андрій Іванович Івануса Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, Україна https://orcid.org/0000-0001-9141-8039
  • Даниїл Андрійович Беген Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, Україна https://orcid.org/0000-0001-5795-2633
  • Роман Романович Коваль Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту, Україна https://orcid.org/0000-0001-8970-2831
  • Євген Володимирович Морщ Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0003-0131-2332

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.285938

Ключові слова:

кризовий центр, центри управління, надзвичайна ситуація, геоінформаційні системи, MARPLOT, CAMEO, ALOHA, евакуація

Анотація

Об’єкт дослідження – функціонування центрів управління в НС.

Україна стикнулася з масштабними надзвичайними ситуаціями, спричиненими російською агресією. Досвід кризового управління в надзвичайних ситуаціях показав необхідність пошуку нових рішень та удосконалення діяльності центрів управління в надзвичайних ситуаціях ДСНС України та ГІС-технологій в системах підтримки прийняття рішень.

В роботі сформульовано концептуальну модель роботи центрів управління в надзвичайних ситуаціях ДСНС України та на основі неї сформовано їх основні функції. Виконано ідентифікацію ризиків для об’єктів, що несуть потенційну небезпеку та розроблено блок-схему оцінювання ризиків об’єктів для покращення роботи центрів управління в надзвичайних ситуаціях ДСНС України. Наведено орієнтовний перелік програмного забезпечення та онлайн-ресурсів для роботи центрів управління в надзвичайних ситуаціях ДСНС України, що дозволяє узагальнити ризики, які присутні на даній території, виокремити їх та приділити особливу увагу для запобігання можливим наслідкам від них.

На основі комп’ютерних програм: MARPLOT, CAMEO та ALOHA виконано приклад реагування на надзвичайну ситуацію. При цьому враховуються погодні умови, фізико-хімічні параметри небезпечної речовини і радіуси зон небезпек її поширення та кількість людей, які потребують евакуювання. На практиці, маючи ці знання, керівник центру управління в надзвичайних ситуаціях ДСНС України зможе ефективно керувати особовим складом не наражаючи їх на небезпеку, а також провести вчасно евакуацію. Використання цих програм дозволяє зменшити час оцінювання небезпек та візуалізувати їх, що створює переваги перед існуючою в ДСНС України методикою за швидкодією оцінювання небезпек.

Отримані результати дозволили вирішити проблему щодо підвищення ефективності функціонування центрів управління в надзвичайних ситуаціях ДСНС України та створити передумови для побудови геоінформаційного порталу, який би міг поєднати різні методи та методики на одній платформі

Біографії авторів

Сергій Олександрович Ємельяненко, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

Кандидат технічних наук, старший дослідник, начальник відділу

Відділ організації науково-дослідної діяльності

Андрій Данилович Кузик, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

Доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра екологічної безпеки

Андрій Іванович Івануса, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра права та менеджменту у сфері цивільного захисту

Даниїл Андрійович Беген, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

Науковий співробітник

Відділ організації науково-дослідної діяльності

Роман Романович Коваль, Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

Провідний фахівець

Відділ персоналу

Євген Володимирович Морщ, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Доктор технічних наук

