Розробка системи взаємодії чат-бота з користувачами вебсайту за допомогою природної мови
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.299200Ключові слова:
чат-бот, інформаційна система, комп’ютерно-посередницька комунікація, інтерактивність, Telegram, штучний інтелектАнотація
На сьогоднішній день існує різноманіття технологічних рішень для створення чат-ботів, серед яких універсальні платформи, такі як Dialogflow від Google, Azure Bot Service від Microsoft та Watson Assistant від IBM, а також конструктори чат-ботів, такі як ActiveChat, SendPulse та BotPress. Недоліком розглянутих платформ і конструкторів є обмеженість безкоштовного плану.
У дослідженні розглянуто розробку та інтеграцію інформативного чат-бота у вебсайт кафедри з метою створення віртуального помічника для потенційних абітурієнтів та здобувачів. Актуальність дослідження зумовлена сучасними умовами вступу, обмеженими можливостями щодо проведення профорієнтаційних заходів у зв’язку із наслідками пандемії COVID 19 та війною на території України.
Об’єктом дослідження є система інформування користувачів веб-сайту за допомогою природної мови. Розроблено програмний продукт, який являє собою систему інформування для абітурієнтів та здобувачів.
Для створення чат-бота обрано динамічну мову програмування JavaScript у поєднанні з середовищем виконання коду Node.js та бібліотеку Telegraf. Сервером для функціонування чат-бота стала хмарна платформа Heroku із інтегрованою базою даних Heroku PostgreSQL. Система реалізована за допомогою Telegram-сервісу @BotFather, що дає можливість її інтегрувати у будь-який веб ресурс. Виділено етапи розробки чат-бота з прикладами інформаційного, лінгвістичного та технічного забезпечення. Проведено аналіз відповідності розробленого чат-бота щодо критеріїв інформативності, мультимодальності, емотивності, продуктивності, інтерактивності. Розроблена структура інформаційного наповнення чат-бота, що включає набір блоків. Розроблено, апробовано та інтегровано у сайт кафедри прикладної лінгвістики тестову версію чат-бота, яка продовжує тестуватись та удосконалюватись у 2023–2024 роках.
Практичне значення: структура інформаційного наповнення та методика розробки чат-бота можуть бути використані для розробки власних систем інформування здобувачів у закладах вищої освіти
Посилання
- Turing, A. M. (1950). I.—Computing machinery and intelligence. Mind, LIX (236), 433–460. https://doi.org/10.1093/mind/lix.236.433
- Weizenbaum, J. (1966). ELIZA—a computer program for the study of natural language communication between man and machine. Communications of the ACM, 9 (1), 36–45. https://doi.org/10.1145/365153.365168
- Wallace, R. S. (2007). The Anatomy of A.L.I.C.E. Parsing the Turing Test, 181–210. https://doi.org/10.1007/978-1-4020-6710-5_13
- Adamopoulou, E., Moussiades, L. (2020). Chatbots: History, technology, and applications. Machine Learning with Applications, 2, 100006. https://doi.org/10.1016/j.mlwa.2020.100006
- Khan, R., Das, A. (2018). Build Better Chatbots. Apress. https://doi.org/10.1007/978-1-4842-3111-1
- Motger, Q., Franch, X., Marco, J. (2022). Software-Based Dialogue Systems: Survey, Taxonomy, and Challenges. ACM Computing Surveys, 55 (5), 1–42. https://doi.org/10.1145/3527450
- Pereira, R., Lima, C., Reis, A., Pinto, T., Barroso, J. (2024). Review of Platforms and Frameworks for Building Virtual Assistants. Lecture Notes in Networks and Systems, 105–114. https://doi.org/10.1007/978-3-031-45648-0_11
- Chatbot reviews. Chatimize. Available at: https://chatimize.com/reviews/
- Hien, H. T., Cuong, P.-N., Nam, L. N. H., Nhung, H. L. T. K., Thang, L. D. (2018). Intelligent Assistants in Higher-Education Environments. Proceedings of the Ninth International Symposium on Information and Communication Technology - SoICT 2018. https://doi.org/10.1145/3287921.3287937
- Ushakova, I. (2019). Approaches to Creating Intelligent Chatbots. Information Processing Systems, 2(157), 76–83. Available at: https://journal-hnups.com.ua/index.php/soi/article/view/soi.2019.157.10.
- Viktorova, L. (2021). Prospects for the application of modern technologies and artificial intelligence in higher education institutions with specific learning conditions. Humanities Science Current Issues, 2 (35), 180–186. https://doi.org/10.24919/2308-4863/35-2-29
- Morze, N., Buinytska, O., Varchenko-Trotsenko, L. (2017). Use of bot-technologies for educational communication at the university. Available at: https://depot.ceon.pl/bitstream/handle/123456789/15492/16_morze-use_of_bot.pdf
- Adamopoulou, E., Moussiades, L. (2020). An Overview of Chatbot Technology. Artificial Intelligence Applications and Innovations, 373–383. https://doi.org/10.1007/978-3-030-49186-4_31
- Chatbots: The Definitive Guide. Available at: https://www.artificial-solutions.com/chatbots
- Abu Shawar, B., Atwell, E. (2007). Chatbots: Are they Really Useful? Journal for Language Technology and Computational Linguistics, 22 (1), 29–49. https://doi.org/10.21248/jlcl.22.2007.88
- Clark, A., Fox, C., Lappin, S. (Eds.) (2010). The Handbook of Computational Linguistics and Natural Language Processing. John Wiley & Sons. https://doi.org/10.1002/9781444324044
- Krestyanpol, L. (2022). Social engineering in the concept of rational and irrational consumer behavior. Frontiers in Nutrition, 9. https://doi.org/10.3389/fnut.2022.961929
- Azure AI Bot Service documentation. Available at: https://learn.microsoft.com/en-us/azure/bot-service/?view=azure-bot-service-4.0
- Introduction to Watson Assistant. Available at: https://developer.ibm.com/articles/introduction-watson-assistant/
- Dialogflow. Available at: https://cloud.google.com/dialogflow/docs/
- ActiveChat Review. Chatimize. Available at: https://chatimize.com/reviews/activechat/
- How to create a chatbot in Telegram. SendPulse. Available at: https://sendpulse.com/knowledge-base/chatbot/telegram/create-telegram-chatbot/
- Get to know Botpress. Available at: https://botpress.com/docs/
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Yuriy Lynnyk, Lyubov Krestyanpol, Elina Rozvod
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
