Конвергенція освітніх технологій як імператив розвитку інноваційного співробітництва в умовах циркулярної трансформації

Автор(и)

  • Вікторія Володимирівна Прохорова Українська інженерно-педагогічна академія, Україна https://orcid.org/0000-0003-2552-2131
  • Світлана Анатоліївна Мушникова Інститут промислових та бізнес технологій Українського державного університету науки і технологій, Україна https://orcid.org/0000-0002-3860-522X
  • Денис Володимирович Коваленко Українська інженерно-педагогічна академія, Україна https://orcid.org/0000-0002-0259-1794
  • Орест Ярославович Колещук Національний університет «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0001-8995-5206
  • Анатолій Валерійович Бабічев Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-7587-4824

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.286183

Ключові слова:

циркулярні трансформації, індикатор справжнього прогресу (GPI), конвергенція, освітні технології, економіка знань

Анотація

Об’єктом дослідження є процес конвергенції освітніх технологій як імператив розвитку інноваційного співробітництва в умовах циркулярної трансформації. Центральним елементом циркулярних перетворень є людина, яка повинна швидко реагувати та адаптуватися до змін зовнішнього середовища та вирішувати управлінські проблеми шляхом системного професійного зростання. Цього можна досягти завдяки впровадженню якісних новітніх освітніх технологій, які потребують як спеціальних знань теорії та практики управління, так і особистісних якостей розвитку.

Для досягнення стану сталого розвитку менеджери, що приймають управлінські рішення, повинні швидко реагувати та адаптуватися до змін зовнішнього середовища для вирішення різноманітних управлінських проблем. Для цього потрібне систематичне професійне зростання через перехід на якісні нові освітні технології.

Поєднання принципів глобальної співпраці, визначення ключових імперативів сталого розвитку та пошук інноваційних заходів співпраці в оновлених умовах циркулярної економіки має засновуватися на освіті.

Основним загальноприйнятим показником рівня розвитку будь-якої країни світу є ВВП. Але в умовах невизначеності та змін визначити реальний стан розвитку та прогресу можна за допомогою Індикатора справжнього прогресу (ІГП), який є інтегральним показником.

Одним з основних питань є визначення рівня сталого розвитку в контексті циркулярних трансформацій з урахуванням впливу рівня освіти та існуючих підходів до його оцінки. Якщо врахувати, що умови для циклічних перетворень мають відбуватися, в тому числі через підвищення рівня освіти та постійне переведення освіти в практику, то для розрахунку реального стану розвитку будь-якої країни є включення Індексу рівня освіти

Біографії авторів

Вікторія Володимирівна Прохорова, Українська інженерно-педагогічна академія

Доктор економічних наук, професор

Кафедра економіки та менеджменту

Світлана Анатоліївна Мушникова, Інститут промислових та бізнес технологій Українського державного університету науки і технологій

Доктор економічних наук, доцент

Кафедра управління фінансами, облікової аналітики та моніторингу бізнесу

Денис Володимирович Коваленко, Українська інженерно-педагогічна академія

Доктор педагогічних наук, професор

Кафедра педагогіки, методики та менеджменту освіти

Орест Ярославович Колещук, Національний університет «Львівська політехніка»

Доктор економічних наук, доцент

Кафедра економіки підприємства та інвестицій

Анатолій Валерійович Бабічев, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Кандидат наук з державного управління

