Удосконалення технології отримання восків з олієжирових відходів
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.292182Ключові слова:
відпрацьований перліт, відходи вінтеризації олій, число омилення воску, фільтрувальний порошокАнотація
Об’єктом дослідження є вилучення восків з відходу олієжирової галузі – відпрацьованого перліту.
В результаті вінтеризації олій утворюється значна кількість відпрацьованих фільтрувальних порошків, утилізація яких становить небезпеку для навколишнього середовища. При цьому відходи вінтеризації містять значну кількість олії та воску, які є важливими складовими багатьох видів продукції. Вилучення олії та воску передбачає використання летких, пожежонебезпечних розчинників. Актуальним завданням є розробка нових безпечних та ефективних технологій отримання олій та восків з відходів вінтеризації.
Досліджено технологію вилучення восків з відпрацьованого перліту, отриманого в результаті вінтеризації соняшникової олії, що передбачає обробку перліту розчином натрій хлориду.
Використано перліт за СОУ 15.4-37-210:2004 (CAS Number 93763-70-3) з показниками: масова частка жиру – 20,1 %, пероксидне число – 19,5 ½ О ммоль/кг, кислотне число – 3,5 мг КОН/г. Температура відстоювання маси після обробки натрій хлоридом – 20 °C, тривалість – 10 год.
Визначено наступні раціональні умови обробки перліту з використанням натрій хлориду: концентрація сухого натрій хлориду (до маси перліту) – 35,0 %, тривалість кип’ятіння маси – 30 хв. За даних умов експериментальне значення числа омилення отриманого воску склало 120,5 мг КОН/г. Показники якості воску: температура плавлення 71,5 °C, кислотне число 1,6 мг КОН/г, масова частка вологи 0,63 %.
Отримані результати дозволяють отримувати воски високої якості з відходів олієжирової галузі з використанням безпечної та доступної речовини (натрій хлориду). Це дасть можливість уникнути необхідності утилізації відходів, підвищить рентабельність олієжирових підприємств за рахунок отримання цінних продуктів з відходів виробництва
Посилання
- Kovari, K., Denise, J., Hollo, J. (2006). Seed crushing, oil refining and environmental problem. Olaj. Szap. Kozmet, 45 (2), 45–52.
- Kachlishvili, I. N., Filippova, T. F. (2003). Experience in Manufacture of Hard Waxes. Combined Dewaxing and Deoiling Unit. Chemistry and Technology of Fuels and Oils, 39 (5), 233–239. doi: https://doi.org/10.1023/a:1026334207220
- Sytnik, N., Kunitsia, E., Mazaeva, V., Chernukha, A., Kovalov, P., Grigorenko, N. et al. (2020). Rational parameters of waxes obtaining from oil winterization waste. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (10 (108)), 29–35. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.219602
- Modupalli, N., Thangaraju, S., Naik, G. M., Rawson, A., Natarajan, V. (2022). Assessment of physicochemical, functional, thermal, and phytochemical characteristics of refined rice bran wax. Food Chemistry, 396, 133737. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2022.133737
- Fonseca, L. R., Santos, M. A. S., Santos, T. P., Cunha, R. L. (2023). Sunflower waxes as natural structuring agents to improve the technological properties of water-in-oil (W/O) high internal phase emulsions (HIPEs). Journal of Food Engineering, 357, 111638. doi: https://doi.org/10.1016/j.jfoodeng.2023.111638
- Simões, R., Miranda, I., Pereira, H. (2022). The Influence of Solvent and Extraction Time on Yield and Chemical Selectivity of Cuticular Waxes from Quercus suber Leaves. Processes, 10 (11), 2270. doi: https://doi.org/10.3390/pr10112270
- Hums, M. E., Moreau, R. A. (2019). A Simplified Method for Fractionation and Analysis of Waxes and Oils from Sorghum (Sorghum bicolor (L.) Moench) Bran. Journal of the American Oil Chemists’ Society, 96 (12), 1357–1366. doi: https://doi.org/10.1002/aocs.12284
- Redondas, C. E., Baümler, E. R., Carelli, A. A. (2019). Sunflower wax recovered from oil tank settlings: Revaluation of a waste product from the oilseed industry. Journal of the Science of Food and Agriculture, 100 (1), 201–211. doi: https://doi.org/10.1002/jsfa.10017
- Chalapud, M. C., Baümler, E. R., Carelli, A. A. (2016). Characterization of waxes and residual oil recovered from sunflower oil winterization waste. European Journal of Lipid Science and Technology, 119 (2). doi: https://doi.org/10.1002/ejlt.201500608
- Harron, A. F., Powell, M. J., Nunez, A., Moreau, R. A. (2017). Analysis of sorghum wax and carnauba wax by reversed phase liquid chromatography mass spectrometry. Industrial Crops and Products, 98, 116–129. doi: https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2016.09.015
- Cascant, M. M., Breil, C., Garrigues, S., de la Guardia, M., Fabiano-Tixier, A. S., Chemat, F. (2017). A Green Analytical Chemistry Approach for Lipid Extraction: Computation Methods in the Selection of Green Solvents as Alternative to Hexane. Analytical and Bioanalytical Chemistry, 409, 3527–3539. doi: https://doi.org/10.1007/s00216-017-0323-9
- Ardenghi, N., Mulch, A., Pross, J., Maria Niedermeyer, E. (2017). Leaf wax n-alkane extraction: An optimised procedure. Organic Geochemistry, 113, 283–292. doi: https://doi.org/10.1016/j.orggeochem.2017.08.012
- Tuhanioglu, A., Mauromoustakos, A., Ubeyitogullari, A. (2023). Purifying waxes through selective extraction of triacylglycerols from a bioethanol production side-stream using supercritical carbon dioxide. The Journal of Supercritical Fluids, 202, 106059. doi: https://doi.org/10.1016/j.supflu.2023.106059
- Guan, M., Xu, X., Tang, X., Li, Y. (2022). Optimization of supercritical CO2 extraction by response surface methodology, composition analysis and economic evaluation of bamboo green wax. Journal of Cleaner Production, 330, 129906. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2021.129906
- Al Bulushi, K., Attard, T. M., North, M., Hunt, A. J. (2018). Optimisation and economic evaluation of the supercritical carbon dioxide extraction of waxes from waste date palm (Phoenix dactylifera) leaves. Journal of Cleaner Production, 186, 988–996. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2018.03.117
- Jana, S., Martini, S. (2016). Phase Behavior of Binary Blends of Four Different Waxes. Journal of the American Oil Chemists’ Society, 93 (4), 543–554. doi: https://doi.org/10.1007/s11746-016-2789-6
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Dmytro Saveliev, Olena Petrova, Pavlo Kovalov, Oleksandr Cherkashyn, Natalia Shevchuk, Nataliia Markova, Alla Ziuzko, Mykola Pidhorodetskyi, Anatolii Rozumenko, Oleksandr Ivashchuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
