Формування стратегій коммерціалізації інтелектуальної власності

Автор(и)

  • Петро Григорович Перерва Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-6256-9329
  • Андрій Сергійович Євсєєв Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-3218-8437
  • Марія Володимирівна Маслак Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-3322-740X
  • Максим Михайлович Ткачов Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0001-7228-6376
  • Надія Петрівна Ткачова Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-3840-4516

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.296836

Ключові слова:

інтелектуальна власність, стратегії комерціалізації, технологічний ринок, трансфер технологій, інноваційна діяльність

Анотація

Об’єктом дослідження є процес формування стратегій та методів ефективної комерціалізації інтелектуальних продуктів на промислових підприємствах. Проаналізовано проблеми введення в господарський обіг об’єктів інтелектуальної власності в сфері промислового виробництва. Найбільш важливими з них є економічні та управлінські проблеми, що полягають у відсутності необхідного фінансування та визначаються складністю оцінки ринкової конкурентоспроможності інтелектуального продукту. Особливу увагу також приділено ринковим, техніко-технологічним та правовим проблемам, наявність яких гальмує розвиток технологічного ринку та суттєво впливає на ефективність інтелектуально-інноваційної діяльності. Наявність цих проблем і визначила основну мету дослідження – формування методів та стратегій комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності.

Досліджено три базові стратегії комерціалізації інтелектуальних продуктів: стратегія просування інтелектуального продукту, стратегія дифузії інновацій, стратегія акумулювання максимального доходу. На їх основі сформовано та обґрунтовано інтегративну стратегію комерціалізації інтелектуальних продуктів для підприємств машинобудівної галузі, яка  орієнтована на досягнення цілей максимізації економічного та соціального ефекту виробництва інтелектуального продукту. Основною складовою інтегративної стратегії є організаційний механізм, який забезпечує інвестиційну підтримку інноваційної діяльності та науково-консультаційний супровід інтелектуального продукту.

Отримані результати дослідження можуть бути використані при формуванні програм інтелектуально-інноваційної діяльності промислових підприємств та будуть слугувати підставою для подальших наукових досліджень з цих питань

Біографії авторів

Петро Григорович Перерва, Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

Доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра економіки бізнесу і міжнародних економічних відносин

Андрій Сергійович Євсєєв, Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

Аспірант

Кафедра економіки бізнесу та міжнародних економічних відносин

Марія Володимирівна Маслак, Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра економіки бізнесу та міжнародних економічних відносин

Максим Михайлович Ткачов, Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра права

Надія Петрівна Ткачова, Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра маркетингу

