Визначення стійкості східноєвропейських неурядових організацій в умовах кризи, суспільних та технологічних трансформацій

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.292932

Ключові слова:

неурядові організації, організація громадянського суспільства, Індекс сталості організацій громадянського суспільства CSOSI, технологічні інновації

Анотація

Об'єктом дослідження є стійкість неурядових організацій (НУО) Східної Європи під час кризових явищ з ознаками суспільних та технологічних трансформацій. Предметом досліджень виступають процеси трансформацій у зовнішньому та внутрішньому середовищі діяльності неурядових організацій, які надають вплив на стійкість. Стійкість неурядових організацій розглядається через індекс сталості організацій громадянського суспільства (CSOSI). CSOSI дозволяє виміряти вплив глобальних кризових явищ на стійкість неурядової організації на основі аналізу низки компонентів. Дослідження було срямоване на вирішення задачі з пошуку факторів впливу на діяльність неурядових організацій під час прояву криз різного спрямування. Під час дослідження виявлені фактори впливу: організаційна спроможність, сприйняття організації суспільством та секторальна інфраструктура. Зазначено, що до секторальної інфраструктури відноситься сфера технологічного розвитку. З одного боку недосконалість технологій може спричинити кризу. З іншого боку – технологічні інновації дозволяють неурядовим організаціям долати кризи. Було доведено, що доступ НУО до нових технології виступає базисом забезпечення стійкості організації. Був проведений регресійний аналіз впливу факторів на на індекс CSOSI. На цій основі побудована економіко-математична модель. Модель довела значущість досліджуваних показників, оскільки їхнє p-значення залишається нижчим за 0,05 (p≤0,05). У підсумку це дозволило запропонувати удосконалену модель розвитку соціальних інновацій в умовах кризи та невизначеності. Наведені результати можуть бути використані засновниками НУО, аналітичними та консалтинговими компаніями для створення прогнозів розвитку суспільства

Біографії авторів

Маріан Юрійович Токар, Ужгородський національний університет

Доктор наук з державного управління

Кафедра політології і державного управління

Ганна Василівна Кумар, Ужгородський національний університет

Кандидат наук з державного управління

Кафедра політології і державного управління

Інна Олександрівна Костиря, Київський національний університет культури і мистецтв

