Визначення енергії удару колісної пари рухомого складу залізниць при сході із рейок по залізобетонних шпалах за параметрами слідів удару

Автор(и)

  • Ярослав Володимирович Болжеларський Національний університет «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0002-4787-1781
  • Олена Миронівна Баль Національний університет «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0003-2188-4098
  • Йосип Йосипович Лучко Львівський національний університет природокористування, Україна https://orcid.org/0000-0002-3675-0503
  • Віталій Володимирович Ковальчук Національний університет «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0003-4350-1756

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.293007

Ключові слова:

залізобетонні шпали, сліди ударів, схід з рейок, рухомий склад залізниць

Анотація

Об’єктом досліджень є залізобетоні шпали, які зазнають дії удару колеса рухомого складу залізниці.

Наведено методику теоретичної оцінки енергії при ударі колеса в залізобетонну шпалу при сході колісної пари рухомого складу із рейки.

Проведено експериментальні дослідження геометричних параметрів слідів ударів, які виникають на залізобетонних шпалах у залежності від висоти підйому центра мас бойка, над місцем удару. За результатами експериментів отримано середньостатистичні геометричні параметри слідів удару. Встановлено, що залежність слідів ударів від висоти підйому центра мас бойка над місцем удару в залізобетонну шпалу має нелінійний розподіл.

Проведено експериментальні дослідження впливу основи розташування залізобетонної шпали на геометричні параметри слідів ударів. Встановлено, що розташування залізобетонної шпали на твердій основі і на щебеневому баласті не має суттєвого впливу на зміну геометричних параметрів слідів удару. Отримані експериментальні значення знаходяться у межах 3σ, визначених для жорсткого обпирання шпали.

Встановлено, що при випробуванні залізобетонної шпали у щебеневому ящику величина енергії залежить від висоти підйому бойка. При висоті підйому бойка 0,95 м величина енергії, яка поглиналась шпалою разом з баластом, становила 475 Дж, а при висоті 1,42 м – 710 Дж.

Отримано аналітичні залежності між довжиною грані сліду удару та величиною поглиної енергії, а також – глибиною по напрямку дії сили та величиною поглиної енергії. Встановлено, що довжина сліду удару має екстремум, що не дозволяє рекомендувати цей параметр для оцінки кількості поглинутої енергії для значень енергії E<200 Дж. Для визначення величини поглинутої шпалою енергії рекомендується використовувати параметр глибини сліду удару

Біографії авторів

Ярослав Володимирович Болжеларський, Національний університет «Львівська політехніка»

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра залізничного транспорту

Олена Миронівна Баль, Національний університет «Львівська політехніка»

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра залізничного транспорту

Йосип Йосипович Лучко, Львівський національний університет природокористування

Доктор технічних наук, професор

Кафедра будівельних конструкцій

Віталій Володимирович Ковальчук, Національний університет «Львівська політехніка»