Кафедра фізико-технічних засобів захисту інформації

Фізико-технічний інститут

Посилання

  1. Yemelyanenko, S., Rudyk, Y., Kuzyk, A., Yakovchuk, R. (2018). Geoinformational system of rescue services. MATEC Web of Conferences, 247, 00030. doi: https://doi.org/10.1051/matecconf/201824700030
  2. Yemelyanenko, S., Rudyk, Y., Ivanusa, A. (2018). Geoinformational System for Risk Assessment Visualization. 2018 IEEE 13th International Scientific and Technical Conference on Computer Sciences and Information Technologies (CSIT). doi: https://doi.org/10.1109/stc-csit.2018.8526743
  3. Emergency Response Coordination Centre (ERCC). Available at: https://civil-protection-humanitarian-aid.ec.europa.eu/what/civil-protection/emergency-response-coordination-centre-ercc_en
  4. Horita, F. E. A., de Albuquerque, J. P., Marchezini, V. (2018). Understanding the decision-making process in disaster risk monitoring and early-warning: A case study within a control room in Brazil. International Journal of Disaster Risk Reduction, 28, 22–31. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijdrr.2018.01.034
  5. Zhyvylo, Y. О. (2022). Situation Center of the Ministry of Defense of Ukraine – a model of early detection and analysis of crisis situations in the state security sector. Pressing Problems of Public Administration, 1 (60), 27–41. Available at: https://periodicals.karazin.ua/apdu/article/view/21125
  6. Ustymenko, O. V. (2018). Situational centres of state bodies as a reserve system for bringing the units and parts of the defence forces to higher levels of combat readiness. Naukovyi chasopys Akademii natsionalnoi bezpeky, 2, 136–148. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nivanb_2018_2_11
  7. Druzhynin, S. V., Klymovych, O. K. (2017). Vyznachennia faktoriv ta parametriv protsesu funktsionuvannia informatsiino-telekomunikatsiynoi merezhi Zbroinykh Syl Ukrainy. Zbirnyk naukovykh prats Viyskovoi akademiyi (m. Odesa). Tekhnichni nauky, 2, 171–177.
  8. European Civil Protection Pool. Available at: https://civil-protection-humanitarian-aid.ec.europa.eu/what/civil-protection/european-civil-protection-pool_en
  9. Dokument zawiera zgodny z nomenklaturą normy ISO Guide 73:2009 wykaz informacji o zidentyfikowanych ryzykach oraz szeroki opis potencjalnych ryzyk, wraz z opisem działań państwa zmierzających do ich ograniczenia. Głównie stanowi jednak podstawę do planowania dla podmiotów i jednostek administracji publicznej.
  10. W normie ISO proces ten obejmuje identyfikację, analizę oraz ewaluację ryzyka, natomiast w dokumencie brytyjskim zawiera: identyfikację ryzyka, ocenę prawdopodobieństwa ryzyk i ich konsekwencji oraz porównanie ryzyk.
  11. Iannella, R., Henricksen, K. (2007). Managing information in the disaster coordination centre: Lessons and opportunities. Proceedings of the 4th International ISCRAM Conference. Available at: https://citeseerx.ist.psu.edu/document?repid=rep1&type=pdf&doi=a4e049f81a397b152883c409092d31ce43c6d435
  12. Boisvert, P., Moore, R. (2003). Crisis and Emergency Management: a guide for manager of the Public Service of Canada. Ottawa - Ontario: Canadian Centre for Management Development. Available at: https://publications.gc.ca/site/eng/9.686713/publication.html
  13. Militello, L. G., Patterson, E. S., Wears, R., Ritter, J. A. (2005). Large-Scale Coordination in Emergency Response. Proceedings of the Human Factors and Ergonomics Society Annual Meeting, 49 (3), 534–538. doi: https://doi.org/10.1177/154193120504900368
  14. Hashemipour, M., Stuban, S. M., Dever, J. R. (2017). A community-based disaster coordination framework for effective disaster preparedness and response. Australian Journal of Emergency Management, 32 (2), 41–46. Available at: https://knowledge.aidr.org.au/media/3658/ajem-32-02-18.pdf
  15. Nakaz MVS Ukrainy «Pro zatverdzhennia Metodyky prohnozuvannia naslidkiv vylyvu (vykydu) nebezpechnykh khimichnykh rechovyn pid chas avariy na khimichno nebezpechnykh obiektakh i transporti» vid 29.11.2019 No. 1000. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0440-20#Text
  16. Yung, D. (2008). Principles of Fire Risk Assessment in Buildings. John Wiley & Sons. doi: https://doi.org/10.1002/9780470714065
  17. MARPLOT Software. Available at: https://www.iafc.org/topics-and-tools/resources/resource/marplot-software
  18. What is the CAMEO software suite? Available at: https://19january2017snapshot.epa.gov/cameo/what-cameo-software-suite_.html
  19. ALOHA Software. Available at: https://www.epa.gov/cameo/aloha-software
  20. Ukrainskyi hidrometeorolohichnyi tsentr. Available at: https://www.meteo.gov.ua/
  21. Vprovadzhennia Dyrektyvy 2007/60/YeS Yevropeiskoho Parlamentu ta Rady vid 23 zhovtnia 2007 roku pro otsinku ta upravlinnia ryzykamy zatoplennia. Derzhavna sluzhba Ukrainy z nadzvychainykh sytuatsiy. Available at: https://dsns.gov.ua/poperedzhennya-pro-ymovirni-nadzvichayni-situaciyi-abo-uskladnennya/vprovadghennya-directiva-2007-60-ec-of-the-european-parliament-and-of-the-council-of-23-october-2007-on-the-assessment-and-management-of-flood-risks#mcetoc_1gtaq1udh3b
  22. The OpenGTS Project. Available at: http://www.opengts.org/
  23. McGrattan, K. B., Klein, B., Hostikka, S., Floyd, J. E. (2007). Fire Dynamics Simulator (Version 5) User’s Guide. NIST Special Publication 1019-5. doi: https://doi.org/10.6028/nist.sp.1019-5
  24. ArcGIS Online. Available at: https://www.arcgis.com/index.html
  25. Yemelyanenko, S., Ivanusa, A., Klym, H. (2017). Mechanism of fire risk management in projects of safe operation of place for assemblage of people. 2017 12th International Scientific and Technical Conference on Computer Sciences and Information Technologies (CSIT). doi: https://doi.org/10.1109/stc-csit.2017.8098792
  26. Hulida, E., Pasnak, I., Koval, O., Tryhuba, A. (2019). Determination of the Critical Time of Fire in the Building and Ensure Successful Evacuation of People. Periodica Polytechnica Civil Engineering. doi: https://doi.org/10.3311/ppci.12760
Підвищення ефективності функціонування центрів управління в надзвичайних ситуаціях засобами ГІС-технологій

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-31

Як цитувати

Ємельяненко, С. О., Кузик, А. Д., Івануса, А. І., Беген, Д. А., Коваль, Р. Р., & Морщ, Є. В. (2023). Підвищення ефективності функціонування центрів управління в надзвичайних ситуаціях засобами ГІС-технологій. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(10 (124), 37–49. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.285938

Номер

Том 4 № 10 (124) (2023): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Sergiy Yemelyanenko, Andriy Kuzyk, Andriy Ivanusa, Danyil Behen, Roman Koval, Yevhen Morshch

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.