Доктор політичних наук

Кафедра міжнародних відносин

Альона Володимирівна Ключник, Миколаївський національний аграрний університет

Доктор економічних наук

Кафедра публічного управління та адміністрування і міжнародної економіки

Посилання

  1. Merkel, W. (1996). Theorien der Transformation: Die demokratische Konsolidierung postautoritärer Gesellschaften. Politische Theorien in Der Ära Der Transformation, 30–58. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-322-86620-2_2
  2. Tohobytska, V. (2020). Key technologies in the era of digital society transformations. Derzhavne Upravlinnya: Udoskonalennya Ta Rozvytok, 12. doi: https://doi.org/10.32702/2307-2156-2020.12.29
  3. Scholte, J. A. (2020). Civil Society and NGOs. Malmö: MTM. Available at: https://search.worldcat.org/en/title/1248625530
  4. Kutay, A. (2021). NGOs, Civil Society and Structural Changes. Springer, 219. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-71862-6
  5. Shin, Y., Yeo, J., Jung, K. (2018). The Effectiveness of International Non-Governmental Organizations’ Response Operations during Public Health Emergency: Lessons Learned from the 2014 Ebola Outbreak in Sierra Leone. International Journal of Environmental Research and Public Health, 15 (4), 650. doi: https://doi.org/10.3390/ijerph15040650
  6. Schmitz, P. W. (2021). Optimal ownership of public goods under asymmetric information. Journal of Public Economics, 198, 104424. doi: https://doi.org/10.1016/j.jpubeco.2021.104424
  7. Halonen-Akatwijuka, M., Pafilis, E. (2020). Common ownership of public goods. Journal of Economic Behavior & Organization, 180, 555–578. doi: https://doi.org/10.1016/j.jebo.2020.10.002
  8. Kieft, J. (2021). The responsibility of communicating difficult truths about climate influenced societal disruption and collapse: An introduction to psychological research. Ata: Journal of Psychotherapy Aotearoa New Zealand, 25 (1), 55–87. doi: https://doi.org/10.9791/ajpanz.2021.06
  9. CSO Sustainability Index Explorer. USAID. Available at: https://csosi.org/
  10. Hu, M., Sidel, M. (2020). Civil Society and COVID in China: Responses in an Authoritarian Society. Nonprofit and Voluntary Sector Quarterly, 49 (6), 1173–1181. doi: https://doi.org/10.1177/0899764020964596
  11. Abd Samat, A. H., Abdul Rashid, A., Mohd Yunus, N. A., Salim, A. M. H., Musa, H. (2021). A Malaysian Medical Non-Governmental Organization’s (NGO) Experience in the Emergency Response for COVID-19, Using the Whole-of-Society Collaborative Concept. Disaster Medicine and Public Health Preparedness, 16 (6), 2665–2668. doi: https://doi.org/10.1017/dmp.2021.106
  12. Croatia: Petrinja Earthquake Response - Final Report (MDRHR004) (2022). IFRC. Available at: https://reliefweb.int/report/croatia/croatia-petrinja-earthquake-response-final-report-mdrhr004
  13. Kamruzzaman, P. (2018). Introduction – civil society in the global South. Civil Society in the Global South, 1–24. doi: https://doi.org/10.4324/9781315113579-1
  14. Halonen-Akatwijuka, M. (2012). Nature of human capital, technology and ownership of public goods. Journal of Public Economics, 96 (11-12), 939–945. doi: https://doi.org/10.1016/j.jpubeco.2012.07.005
  15. Zarycki, T. (2014). Ideologies of Eastness in Central and Eastern Europe. Routledge, 308. doi: https://doi.org/10.4324/9781315819006
  16. Jordan, P. (2005). Large-scale structuring of Europe according to cultural space criteria. Europa Regional, 13.2005 (4), 162–173. Available at: https://www.ssoar.info/ssoar/handle/document/48072
  17. Mälksoo, M. (2023). The normative threat of subtle subversion: the return of ‘Eastern Europe’ as an ontological insecurity trope. Ontological Insecurities and the Politics of Contemporary Populism, 152–170. doi: https://doi.org/10.4324/9781003375289-9
  18. Secco, E. L., Conte, S. (2022). To lockdown or not to lockdown: Analysis of the EU lockdown performance vs. COVID-19 outbreak. Frontiers in Medical Technology, 4. doi: https://doi.org/10.3389/fmedt.2022.981620
  19. Chang, S.-S., Stuckler, D., Yip, P., Gunnell, D. (2013). Impact of 2008 global economic crisis on suicide: time trend study in 54 countries. BMJ, 347 (sep17 1), f5239–f5239. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.f5239
  20. Shapovalova, O. V., Shevchenko, L. S., Strizhkova, A. V. et al. (2019). Tsyfrova transformatsiia biznesu: zmina stratehiy i modelei rozvytku. Pravove zabezpechennia virtualizatsiyi infrastruktury natsionalnoi ekonomiky Ukrainy. Kharkiv: NDI prav. zabezp. innovats. rozvytku NAPrN Ukrainy, 48–70. Available at: https://ndipzir.org.ua/wp-content/uploads/2020/02/Strizhkova19Mono/Strizhkova19Mono%20(4).pdf
  21. Saglietto, A., D’Ascenzo, F., Zoccai, G. B., De Ferrari, G. M. (2020). COVID-19 in Europe: the Italian lesson. The Lancet, 395 (10230), 1110–1111. doi: https://doi.org/10.1016/s0140-6736(20)30690-5
  22. United Nations (2023). SDG Global Database gives you access to data on more than 210 SDG indicators for countries across the globe. Department of Economic and Social Affairs. Statistics Division. Available at: https://unstats.un.org/sdgs/dataportal
  23. Nicholls, A., Edmiston, D. (2019). Social Innovation Policy in the European Union. Creating Economic Space for Social Innovation, 268–299. doi: https://doi.org/10.1093/oso/9780198830511.003.0011
Визначення стійкості східноєвропейських неурядових організацій в умовах кризи, суспільних та технологічних трансформацій

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-28

Як цитувати

Токар, М. Ю., Кумар, Г. В., Костиря, І. О., & Ключник, А. В. (2023). Визначення стійкості східноєвропейських неурядових організацій в умовах кризи, суспільних та технологічних трансформацій. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(13 (126), 33–41. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.292932

Номер

Том 6 № 13 (126) (2023): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Marian Tokar, Hanna Kumar, Inna Kostyrya, Alona Kliuchnik

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.