Визначення впливу імпульсних електричних розрядів на переробку побутового скла
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.296855Ключові слова:
тверді відходи, електроімпульсний пристрій, електричні розряди, вихід готового продуктуАнотація
Робота присвячена вивченню переробки побутових скляних відходів електроімпульсним методом. У якості об'єкта дослідження розглядався склобій і скляна тара. Склобій та використана скляна тара вважаються придатними для вторинної переробки серед твердих побутових відходів.
Обробка твердих побутових відходів проводилася з утворенням електричних розрядів у неоднорідному середовищі (уламки скла та скляні вироби у водному середовищі). Експерименти проводилися за різних значень напруги імпульсного розряду (від 12 кВ до 37 кВ), ємності конденсаторної батареї (від 0,4 до 1,2 мкФ), кількості імпульсних розрядів (від 250 до 1000) та частоти (від 0,3 Гц до 2 Гц). За результатами досліджень виявлено залежність виходу готового продукту від параметрів електричних імпульсних розрядів. Згідно з основними результатами дослідницької роботи встановлено, що зі збільшенням параметрів електроімпульсних розрядів збільшується вихід готового продукту. Отримані дані дозволили задати ефективні параметри обробки склобою та скляних виробів електроімпульсним методом. Визначено гранулометричний склад порошкового матеріалу, одержаного даним методом. Отримано продукт з діаметром найбільшої фракції 5-8 мм та діаметром малої фракції 0,4 мм і 0,7 мм.
Результати експерименту можуть бути використані в дослідженнях з економії природних ресурсів, енергозбереження та вирішення екологічних проблем переробки твердих побутових відходів. Скляний порошок використовується у якості теплоізоляційного та декоративного матеріалу у будівництві. Крім того, склобій використовується при виробництві бетону в якості додаткової сировини
Посилання
- Harrison, E., Berenjian, A., Seifan, M. (2020). Recycling of waste glass as aggregate in cement-based materials. Environmental Science and Ecotechnology, 4, 100064. https://doi.org/10.1016/j.ese.2020.100064
- Shakhova, V. N., Vitkalova, I. A., Torlova, A. S., Pikalov, E. S., Selivanov, O. G. (2019). Receiving of Ceramic Veneer with the Use of Unsorted Container Glass Breakage. Ecology and Industry of Russia, 23 (2), 36–41. https://doi.org/10.18412/1816-0395-2019-2-36-41
- Kurzhembaev, A. K., Beketova, G. K., Kazagachev, V. N. (2017). Analysis and assessment of the ecological state of the Republic of Kazakhstan. Technical Sciences: problems and prospects: materials of the V International Scientific Conference. Saint Petersburg: Its publishing house, 57–59.
- Vrijheid, M. (2000). Health Effects of Residence near Hazardous Waste Landfill Sites: A Review of Epidemiologic Literature. Environmental Health Perspectives, 108, 101. https://doi.org/10.2307/3454635
- Sun, L., Kim, M., Doh, J.-H., Zi, G. (2021). A Novel Method of Crushing Glass Aggregates to Reduce the Alkali-Silica Reaction. KSCE Journal of Civil Engineering, 25 (12), 4763–4770. https://doi.org/10.1007/s12205-021-2341-6
- Shelkovnikova, T., Baranov, E., Cherkasov, S., Pryazhenceva, E. (2019). Problems and prospects of collection and processing of battle glass and application of products on its basis. Bulletin of Belgorod State Technological University Named after. V. G. Shukhov, 9, 14–21. https://doi.org/10.34031/article_5da44ad180a513.69952350
- Lee, H., Lee, H. (2021). The Process Development of Glass Cullet and Recycled Glass Aggregate for Improving Recycling Rate. https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-709571/v1
- Lambert, H., Corn, S., Léger, R., Ienny, P., Slangen, P., Fages, M. (2022). Ceramic Bonding Interface under Shear–Compression Stress: Ultra-High-Speed Imaging Contribution. Journal of Dental Research, 102 (3), 295–301. https://doi.org/10.1177/00220345221138500
- Dinh, H. L., Liu, J., Doh, J.-H., Ong, D. E. L. (2024). Influence of Si/Al molar ratio and ca content on the performance of fly ash-based geopolymer incorporating waste glass and GGBFS. Construction and Building Materials, 411, 134741. https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2023.134741
- Korkosz, A., Ptaszynska, A., Hanel, A., Niewiadomski, M., Hupka, J. (2011). Cullet as filter medium for swimmig pool water treatment. Physicochemical Problems of Mineral Processing, 48 (1), 295–301. Available at: https://www.researchgate.net/publication/286447115
- Mazzi, A., Sciarrone, M., Bernardo, E. (2023). Environmental performance of glass foam as insulation material from waste glass with the alkali activation process. Heliyon, 9 (8), e19001. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e19001
- Romero, M., Padilla, I., García Calvo, J. L., Carballosa, P., Pedrosa, F., López-Delgado, A. (2023). Development of Lightweight Mortars Using Sustainable Low-Density Glass Aggregates from Secondary Raw Materials. Materials, 16 (18), 6281. https://doi.org/10.3390/ma16186281
- Merga Tullu, A., Terfasa, T. T., Zerfe, E. A., Tadese, M., Beyene, E., Abebe, A. M., Adoshe, D. M. (2022). Effect of cullet on firing temperature and dielectric properties of porcelain insulator. Heliyon, 8 (2), e08922. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2022.e08922
- Iwaszko, J., Lubas, M., Sitarz, M., Zajemska, M., Nowak, A. (2021). Production of vitrified material from hazardous asbestos-cement waste and CRT glass cullet. Journal of Cleaner Production, 317, 128345. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2021.128345
- Dinh, H. L., Doh, J.-H., Liu, J., Lu, L., Song, H., Park, D. (2023). Comprehensive assessment of geopolymer concrete mechanical and environmental performance with glass cullet fine aggregates. Journal of Building Engineering, 76, 107094. https://doi.org/10.1016/j.jobe.2023.107094
- Bulkairova, G., Nussupbekov, B., Bolatbekova, M., Khassenov, A., Nussupbekov, U., Karabekova, D. (2023). A research of the effect of an underwater electric explosion on the selectivity of destruction of quartz raw materials. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (12 (123)), 30–37. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.279009
- Kurytnik, I. P., Khassenov, A. K., Nussupbekov, U. B., Karabekova, D. Z., Nussupbekov, B. R., Bolatbekova, M. (2022). Development of a grinding device for producing coal powder-raw materials of coal-water fuel. Archive of Mechanical Engineering, 69 (2), 259–268. https://doi.org/10.24425/ame.2022.140414
- Nussupbekov, B., Khassenov, A., Nussupbekov, U., Akhmadiyev, B., Karabekova, D., Kutum, B., Tanasheva, N. (2022). Development of technology for obtaining coal-water fuel. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (8 (117)), 39–46. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.259734
- Khassenov, A. K., Nussupbekov, B. R., Karabekova, D. Zh., Bulkairova, G. A., Shashubai, B. U., Bolatbekova, M. М. (2022). Electric pulse method of processing cullet. Bulletin of the Karaganda University “Physics Series,” 1 (105), 75–80. https://doi.org/10.31489/2022ph1/75-80
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Ayanbergen Khassenov, Dana Karabekova, Madina Bolatbekova, Bekbolat Nussupbekov, Arystan Kudussov, Lyubov Chirkova, Perizat Kissabekova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
