Удосконалення методу оцінювання спроможностей наукових підрозділів збройних сил України

Автор(и)

  • Андрій Вікторович Тристан Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки , Україна https://orcid.org/0000-0002-2137-5712
  • Ольга Геннадіївна Матющенко Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки , Україна https://orcid.org/0000-0003-4843-8258
  • Олександр Іванович Потапов Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки , Україна https://orcid.org/0000-0001-8128-1876
  • Євген Михайлович Тертишнік Державний науково-дослідний інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, Україна https://orcid.org/0000-0003-3356-7639
  • Владлен Олександрович Кузнецов Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки , Україна https://orcid.org/0000-0002-3156-2159

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.300650

Ключові слова:

оборонне планування, оцінювання спроможностей, наукові підрозділи, збройні сили, діаграма діяльності

Анотація

Процес оцінювання спроможностей відіграє ключову роль у забезпеченні ефективності та готовності збройних сил відповідати національним оборонним завданням. Умови розвитку Збройних Сил (ЗС) України на теперішній час потребують удосконалення системи оборонного планування, яке б дозволяло ефективно адаптуватися до змін у геополітичному середовищі. Це покращить ефективність та готовність збройних сил до викликів сучасності. Як наслідок, існує необхідність в об’єктивному порівнянні рівня набутих науковими підрозділами спроможностей із спроможностями встановленими в Єдиному переліку (Каталогу) спроможностей Міністерства оборони України, Збройних Сил України та інших складових сил оборони. Об’єктом дослідження є процес оцінювання спроможностей наукових підрозділів наукових установ. Проблемою, що вирішувалася, є об’єктивність оцінювання та розвитку спроможностей наукових підрозділів. Оскільки спроможності наукових підрозділів є багатокритеріальними, то доцільно поєднувати вимоги до них у функціональні модулі. Для кожного носія спроможностей визначаються набір модулів за функціональними напрямками у відповідності до покладених завдань. Удосконалено метод оцінювання спроможностей наукових підрозділів ЗС України, отримані кількісні оцінки недоліків щодо спроможностей наукових підрозділів та рекомендації щодо їх усунення відповідно до методології DOTMLPFI (Doctrine, Organization, Training, Material, Leadership, Personal, Facilities, and Interoperability). За результатами оцінювання при визначенні 10 сценаріїв було сформовано 30 рекомендації. Сферою застосування методу є виконання заходів наукової та науково-технічної діяльності, нарощення спроможностей наукових підрозділів ЗС України. Метод є підґрунтям створення автоматизованої системи оцінювання спроможностей ‒ елемента автоматизованої системи органів військового управління

Біографії авторів

Андрій Вікторович Тристан, Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки

Доктор технічних наук, професор, заступник начальника з наукової роботи

Ольга Геннадіївна Матющенко, Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки

Доктор філософії, старший науковий співробітник

Олександр Іванович Потапов, Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки

Старший інженер-випробувач, старший бортовий інженер-випробувач

Євген Михайлович Тертишнік, Державний науково-дослідний інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки

Старший науковий співробітник, старший інженер-випробувач

Владлен Олександрович Кузнецов, Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки

