Ідентифікація ризиків впливу збройних конфліктів на екосистему
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.298430Ключові слова:
військовий конфлікт, ризики, стійкість, екосистема, математична модель, матеріальні потоки, геоінформаційні системиАнотація
Об’єктом дослідження є територія, яка стала об'єктом впливу бойових дій. Дослідження присвячено пошуку шляхів оцінки стану екосистем та забезпечення їх стійкості в умовах воєнних конфліктів.
Висвітлено вплив військового конфлікту на довкілля через аналіз ризиків та втрат в екосистемах.
Досліджено, що інтенсивність збройних конфліктів визначає масштаб та ступінь пошкодження екосистем, а застосування руйнівної зброї призводить до безпосереднього знищення природних середовищ та їхніх компонентів.
Визначено шляхом експертного опитування, що найвагоміше на зміну природних екосистем втрати біорізноманіття, дефорестація, територіальні зміни та руйнування природних об'єктів (бальні оцінки ≥9,0). Факторами низького впливу (бальні оцінки <6,75) є забруднення повітря, ерозія через забруднення атмосфери, втрати біорізноманіття через забруднення води.
Досліджено взаємозв'язки між військовими діями та забрудненням довкілля задля важливість розуміння цих процесів для ефективного управління екологічною безпекою під час воєнних конфліктів.
Розроблена математично-графічну модель матеріальних потоків, яка дозволяє врахувати потоки ресурсів, забруднення та втрати в екосистемі під час збройних конфліктів.
Модель, протестована у Київській області та дозволила визначати пріоритети збереження та управління ризиками. Аналіз 9 тис.км2 виявив забруднені ділянки, зокрема, на південно-західному та західному напрямку.
Практичне використання результатів дослідження полягає в розробці стратегій мінімізації та відновлення екологічних наслідків збройних конфліктів. Це може сприяти покращенню управління природними ресурсами в умовах воєнних дій та підвищенню стійкості екосистем
Посилання
- Wenning, R. J., Tomasi, T. D. (2023). Using US Natural Resource Damage Assessment to understand the environmental consequences of the war in Ukraine. Integrated Environmental Assessment and Management, 19 (2), 366–375. https://doi.org/10.1002/ieam.4716
- Hanson, T. (2018). Biodiversity conservation and armed conflict: a warfare ecology perspective. Annals of the New York Academy of Sciences, 1429 (1), 50–65. https://doi.org/10.1111/nyas.13689
- Gardashuk, T. (2022). Environmental Threats of War in Ukraine. Envigogika, 17 (1). https://doi.org/10.14712/18023061.639
- Sasmoko, Imran, M., Khan, S., Khan, H. ur R., Jambari, H., Musah, M. B., Zaman, K. (2023). War psychology: The global carbon emissions impact of the Ukraine-Russia conflict. Frontiers in Environmental Science, 11. https://doi.org/10.3389/fenvs.2023.1065301
- Mobaied, S., Rudant, J.-P. (2019). New method for environmental monitoring in armed conflict zones: a case study of Syria. Environmental Monitoring and Assessment, 191 (11). https://doi.org/10.1007/s10661-019-7805-5
- Almohamad, H. (2020). Impact of Land Cover Change Due to Armed Conflicts on Soil Erosion in the Basin of the Northern Al-Kabeer River in Syria Using the RUSLE Model. Water, 12 (12), 3323. https://doi.org/10.3390/w12123323
- Qayyum, U., Anjum, S., Samina Sabir (2021). Armed conflict, militarization and ecological footprint: Empirical evidence from South Asia. Journal of Cleaner Production, 281, 125299. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.125299
- Aung, T. S. (2021). Satellite analysis of the environmental impacts of armed-conflict in Rakhine, Myanmar. Science of The Total Environment, 781, 146758. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2021.146758
- Ma, Y., Lyu, D., Sun, K., Li, S., Zhu, B., Zhao, R. et al. (2022). Spatiotemporal Analysis and War Impact Assessment of Agricultural Land in Ukraine Using RS and GIS Technology. Land, 11 (10), 1810. https://doi.org/10.3390/land11101810
- Mohamed, M., Anders, J., Schneider, C. (2020). Monitoring of Changes in Land Use/Land Cover in Syria from 2010 to 2018 Using Multitemporal Landsat Imagery and GIS. Land, 9 (7), 226. https://doi.org/10.3390/land9070226
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Iryna Kyrpychova, Kateryna Berezenko, Olena Bordiuhova, Serhii Skakovskyi, Nadiia Sopova, Yuliia Chupryna, Serhii Liubytskyi, Bohdana Komarysta, Vladyslav Bendiuh, Oleksandr Nosyriev
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