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра залізничного транспорту

Посилання

  1. Sysyn, M., Nabochenko, O., Kluge, F., Kovalchuk, V., Pentsak, A. (2019). Common Crossing Structural Health Analysis with Track-Side Monitoring. Communications - Scientific Letters of the University of Zilina, 21 (3), 77–84. doi: https://doi.org/10.26552/com.c.2019.3.77-84
  2. Bolzhelarskyi, Ya. V. (2016). Nablyzhene vyznachennia dodatkovoho oporu rukhu poizda v avariynomu rezhymi. XIV Mizhnarodna konferentsiya. Problemy mekhaniky zaliznychnoho transportu. Bezpeka rukhu, dynamika, mitsnist rukhomoho skladu ta enerhozberezhennia. Dnipropetrovsk, 24–25.
  3. Kalivoda, J., Bauer, P., Novák, Z. (2021). Assessment of Active Wheelset Steering System Using Computer Simulations and Roller Rig Tests. Applied Sciences, 11 (24), 11727. doi: https://doi.org/10.3390/app112411727
  4. Kovalchuk, V., Kuzyshyn, A., Kostritsya, S., Sobolevska, Y., Batig, A., Dovganyuk, S. (2018). Improving a methodology of theoretical determination of the frame and directing forсes in modern diesel trains. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (7 (96)), 19–26. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.149838
  5. Kovalchuk, V., Bolzhelarskyi, Y., Parneta, B., Pentsak, A., Petrenko, O., Mudryy, I. (2017). Evaluation of the stressed-strained state of crossings of the 1/11 type turnouts by the finite element method. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (7 (88)), 10–16. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.107024
  6. Kovalchuk, V., Koval, M., Onyshchenko, A., Kravets, I., Bal, O., Markul, R. et al. (2022). Determining the strained state of prefabricated metal corrugated structures of a tunnel overpass exposed to the dynamic loading from railroad rolling stock. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (7 (117)), 50–58. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.259439
  7. Tang, Z., Hu, Y., Wang, S., Ling, L., Zhang, J., Wang, K. (2023). Train post-derailment behaviours and containment methods: a review. Railway Engineering Science. doi: https://doi.org/10.1007/s40534-023-00313-5
  8. Lai, J., Xu, J., Wang, P., Chen, J., Fang, J., Ma, D., Chen, R. (2020). Numerical investigation on the dynamic behaviour of derailed railway vehicles protected by guard rail. Vehicle System Dynamics, 59 (12), 1803–1824. doi: https://doi.org/10.1080/00423114.2020.1792941
  9. Zhu, X., Lu, X.-Z., Cheng, Q.-L., Li, Y. (2019). Simulation of the running attitude of a train after derailment. International Journal of Crashworthiness, 25 (2), 213–219. doi: https://doi.org/10.1080/13588265.2019.1571749
  10. Bae, H.-U., Moon, J., Lim, S.-J., Park, J.-C., Lim, N.-H. (2019). Full-Scale Train Derailment Testing and Analysis of Post-Derailment Behavior of Casting Bogie. Applied Sciences, 10 (1), 59. doi: https://doi.org/10.3390/app10010059
  11. Bae, H.-U., Kim, K.-J., Park, S.-Y., Han, J.-J., Park, J.-C., Lim, N.-H. (2022). Functionality Analysis of Derailment Containment Provisions through Full-Scale Testing—I: Collision Load and Change in the Center of Gravity. Applied Sciences, 12 (21), 11297. doi: https://doi.org/10.3390/app122111297
  12. Sunami, H., Terumichi, Y., Adachi, M. (2012). Numerical Analysis of Derailed Vehicle Motion from Wheel-Sleeper Impacts. Proceedings of the First International Conference on Railway Technology: Research, Development and Maintenance. doi: https://doi.org/10.4203/ccp.98.30
  13. Goto, K., Sogabe, M., Asanuma, K. (2011). Experimental Study on Contact Force between a Train Wheel and a Prestressed Concrete Sleeper. Applied Mechanics and Materials, 82, 253–258. doi: https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/amm.82.253
  14. Raj, A., Nagarajan, P., Shashikala, A. P. (2020). Failure prediction of impact behaviour of self‐compacted rubcrete sleepers. Material Design & Processing Communications, 3 (5). doi: https://doi.org/10.1002/mdp2.174
  15. Lim, N.-H., Kim, K.-J., Bae, H.-U., Kim, S. (2020). DEM Analysis of Track Ballast for Track Ballast–Wheel Interaction Simulation. Applied Sciences, 10 (8), 2717. doi: https://doi.org/10.3390/app10082717
  16. Lim, J., Kong, J. (2023). Simplified Dynamic FEA Simulation for Post-Derailment Train-Behaviour Estimation through the Enhanced Input of Wheel–Ballast Friction Interactions. Applied Sciences, 13 (11), 6499. doi: https://doi.org/10.3390/app13116499
Визначення енергії удару колісної пари рухомого складу залізниць при сході із рейок по залізобетонних шпалах за параметрами слідів удару

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-21

Як цитувати

Болжеларський, Я. В., Баль, О. М., Лучко, Й. Й., & Ковальчук, В. В. (2023). Визначення енергії удару колісної пари рухомого складу залізниць при сході із рейок по залізобетонних шпалах за параметрами слідів удару . Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(7 (126), 39–46. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.293007

Номер

Розділ

Прикладна механіка