Формування міцності дрібнозернистого бетону на основі модифікованого шлакопортландцементу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.289929

Ключові слова:

дрібнозернистий бетон, шлакопортландцемент, гідратація, модифікація бетону, поверхнево-активні речовини, активація води

Анотація

Об’єктом виконаних досліджень є дрібнозернистий бетон на шлакопортландцементі. Завдяки значному вмісту у своєму складі відходів металургійної промисловості, шлакопортландцемент відноситься до екологічно прийнятних продуктів. Однак недостатня швидкість формування його структури і, як наслідок, основного показника якості, яким є міцність при стиску, обмежує галузь використання шлакопортландцементу. Тому в проведених дослідженнях за мету було поставлено підвищення швидкості формування міцності дрібнозернистих бетонів, виготовлених на шлакопортландцементі.

Проведеними дослідженнями впливу модифікації шлакопортландцементу водою, активованою використанням механізму гідрофобної гідратації, встановлено фактори, що впливають на швидкість формування та величину міцності при стиску дрібнозернистого бетону, виготовленого на шлакопортландцементі. Доведено, що до означених факторів відносяться вид та кількість застосованих наномодифікаторів води, а також вид та кількість дрібного заповнювача бетону. Аналізом результатів проведених досліджень підтверджено, що введення в бетон води, активованої за механізмом гідрофобної гідратації у надмалих дозах, значно підвищують швидкість формування міцності бетону. Завдяки цьому міцність отриманого модифікованого дрібнозернистого бетону на основі шлакопортландцементу у віці 2 доби на 60 % перевищує міцність аналогічного бетону без добавок, а у віці 210 діб на 25 %. Це дозволяє стверджувати про ефективність виявленого механізму модифікації шлакопортландцементу. Таким чином, є підстави стверджувати про можливість спрямованого регулювання процесів формування міцної структури дрібнозернистих бетонів на основі шлакопортландцементу шляхом використання води активованої за механізмом гідрофобної гідратації

Біографії авторів

Олександра Олександрівна Шишкіна, Криворізький національний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технології будівельних виробів, матеріалів та конструкцій

Ілля Олександрович Піскун, Криворізький національний університет

Аспірант

Кафедра технології будівельних виробів, матеріалів та конструкцій

Посилання

  1. Kostyuk, T., Vinnichenko, V., Plugin, A., Borziak, O., Iefimenko, A. (2021). Physicochemical studies of the structure of energy-saving compositions based on slags. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 1021 (1), 012016. doi: https://doi.org/10.1088/1757-899x/1021/1/012016
  2. Shishkina, A., Shishkin, A. (2020). Application of the easy concentration effect in concrete technology. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 907 (1), 012038. doi: https://doi.org/10.1088/1757-899x/907/1/012038
  3. The new concrete. Available at: https://www.encosrl.it/the-new-concrete/
  4. Schmidt, M. (2006). Von der Nanotechnologie zum Ultra - Hochfesten Beton. 16 Intern. Baustoff. Konf. Weimar, 2, 1405–1416.
  5. Tevyashev, A. D., Shitikov, E. S. (2009). O vozmozhnosti upravleniya svoystvami tsementobetonov s pomosch'yu nanomodifikatorov. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (7 (40)), 35–40. Available at: https://journals.uran.ua/eejet/article/view/22048
  6. Belichenko, O. A., Tolmachov, S. M. (2020). Research of physical and chemical properties of aqueous suspensions of microfillers with superplasticators. Resursoekonomni materialy, konstruktsii, budivli ta sporudy, 38, 66–77. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rmkbs_2020_38_7
  7. Storchai, N. S., Savin, Yu. L., Volnianska, I. P. (2020). Scientific and technical justification of use of mineral disperse systems of technogenic origin. Resursoekonomni materialy, konstruktsii, budivli ta sporudy, 38, 277–282. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rmkbs_2020_38_31
  8. Shishkina, A., Shishkin, A. (2018). Research into effect of complex nanomodifiers on the strength of fine-grained concrete. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (6 (92)), 29–33. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.127261
  9. Shishkin, A., Netesa, M., Scherba, V. (2017). Effect of the iron-containing filler on the strength of concrete. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (6 (89)), 11–16. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.109977
  10. Shishkin, A., Netesa, N., Netesa, A. (2019). Determining the rational compositions of low-strength concretes. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (6 (97)), 47–52. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.156599
  11. Shyshkin, A. (2023). Increasing the Speed of Formation of the Structure of Fine-Grained Concrete and its Strength. Key Engineering Materials, 953, 69–74. doi: https://doi.org/10.4028/p-itx1lu
  12. Erdoǧdu, Ş. (2000). Compatibility of superplasticizers with cements different in composition. Cement and Concrete Research, 30 (5), 767–773. doi: https://doi.org/10.1016/s0008-8846(00)00229-5
  13. Shyshkina, A., Shyshkin, A. (2021). Fine-Grained Concrete for Repair and Restoration of Building Structures. Materials Science Forum, 1038, 317–322. doi: https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/msf.1038.317
  14. Shyshkina, A., Shyshkin, A. (2022). Influence of Temperature and Humidity of the Environment where the Concrete Hardening Takes over on the Efficiency of Surface Microdosis Application. Materials Science Forum, 1066, 169–174. doi: https://doi.org/10.4028/p-b74fx4
  15. Shishkina, A. (2017). Study of change in the deformation-strength properties of nanomodified fine-grained concretes over time. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (6 (87)), 50–54. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.101032
Формування міцності дрібнозернистого бетону на основі модифікованого шлакопортландцементу

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-31

Як цитувати

Шишкіна, О. О., & Піскун, І. О. (2023). Формування міцності дрібнозернистого бетону на основі модифікованого шлакопортландцементу. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(6 (125), 74–81. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.289929

Номер

Том 5 № 6 (125) (2023): Технології органічних та неорганічних речовин

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Aleхsandra Shіshkina, Illia Piskun

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.