Начальник

Науково-технічний комплекс     вимірювань

Посилання

  1. Ukaz prezydenta Ukrainy No. 473/2021. Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 20 serpnia 2021 roku "Pro Stratehichnyi oboronnyi biuleten Ukrainy". Available at: https://www.president.gov.ua/documents/4732021-40121
  2. Collins, J. M. (1983). U.S. Defense Planning. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429269684
  3. Gray, C. S. (2018). Theory of Strategy. Oxford.
  4. Sticz, L. (2010). The defense planning systems and their implications. Journal of Defense Resources Management, 1, 41–48. Available at: https://core.ac.uk/download/pdf/27267023.pdf
  5. Rekomendatsiyi z poriadku orhanizatsiyi provedennia otsiniuvannia spromozhnostei u Zbroinykh Sylakh Ukrainy: zatv. Ministrom oborony Ukrainy vid 10.12.2017.
  6. Rekomendatsiyi z oboronnoho planuvannia na osnovi spromozhnostei v Ministerstvi oborony Ukrainy ta Zbroinykh Sylakh Ukrainy: zatv. Ministrom oborony Ukrainy vid 12.06.2017.
  7. Yedynyi perelik (kataloh) spromozhnostei Ministerstva Oborony Ukrainy, Zbroinykh Syl Ukrainy ta inshykh skladovykh Syl oborony: zatv. Ministrom oborony Ukrainy vid 09.12.2019 r.
  8. Breitenbauch, H., Jakobsson, A. K. (2018). Defence planning as strategic fact: introduction. Defence Studies, 18 (3), 253–261. https://doi.org/10.1080/14702436.2018.1497443
  9. Breitenbauch, H., Jakobsson, A. K. (2018). Coda: exploring defence planning in future research. Defence Studies, 18 (3), 391–394. https://doi.org/10.1080/14702436.2018.1497447
  10. Young, T.-D. (2017). The failure of defense planning in European Post-Communist Defense Institutions: ascertaining causation and determining solutions. Journal of Strategic Studies, 41 (7), 1031–1057. https://doi.org/10.1080/01402390.2017.1307743
  11. Hanson, T. (2019). Estimating output mix effectiveness: An applied scenario approach for the Armed Forces. Omega, 83, 39–49. https://doi.org/10.1016/j.omega.2018.02.002
  12. McBirney, S., Hallmark, B. W., Webber, S., Mueller, E. E., Leidy, E. N., O'Connell, C. et al. (2021). A Review of U.S. Army Non-Materiel Capability-Development Processes. Santa Monica. https://doi.org/10.7249/rr-a419-1
  13. Hanson, T. (2016). Efficiency and productivity in the operational units of the armed forces: A Norwegian example. International Journal of Production Economics, 179, 12–23. https://doi.org/10.1016/j.ijpe.2016.05.016
  14. Kulkarni, U., Freeze, R. (2004). Development and validation of a knowledge management capability assessment model. ICIS 2004 Proceedings, 54. Available at: http://aisel.aisnet.org/icis2004/54
  15. Nesterenko, O., Netesin, I., Polischuk, V., Trofymchuk, O. (2020). Development of a procedure for expert estimation of capabilities in defense planning under multicriterial conditions. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (2 (106)), 33–43. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.208603
  16. Korniienko, S., Korniienko, I., Trystan, A., Herashchenko, M., Solodchuk, M. (2022). Analytical model of the testing system with priority requests. Technical Sciences and Technologies, 4 (30), 98–112. https://doi.org/10.25140/2411-5363-2022-4(30)-98-112
  17. Korniyenko, I., Korniyenko, S., Trystan, A., Herashchenko, M., Solodchuk, M. (2022). Algorithm of Automated Assignment of Personnel by the Information System of Tests Support: Preparatory Stage of Tests. Science and Technology of the Air Force of Ukraine, 2 (47), 62–72. https://doi.org/10.30748/nitps.2022.47.06
  18. STANAG 4370 Ed:6/AЕСТP-200 Ed. 4, IDT19.
  19. Gries, K., Berry, P., Harrington, M., Crescioni, M., Patel, M., Rudell, K. et al. (2018). Literature review to assemble the evidence for response scales used in patient-reported outcome measures. Journal of Patient-Reported Outcomes, 2 (1). https://doi.org/10.1186/s41687-018-0056-3
Удосконалення методу оцінювання спроможностей наукових підрозділів збройних сил України

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-30

Як цитувати

Тристан, А. В., Матющенко, О. Г., Потапов, О. І., Тертишнік, Є. М., & Кузнецов, В. О. (2024). Удосконалення методу оцінювання спроможностей наукових підрозділів збройних сил України. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(4 (128), 23–37. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.300650

Номер

Том 2 № 4 (128) (2024): Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Розділ

Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Andrii Trystan, Olha Matiushchenko, Oleksandr Potapov, Yevgen Tertyshnik, Vladlen Kuznetsov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.