Забезпечення однорідності міцності дрібнозернистого бетону на основі модифікованого композиційного цементу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.296898

Ключові слова:

дрібнозернистий бетон, композиційний цемент, модифікація бетону, поверхнево-активні речовини, активація води

Анотація

Об’єктом виконаних досліджень є дрібнозернистий бетон на композиційному цементі. недостатня визначеність впливу поверхнево-активних речовин, що вводяться в надмалих концентраціях, на формування стабільності властивостей дрібнозернистих бетонів на основі композиційних портландцементів, обумовили доцільність проведення досліджень в цьому напрямку Проведеними дослідженнями вивчено вплив модифікації композиційного цементу водою, активованою використанням механізму гідрофільної гідратації. Доведено, що до означених факторів відносяться вид та кількість застосованих наномодифікаторів води. Аналізом результатів проведених досліджень підтверджено, що введення в бетон води активованої за механізмом гідрофільної гідратації у надмалих дозах значно підвищують швидкість формування міцності бетону та зменшують коефіцієнт її варіації. Завдяки цьому міцність отриманого модифікованого дрібнозернистого бетону на основі композиційного цементу у віці 3 доби на 300 % перевищує міцність аналогічного бетону без добавок, а у віці 27 діб на 25 %. При цьому коефіцієнт варіації міцності має мінімальне значення при оптимальній кількості нанодобавки – модифікатора води. Це дозволяє стверджувати про ефективність виявленого механізму модифікації композиційного цементу. Таким чином, є підстави стверджувати про можливість спрямованого регулювання процесів формування міцної однорідної структури дрібнозернистих бетонів на основі композиційного цементу шляхом використання води активованої за механізмом гідрофільної гідратації

Біографії авторів

Олександра Олександрівна Шишкіна, Криворізький національний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технології будівельних виробів, матеріалів та конструкцій

Андрій Олександрович Домнічев, Криворізький національний університет

Postgraduate Student

Department of Technology of Construction Products, Materials and Structures

Посилання

  1. Kostyuk, T., Vinnichenko, V., Plugin, A., Borziak, O., Iefimenko, A. (2021). Physicochemical studies of the structure of energy-saving compositions based on slags. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 1021 (1), 012016. https://doi.org/10.1088/1757-899x/1021/1/012016
  2. Shishkina, A., Shishkin, A. (2020). Application of the easy concentration effect in concrete technology. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 907 (1), 012038. https://doi.org/10.1088/1757-899x/907/1/012038
  3. Shyshkin, A., Domnichev, A. (2023). The effect of ultra-low doses of surfactants on the strength of an artificial stone obtained on a mixture of nanopowders. Theory and Practice of Design, 28, 132–139. https://doi.org/10.32782/2415-8151.2023.28.14
  4. Yakymenko, O. V., Kondrashchenko, O. V., Atynian, A. O. (2017). Betonni roboty. Kharkiv: KhNUMH, 275. Available at: https://eprints.kname.edu.ua/50234/1/2016_ПЕЧ_1МН_Готовое%2018%21%21%21%20Я.pdf
  5. Ostryzniuk, M. V., Savchenko, S. V., Gedulyan, S. І., Antoniuk, N. R. (2018). Modeling and analysis of rheological indicators of self-compacting lightweight concrete to increase their processability. Collected Scientific Works of Ukrainian State University of Railway Transport, 178. https://doi.org/10.18664/1994-7852.178.2018.139009
  6. Stechyshyn, M. S., Shevchuk, H. Ya., Hnyp, O. P. (2013). Rozrobka vysokofunktsionalnykh samoushchilniuvanykh betoniv, armovanykh bazaltovym voloknom. Visnyk ODABA, 52, 237–242.
  7. Barabash, Y. V., Harashchenko, D. P., Ksenshkevych, L. N. (2016). Mekhanoaktyvatsyia portlandtsementa – sposob aktyvnoho upravlenyia prochnostiu betona. Visnyk ODABA, 65, 120–124.
  8. Tevyashev, A. D., Shitikov, E. S. (2009). O vozmozhnosti upravleniya svoystvami tsementobetonov s pomoshch'yu nanomodifikatorov. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (7 (40)), 35–40. Available at: https://journals.uran.ua/eejet/article/view/22048
  9. Bielichenko, O. A., Tolmachov, S. M. (2020). Doslidzhennia fizyko-khimichnykh vlastyvostei vodnykh suspenziy mikronapovniuvachiv z superplastyfikatoramy. Resursoekonomni materialy, konstruktsiyi, budivli ta sporudy, 38, 67–77.
  10. Shyshkin, A. (2023). Increasing the Speed of Formation of the Structure of Fine-Grained Concrete and its Strength. Key Engineering Materials, 953, 69–74. https://doi.org/10.4028/p-itx1lu
  11. Erdoǧdu, Ş. (2000). Compatibility of superplasticizers with cements different in composition. Cement and Concrete Research, 30 (5), 767–773. https://doi.org/10.1016/s0008-8846(00)00229-5
  12. Shyshkina, A., Shyshkin, A. (2021). Fine-Grained Concrete for Repair and Restoration of Building Structures. Materials Science Forum, 1038, 317–322. https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/msf.1038.317
  13. Shyshkina, A., Shyshkin, A. (2022). Influence of Temperature and Humidity of the Environment where the Concrete Hardening Takes over on the Efficiency of Surface Microdosis Application. Materials Science Forum, 1066, 169–174. https://doi.org/10.4028/p-b74fx4
  14. Shishkina, A. (2017). Study of change in the deformation-strength properties of nanomodified fine-grained concretes over time. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (6 (87)), 50–54. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.101032
  15. Shyshkina, A. (2023). Optimization of Water Activation Technology for the Production of Fine-Grained Concrete. Key Engineering Materials, 953, 63–68. https://doi.org/10.4028/p-6zeb89
Забезпечення однорідності міцності дрібнозернистого бетону на основі модифікованого композиційного цементу

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-28

Як цитувати

Шишкіна, О. О., & Домнічев, А. О. (2024). Забезпечення однорідності міцності дрібнозернистого бетону на основі модифікованого композиційного цементу. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(6 (127), 47–53. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.296898

Номер

Том 1 № 6 (127) (2024): Технології органічних та неорганічних речовин

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Aleхandra Shіshkina, Andriy Domnichev

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.