Встановлення закономірностей утворення теплоізоляційного шару пінококсу при вогнезахисті бетону реактивним покриттям

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.293200

Ключові слова:

водна екосистема, ідентифікація мікроміцетів, транскордонні річки, біогенні елементи, фізико-хімічні показники, розчинений кисень

Анотація

Проблема застосування бетону для будівельних конструкцій полягає в забезпечені їх стійкості і довговічності при експлуатації в широких межах. Тому об’єктом досліджень була зміна властивостей бетону при пожежі та захисті його при застосуванні реактивним покриттям, що здатне до утворення шару пінококсу під впливом високої температури на покриття. Доведено, що в процесі термічної дії на вогнезахисне покриття процес теплоізолювання бетону полягає в утворенні сажоподібних продуктів на поверхні матеріалу. Так саме під дією полум’я пальника на поверхні зразка виникла температура, що призвела до спучення покриття понад 18 мм. Виміряна температура на поверхні зразка бетону під шаром пінококсу склала не більше 140 °C, що свідчить про утворення заслону вогневого впливу. У зв’язку з цим проведено моделювання процесу передавання тепла крізь утворений шар пінококсу в процесі його захисту реактивним покриттям та отриманні залежності, що дозволяє оцінити коефіцієнти температуропровідності та теплопровідності під час високотемпературної дії. За експериментальними даними і отриманими залежностями розраховано коефіцієнт температуропровідності та теплопровідності пінококсу, який становить 9,17·10–7 м2/с та 0,17 Вт/(м∙K). Проведено оцінку максимально можливого проникнення вогневого впливу крізь шар пінококсу. На поверхні зразка було утворено температуру, що значно перевищила температуру руйнування бетону, а на поверхні бетону під покриттям не досягла 250 °C. Отже, є підстави стверджувати про можливість спрямованого регулювання процесів вогнезахисту бетону шляхом застосування реактивних покриттів, здатних утворювати на поверхні матеріалу захисний шар, який гальмує швидкість передавання тепла

Біографії авторів

Gulnara Hasanova, Institute of Microbiology

Ministry of Science and Education

Aynur Babashli, Azerbaijan State University of Economics (UNEC)

PhD, Associate Professor

Department of Engineering and Applied Sciences

Nazilya Akhundova, Azerbaijan State University of Economics (UNEC)