Кафедра управління та адміністрування

Посилання

  1. Outlook for energy: a perspective to 2040. Available at: https://corporate.exxonmobil.com/-/media/Global/Files/outlook-for-energy/2019-Outlook-for-Energy_v4.pdf
  2. Documentation and Downloads. United Nations Development Programme. Available at: https://hdr.undp.org/data-center/documentation-and-downloads
  3. Bershadskiy, M. E. (2016). Primenenie additivnykh tekhnologiy v obrazovatel'nom protsesse osnovnoy shkoly. Innovatsionnye protsessy i programmy v obrazovanii, 5, 12.
  4. Halchynskyi, A. P., Lovochkin, S. V., Semynozhenko, S. P. (Eds.) (2004). Ekonomika znan: vyklyky hlobalizatsii ta Ukraina. Kyiv: Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen, 268.
  5. Mahuta, O. V. (2016). Rozvytok vyshchoi osvity ta ekonomichna dynamika v Ukraini. Investytsiyi: praktyka ta dosvid, 6, 58–65.
  6. Heits, V. M. (Ed.) (2006). Ukraina u vymiri ekonomiky znan. Kyiv: «Osnova», 592.
  7. Makarenko, V. M., Tumantsova, O. O. (2008). Yak opanuvati tekhnologіyu formuvannya kritichnogo mislennya. Kharkiv: Vid. grupa «Osnova»: «Trіada +», 96.
  8. Osvita v nezalezhnii Ukraini: rozvytok ta konkurentospromozhnist. Informatsiino-analitychnyi zbirnyk (2021). Kyiv, 450. Available at: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/serpneva-konferencia/2021/19.08/Inform.zbirnyk-Osv.v.nezalezhniy.Ukrayini/Inform.zbirnyk-Osv.v.nezalezhniy.Ukrayini.17.08-1.pdf
  9. Kremen, V. H. (Ed.) (2021). Entsyklopediia osvity. Kyiv: Yurinkom Inter, 1144.
  10. Osvita i nauka v innovatsiinomu rozvytku suchasnoi Yevropy (2013). Kyiv, 103. Available at: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2013-12/nauka_osv.pdf
  11. Mushnykova, S. A. (2019). Convergence as a System Basis for Building the Conception of the Security Management of Industrial Enterprise Development. Business Inform, 11 (502), 336–342. doi: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-11-336-342
  12. Bagstad, K. J., Shammin, M. R. (2012). Can the Genuine Progress Indicator better inform sustainable regional progress? – A case study for Northeast Ohio. Ecological Indicators, 18, 330–341. doi: https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2011.11.026
  13. Danilishin, B. M., Veklich, O. A. (2010). Genuine progress indicator as an adequate macroeconomic indicator of public welfare. Studies on Russian Economic Development, 21 (6), 644–650. doi: https://doi.org/10.1134/s1075700710060080
  14. Lawn, P. (2013). The failure of the ISEW and GPI to fully account for changes in human-health capital – A methodological shortcoming not a theoretical weakness. Ecological Economics, 88, 167–177. doi: https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2012.12.028
  15. Ali Al-Ababneh, H., Alrhaimi, S. A. S. (2020). Modern Approaches to Education Management to Ensure the Quality of Educational Services. TEM Journal, 9 (2), 770–778. doi: https://doi.org/10.18421/tem92-46
  16. Reyting stran mira po urovnyu obrazovaniya. Gumanitarniy portal issledovaniya. Available at: https://gtmarket.ru/ratings/education-index
  17. Klarin, M. V. (2016). Innovative Models in Education: A Worldwide Study. Moscow: Luch, 640. Available at: https://www.academia.edu/28397640/Кларин_М_В_Инновационные_модели_обучения_Исследование_мирового_опыта_Монография_М_Луч_2016_640_с_http_lych_ru_
  18. Prokhorova, V., Protsenko, V., Abuselidze, G., Mushnykova, S., Us, Yu. (2019). Safety of industrial enterprises development: evaluation of innovative and investment component. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 5. doi: https://doi.org/10.29202/nvngu/2019-5/24
  19. Pylypenko, H. M. (2013). Cultural impact on the ratio of public and market coordination in Ukraine. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 3, 118–125.
Конвергенція освітніх технологій як імператив розвитку інноваційного співробітництва в умовах циркулярної трансформації

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-31

Як цитувати

Прохорова, В. В., Мушникова, С. А., Коваленко, Д. В., Колещук, О. Я., & Бабічев, А. В. (2023). Конвергенція освітніх технологій як імператив розвитку інноваційного співробітництва в умовах циркулярної трансформації. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(13 (124), 26–35. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.286183

Номер

Том 4 № 13 (124) (2023): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Viktoriia Prokhorova, Svitlana Mushnykova, Denys Kovalenko, Orest Koleshchuk, Anatoliy Babichev

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.