Модель розробки та визначення проєктів технічного розвитку автотранспортних підприємств
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.289004Ключові слова:
технічний розвиток, технічна експлуатація автомобілів, комерційна експлуатація автомобілів, стратегія технічного розвитку, комплексне автотранспортне підприємство, технічна готовність, оновлення рухомого складу, оновлення виробничо-технічної бази, комплексне оновлення автотранспортного підприємства, ефективність використання рухомого складуАнотація
Ефективність роботи значної частини автотранспортних підприємств є незадовільною. Здебільшого така ситуація пов’язана із значним зношенням основних фондів підприємств, як рухомого складу, так і виробничо-технічної бази. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є технічний розвиток, який передбачає комплексне оновлення рухомого складу та виробничо-технічної бази з урахуванням всіх взаємозв’язків, що мають місце між цими підсистемами. В роботі розроблено модель технічного розвитку автотранспортних підприємств, що враховує ці взаємозв’язки. Дана модель та розроблений алгоритм моделювання дозволяють виявити перспективні стратегій, а для їх реалізації сформувати та дослідити проєкти технічного розвитку. Для вибору оптимального проєкта технічного розвитку в роботі обґрунтовано цільову функцію, яка включає технічний показник – коефіцієнт технічної готовності та економічні показники – net present value та термін окупності проєкта. Вибір оптимального проєкту пропонується виконувати на основі «методу найгіршого випадку». За цим методом було визначено вагові коефіцієнти критеріїв цільової функції, які відповідно складають: для коефіцієнта технічної готовності – 0,333, для чистої теперішньої вартості – 0,556, для терміну окупності – 0,111. На основі розроблених моделей та алгоритмів визначено стратегії та розроблено проєкти технічного розвитку Вінницької філії приватного підприємства «Автотранском». На основі розробленої цільової функції та «методу найгіршого випадку» визначено оптимальний проєкт технічного розвитку серед розроблених. Реалізація даного проєкту дозволяє підвищити технічний рівень, ефективність роботи та конкурентоспроможність підприємства
Посилання
- Levchenko, I., Dmytriiev, I., Beketov, Y., Britchenko, I., Bekmukhanbetova, S., Sadenov, M. et al.; Levchenko, I., Dmytriiev, I. (Eds.) (2023). Innovative development of the road and transport complex: problems and prospects. Kharkiv: PC TECHNOLOGY CENTER, 181. doi: https://doi.org/10.15587/978-617-7319-71-8
- Khavruk, V. O., Parkhomenko, O. O. (2021). Criteria for Selection and Evaluation of Rolling Stock of Motor Transport Enterprises. Science and Transport Progress, 2 (92), 17–28. doi: https://doi.org/10.15802/stp2021/235411
- Kurnikov, I. P., Kudin, R. A. (2002). Upravlinnia vikovoiu strukturoiu avtomobilnoho parku. Systemni metody keruvannia, tekhnolohiya ta orhanizatsiya vyrobnytstva, remontu i ekspluatatsiyi avtomobiliv, 15, 131–133.
- Bidniak, M. N., Bondar, N. M. (2000). Planuvannia investytsiy na avtomobilnomu transporti Ukrainy. Kyiv, 118.
- Volynets, L., Gorobinska, I., Nakonechna, S., Petunin, A., Romanyuk, S., Khomenko, I., Zachosova, N. (2022). Principle of the assessment of the readiness of motor transport enterprises for economic development based on a two-component methodological approach. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (13 (118)), 12–21. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.263041
- Islamov, S. E., Qoshboqov, I. S. (2021). Determination of the main factors affecting the technological equipment of motor transportation enterprises. Journal of Academic Research and Trends in Educational Sciences, 1 (1), 1–9. doi: https://doi.org/10.5281/zenodo.5731686
- Tsymbal, S. (2014). Development method of selection strategy ground transportation. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu, 2 (69), 198–203. Available at: http://eztuir.ztu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/2513/35.pdf?sequence=1&isAllowed=y
- Turcheniuk, M. O., Shvets, M. D., Kirichok, O. H., Krystopchuk, M. Ye. (2017). Planuvannia diialnosti avtotransportnoho pidpryiemstva. Rivne: NUVHP, 367. Available at: https://core.ac.uk/download/pdf/297133058.pdf
- Oliskevych, M. S. (2017). Orhanizatsiya avtomobilnykh perevezen. Ch. 1: Vantazhni perevezennia. Lviv: Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky, 336.
- Ildarkhanov, R. (2018). Quality and Competitive Ability Evaluation Method Development Mobile Fleet. Periodica Polytechnica Transportation Engineering, 47 (1), 44–50. doi: https://doi.org/10.3311/pptr.10547
- Ildarkhanov, R. (2022). Rolling stock for international motor trucking. Transportation Research Procedia, 63, 1337–1345. doi: https://doi.org/10.1016/j.trpro.2022.06.144
- Andrejszki, T., Gangonells, M., Molnar, E., Török, Á. (2014). ForFITS: a New Help in Transport Decision Making for a Sustainable Future. Periodica Polytechnica Transportation Engineering, 42 (2), 119–124. doi: https://doi.org/10.3311/pptr.7442
- Bidniak, M. N., Bilichenko, V. V. (2006). Vyrobnychi systemy na transporti: teoriia i praktyka. Vinnytsia: UNIVERSUM-Vinnytsia, 176.
- Bilichenko, V. V., Smyrnov, Ye. V. (2019). Stratehiyi tekhnichnoho rozvytku avtotransportnykh pidpryiemstv. Vinnytsia: VNTU, 144. Available at: http://pdf.lib.vntu.edu.ua/books/2021/Bilichenko_2019_144.pdf
- Markovits-Somogyi, R., Bokor, Z. (2014). Assessing the logistics efficiency of european countries by using the DEA-PC methodology. Transport, 29 (2), 137–145. doi: https://doi.org/10.3846/16484142.2014.928787
- Kampf, R., Gašparík, J., Kudláčková, N. (2012). Application of different forms of transport in relation to the process of transport user value creation. Periodica Polytechnica Transportation Engineering, 40 (2), 71. doi: https://doi.org/10.3311/pp.tr.2012-2.05
- Mytko, M. V. (2016). Determination of the expediency of creation of production units for the maintenance and repair of vehicles. Visnyk of Vinnytsia Politechnical Institute, 1, 138–141. Available at: https://visnyk.vntu.edu.ua/index.php/visnyk/article/view/1889
- Bellman, R. E., Zadeh, L. A. (1970). Decision-Making in a Fuzzy Environment. Management Science, 17 (4), B-141-B-164. doi: https://doi.org/10.1287/mnsc.17.4.b141
- Rotshtein, A. P. (2009). Fuzzy multicriteria choice among alternatives: Worst-case approach. Journal of Computer and Systems Sciences International, 48 (3), 379–383. doi: https://doi.org/10.1134/s106423070903006x
- Saaty, T. L., Peniwati, K. (2008). Group Decision Making: Drawing out and Reconciling Differences. Pittsburgh: RWS Publications, 385.
- Hrytsiuk, P. M., Dzhoshi, O. I., Hladka, O. M. (2021). Osnovy teoriyi system i upravlinnia. Rivne: NUVHP, 272. Available at: https://ep3.nuwm.edu.ua/20653/1/Основи%20теорії%20систем%20і%20управління.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Yevhenii Smyrnov, Dmytro Borysiuk, Tetyana Volobuyeva, Tetyana Plakhtii, Mariia Nastenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.