Сandidate of Biological Sciences, Associate Professor

Department of Engineering and Applied Sciences

Natavan Gadimova, Department of Engineering and Applied Sciences

Candidate of Technical Sciences, Associate Professor

Посилання

  1. Kristoffersen, P., Rask, A. M., Grundy, A. C., Franzen, I., Kempenaar, C., Raisio, J. et al. (2008). A review of pesticide policies and regulations for urban amenity areas in seven European countries. Weed Research, 48 (3), 201–214. doi: https://doi.org/10.1111/j.1365-3180.2008.00619.x
  2. Transboundary Water Management Cooperation Crucial for Sustainable Development, Peace, Security, Speakers Stress at Conference’s Fourth Interactive Dialogue. Available at: https://press.un.org/en/2023/envdev2056.doc.htm
  3. Zarei, M. (2020). The water-energy-food nexus: A holistic approach for resource security in Iran, Iraq, and Turkey. Water-Energy Nexus, 3, 81–94. doi: https://doi.org/10.1016/j.wen.2020.05.004
  4. Kashkay, R. M. (2015). Water problems in Azerbaijan. Proceedings of the Azerbaijan Geographical Society: geography and natural resources, 1, 53–57. Available at: https://gsaz.az/ci/CORAFYA_V_TB_RESURSLAR/Co%C4%9Frafiya_v%C9%99_T%C9%99bii_Resurslar_N1.pdf
  5. İsmayılov, R. (2021). Azərbaycan çaylarının ekoloji təhlükəsizliyinin qiymətləndirilməsi: (Xəzər dənizinə birbaşa axan çayların timsalında). Bakı, 272. Available at: https://www.sukanal.az/wp-content/uploads/2021/06/Rashail-Ismailov.pdf
  6. Raja, H. A., Shearer, C. A., Tsui, C. K.-M. (2018). Freshwater Fungi. Encyclopedia of Life Sciences. doi: https://doi.org/10.1002/9780470015902.a0027210
  7. Qi, B., Moe, W., Kinney, K. (2002). Biodegradation of volatile organic compounds by five fungal species. Applied Microbiology and Biotechnology, 58 (5), 684–689. doi: https://doi.org/10.1007/s00253-002-0938-3
  8. Krauss, G.-J., Solé, M., Krauss, G., Schlosser, D., Wesenberg, D., Bärlocher, F. (2011). Fungi in freshwaters: ecology, physiology and biochemical potential. FEMS Microbiology Reviews, 35 (4), 620–651. doi: https://doi.org/10.1111/j.1574-6976.2011.00266.x
  9. Gökçekuş, H., Bolouri, F. (2023). Transboundary Waters and Their Status in Today’s Water-Scarce World. Sustainability, 15 (5), 4234. doi: https://doi.org/10.3390/su15054234
  10. Hasanova, G. M. (2019). The encountered microscopic fungi in lentic and lotic ecosystem of Azerbaijan. Eurasian V International Multidisciplinary Studies Congress, 121–123.
  11. Veliev, M. G., Salmanov, M. A., Babashly, A. A., Alieva, S. R., Bektashi, N. R. (2013). Biodegradation of aromatic hydrocarbons and phenols by bacteria isolated from caspian waters and soils. Petroleum Chemistry, 53 (6), 426–430. doi: https://doi.org/10.1134/s0965544113050101
  12. Hasanova, G. (2023). Yeast fungi found in transboundaryriver waters. 1st international conference: Conservation of Eurasian biodiversity: contemporary problems, solutions and perspectives. Part II. Andijan, 154–157.
  13. Babashli, A., Akhundova, N., Gadimova, N. (2023). Degradation of oil and oil products by microorganisms isolated from the Azerbaijani coast of the Caspian Sea at low temperatures. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (10 (125)), 17–24. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.287467
  14. Babič, M., Gunde-Cimerman, N., Vargha, M., Tischner, Z., Magyar, D., Veríssimo, C. et al. (2017). Fungal Contaminants in Drinking Water Regulation? A Tale of Ecology, Exposure, Purification and Clinical Relevance. International Journal of Environmental Research and Public Health, 14 (6), 636. doi: https://doi.org/10.3390/ijerph14060636
  15. Savluk, O. S., Saprykina, M. N., Lupeko, V. S., Rudenko, A. V., Lavrenchuk, I. N., Goncharuk, V. V. (2013). Monitoring of micromycetes in tap water of the city of Kiev. Journal of Water Chemistry and Technology, 35 (5), 233–237. doi: https://doi.org/10.3103/s1063455x13050068
  16. Siqueira, V., Oliveira, H., Santos, C., Paterson, R. R., Gusmão, N., Lima, N. (2011). Filamentous Fungi in Drinking Water, Particularly in Relation to Biofilm Formation. International Journal of Environmental Research and Public Health, 8 (2), 456–469. doi: https://doi.org/10.3390/ijerph8020456
  17. Samson, R. A., Visagie, C. M., Houbraken, J., Hong, S.-B., Hubka, V., Klaassen, C. H. W. et al. (2014). Phylogeny, identification and nomenclature of the genusAspergillus. Studies in Mycology, 78 (1), 141–173. doi: https://doi.org/10.1016/j.simyco.2014.07.004
  18. Sediment and Suspended Sediment. USGS. Available at: https://www.usgs.gov/special-topics/water-science-school/science/sediment-and-suspended-sediment
  19. Dissolved Oxygen and Biochemical Oxygen Demand. EPA. Available at: https://archive.epa.gov/water/archive/web/html/vms52.html
  20. Important Water Quality Factors. H2O. Available at: https://h2ou.com/h2wtrqual/#Oxygen
  21. Channel Processes: Bedload Transport (2012). EPA.
Встановлення закономірностей утворення теплоізоляційного шару пінококсу при вогнезахисті бетону реактивним покриттям

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-22

Як цитувати

Hasanova, G., Babashli, A., Akhundova, N., & Gadimova, N. (2023). Встановлення закономірностей утворення теплоізоляційного шару пінококсу при вогнезахисті бетону реактивним покриттям. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(10 (126), 35–42. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.293200

Номер

Том 6 № 10 (126) (2023): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Gulnara Hasanova, Aynur Babashli, Nazilya Akhundova, Natavan Gadimova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.