Посилання

  1. Pererva, P., Hutsan, O., Kobieliev, V., Kosenko, A., Kuchynskyi, V. (2018). Evaluating elasticity of costs for employee motivation at the industrial enterprises. Problems and Perspectives in Management, 16 (1), 124–132. https://doi.org/10.21511/ppm.16(1).2018.12
  2. Sharif, S. M., Ahamat, A., Abdullah, M. M., Jabar, J., Bakri, M. H. (2018). University intellectual property commercialization: a critical review of literature. Turkish Online Journal of Design Art and Communication, 8, 874–886. https://doi.org/10.7456/1080sse/124
  3. Budi, A. A., Aldianto, L. (2020). Research and Development – Commercialization Bridge: A Refined Model. The Asian Journal of Technology Management (AJTM), 13 (1), 47–62. https://doi.org/10.12695/ajtm.2020.13.1.4
  4. Raju, M., Newaz, M. N. (2016). Intellectual property rights commercialization: impact on strategic competition. The Business and Management Review, 8 (3). Available at: https://www.researchgate.net/publication/323868235_Intellectual_property_rights_commercialization_impact_on_strategic_competition
  5. Prihastomo, Y., Ningtyas, A. A. (2022). Mobile Intellectual Property Marketplace Model for Commercialization of Intellectual Property Rights. 2022 IEEE Creative Communication and Innovative Technology (ICCIT). https://doi.org/10.1109/iccit55355.2022.10118835
  6. Pererva, P., Maslak, M. (2022). Commercialization of intellectual property objects in industrial enterprises. Problems and Perspectives in Management, 20 (3), 465–477. https://doi.org/10.21511/ppm.20(3).2022.37
  7. Virchenko, V., Petrunia, Y., Osetskyi, V., Makarenko, M., Sheludko, V. (2021). Commercialization of intellectual property: innovative impact on global competitiveness of national economies. Marketing and Management of Innovations, 5 (2), 25–39. https://doi.org/10.21272/mmi.2021.2-02
  8. Pererva, P., Kuchynskyi, V., Kobielieva, T., Kosenko, A., Maslak, O. (2021). Economic substantiation of outsourcing the information technologies and logistic services in the intellectual and innovative activities of an enterprise. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (13 (112)), 6–14. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.239164
  9. Pererva, P., Usov, M., Chernobrovkina, S., Larka, L., Rudyka, V. (2021). Methods for Assessing the Investment Attractiveness of Innovative Projects. Studies of Applied Economics, 39 (6). https://doi.org/10.25115/eea.v39i6.5167
  10. Maslak, O. I., Grishko, N. Y., Hlazunova, O. O., Vorobiova, K. O. (2017). Approaches to the management of the costs of innovation activity of mining enterprises: Aspects of economic security. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 5, 137–145. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvngu_2017_5_22
  11. Pererva, P. G. et al. (2012). Technology transfer. Kharkiv: NTU "KhPI"; Miskolc : University of Miskolc, 599. Available at: https://repository.kpi.kharkov.ua/items/20f90ed3-f7d5-41dc-9578-bfe72c7e536b
  12. Kosenko, O., Cherepanova, V., Dolyna, I., Matrosova, V., Kolotiuk, O. (2019). Evaluation of innovative technology market potential on the basis of technology audit. Innovative Marketing, 15 (2), 30–41. https://doi.org/10.21511/im.15(2).2019.03
  13. Pererva, P., Kobielieva, T., Tkасhovа, N., Tkachov, M., Diachenko, T. (2021). Management of relations with enterprise stakeholders based on value approach. Problems and Perspectives in Management, 19 (1), 24–38. https://doi.org/10.21511/ppm.19(1).2021.03
  14. Pererva, P., Kobielieva, T., Kuchinskyi, V., Garmash, S., Danko, T. (2021). Ensuring the Sustainable Development of an Industrial Enterprise on the Principle of Compliance-Safety. Studies of Applied Economics, 39 (5). https://doi.org/10.25115/eea.v39i5.5111
  15. Maslak, O. I., Maslak, M. V., Grishko, N. Ye., Hlazunova, O. O., Pererva, P. G., Yakovenko, Y. Yu. (2021). Artificial Intelligence as a Key Driver of Business Operations Transformation in the Conditions of the Digital Economy. 2021 IEEE International Conference on Modern Electrical and Energy Systems (MEES). https://doi.org/10.1109/mees52427.2021.9598744
  16. Maslak, M., Pererva, P. (2023). Formation of economic and legal measures for the development of the market of intellectual property objects. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (13 (121)), 113–124. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.273850
  17. Pererva, P., Besprozvannykh, O., Tiutlikova, V., Kovalova, V., Kudina, O., Dorokhov, O. (2019). Improvement of the Method for Selecting Innovation Projects on the Platform of Innovative Supermarket. TEM Journal, 8 (2), 454–461. https://doi.org/10.18421/TEM82-19
  18. Kodynetz, А. O., Maidanyk, L. R. (2019). Commercialization of Intellectual Property Rights as Foundation for Innovation. Nauka Ta Innovacii, 15 (4), 91–102. https://doi.org/10.15407/scin15.04.091
  19. Pererva, P., Nazarenko, S., Maistro, R., Danko, T., Doronina, M., Sokolova, L. (2021). The formation of economic and marketing prospects for the development of the market of information services. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (13 (114)), 6–16. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.245251
  20. Plikus, I. N. (2018). Crisis management based on the effective use of intellectual property and intellectual capital. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 1 (24), 170–177. https://doi.org/10.18371/fcaptp.v1i24.128334
  21. Andrade, H. de S., Urbina, L. M. S. (2019). The Intellectual Property Protection and Commercialization Management Process in a Technology Licensing Office. International Journal of Advanced Engineering Research and Science, 6 (12), 315–331. https://doi.org/10.22161/ijaers.612.31
  22. De Leon, I., Fernandez Donoso, J. (2017). Sharing IP Strategy: Commercialization. Innovation, Startups and Intellectual Property Management, 45–60. https://doi.org/10.1007/978-3-319-54906-4_3
  23. Zhang, T., Prud’homme, D., Lutze, O. (2017). China’s new patent commercialization strategy. Journal of Intellectual Property Law & Practice, 12 (6), 474–488. https://doi.org/10.1093/jiplp/jpx036
  24. Holgersson, M., Granstrand, O., Bogers, M. (2018). The evolution of intellectual property strategy in innovation ecosystems: Uncovering complementary and substitute appropriability regimes. Long Range Planning, 51 (2), 303–319. https://doi.org/10.1016/j.lrp.2017.08.007
  25. De León, I., Santamaria, E. (2022). The Institutional Change of Intellectual Property Commercialization. The Emerald Handbook of Entrepreneurship in Latin America, 63–86. https://doi.org/10.1108/978-1-80071-955-220221005
  26. Khofiyah, N. A., Maret, S., Sutopo, W., Nugroho, B. D. A. (2018). Goldsmith’s Commercialization Model for Feasibility Study of Technology Lithium Battery Pack Drone. 2018 5th International Conference on Electric Vehicular Technology (ICEVT). https://doi.org/10.1109/icevt.2018.8628439
  27. Grimaldi, M., Greco, M., Cricelli, L. (2021). A framework of intellectual property protection strategies and open innovation. Journal of Business Research, 123, 156–164. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2020.09.043
  28. Kholiavko, N., Shestakovska, T. (2018). The economic and legal mechanism of commercialization of R&D results. Economics & Education, 3 (1), 23–29. Available at: http://www.baltijapublishing.lv/index.php/econedu/article/view/1055
  29. Vimalnath, P., Tietze, F., Jain, A., Gurtoo, A., Eppinger, E., Elsen, M. (2022). Intellectual property strategies for green innovations - An analysis of the European Inventor Awards. Journal of Cleaner Production, 377, 134325. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2022.134325
  30. Andrew, J., Sirkin, H. (2003). Innovating for Cash. Harvard business review. 81 (9), 76–83. Available at: https://www.researchgate.net/publication/10576314_Innovating_for_Cash
  31. Richnyi zvit Natsionalnoho orhanu intelektualnoi vlasnosti za 2022 rik. Available at: https://nipo.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Annual-Report-2022-web-ns.pdf
Формування стратегій коммерціалізації інтелектуальної власності

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-28

Як цитувати

Перерва, П. Г., Євсєєв, А. С., Маслак, М. В., Ткачов, М. М., & Ткачова, Н. П. (2024). Формування стратегій коммерціалізації інтелектуальної власності. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(13 (127), 80–91. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.296836

Номер

Том 1 № 13 (127) (2024): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Petro Pererva, Andrii Ievsieiev, Mariya Maslak, Maksym Tkachov, Nadiya Tkachova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.