Визначення напрямів трансформації структури компетентності організації залежно від стадії життєвого циклу у контексті забезпечення ефективної діяльності на ринку

Автор(и)

  • Інна Анатоліївна Грузіна Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, Україна https://orcid.org/0000-0002-8156-1090
  • Тетяна Іванівна Лепейко Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, Україна https://orcid.org/0000-0001-8667-509X
  • Катерина Сергіївна Логінова Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, Україна https://orcid.org/0009-0000-0513-0072
  • Іванна Миколаївна Перерва Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, Україна https://orcid.org/0000-0002-8119-7022
  • Ольга Миколаївна Миронова Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, Україна https://orcid.org/0000-0002-3188-2881

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.300910

Ключові слова:

компетентна організація, компетенції організації, розвиток організації, управління організацією, управлінське завдання

Анотація

Об’єктом дослідження є процес функціонування організацій на різних стадіях життєвого циклу (ЖЦ). Публікації, присвячені управлінню організаціями, оминають увагою необхідність набуття ними компетентності для успішного вирішення завдань кожної стадії. Це спрямувало дослідження на визначення пріоритетних управлінських завдань, обумовлених характером діяльності на різних стадіях ЖЦ, та необхідних для їх розв’язання компетенцій. Визначено напрями трансформації структури організаційної компетентності внаслідок зміни частоти звернень керівників організацій до її складових у процесі вирішення завдань. Відзначено важливість на стадії народження компетенцій функціональної та базової складових (36,7 та 38,7 % звернень у загальній кількості). Підвищення на стадії інтенсивного зростання частоти звернень до компетенцій синергетичної, ключової та стратегічної складових (у 3,4; 2,2; 1,66 рази) пояснюється набуттям авторитету організацією в ділових колах, можливістю його використання для лобіювання організаційних інтересів. Серед компетенцій на стадії зрілості переважають представники синергетичної та функціональної складових – зростання частоти звернень у 1,44 та 1,1 рази відповідно. Високою (40 %) є також частка звернень до компетенцій базової складової. На стадії занепаду важливими залишились функціональні та базові компетенції (36,9 та 39,5 %), зокрема, компетенції керівників у забезпеченні максимально безболісної ліквідації організації.

Відмінною рисою дослідження є доповнення процедури визначення стадії ЖЦ переліком пріоритетних завдань та необхідних для їх розв’язання компетенцій. Це дозволило зрозуміти напрями трансформації компетентності, виявити потребу у розвитку компетенцій, обумовлену позицією організації на кривій ЖЦ або її зміною

Біографії авторів

Інна Анатоліївна Грузіна, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра менеджменту та бізнесу

Тетяна Іванівна Лепейко, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця

Доктор економічних наук, професор

Кафедра менеджменту та бізнесу

Катерина Сергіївна Логінова, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра менеджменту та бізнесу

Іванна Миколаївна Перерва, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра менеджменту та бізнесу

Ольга Миколаївна Миронова, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра менеджменту та бізнесу

Посилання

  1. Gruzina, I. (2022). Determinants of a competent organization. Economic Scope, 181, 95–98. https://doi.org/10.32782/2224-6282/181-16
  2. Gruzina, I. (2023). Justification of the hierarchical structure of the organisation’s competence structure. Entrepreneurship and Innovation, 29, 67–73. https://doi.org/10.32782/2415-3583/29.10
  3. Gruzina, I. (2023). Substantiation of the impact of life cycle stages on the organization’s competence structure. Economic Scope, 187, 97–103. https://doi.org/10.32782/2224-6282/187-16
  4. Batchenko, L. V., Honchar, L. O. (2019). Development of professional competences of personnel as the basis of economic growth. Actual Problems of Economics, 11 (221), 22–33. Available at: https://eco-science.net/archive/2019/APE-11-2019/11.19_topic_Batchenko%20L.V,%20Honchar%20L.O.pdf
  5. Voloboieva, I., Kravchuk, O., Parashchuk, Y. (2021). Universal competency model for working in remote mode. Economy and Society, 25. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-25-36
  6. Suttipun, M., Sattayarak, O., Duangpanya, P., Runglertkrengkrai, S. (2018). Relationship between competency as per the international education standards for accounting professionals and the awareness and understanding of the Thai financial reporting standards for small and medium sized enterprises: A case study of accounting professionals in Thailand’s southern region. Kasetsart Journal of Social Sciences, 39 (3), 432–438. https://doi.org/10.1016/j.kjss.2018.06.013
  7. Aryal, A., Truex, D., El Amrani, R. (2023). Lessons from enterprise systems competency centers in adopting digital transformation initiatives: An assemblage approach. Information and Organization, 33 (4), 100490. https://doi.org/10.1016/j.infoandorg.2023.100490
  8. García-Cabrera, A. M., Martín-Santana, J. D., Déniz-Déniz, M. de la C., Suárez-Ortega, S. M., García-Soto, M. G., Melián-Alzola, L. (2023). The relevance of entrepreneurial competences from a faculty and students’ perspective: The role of consensus for the achievement of competences. The International Journal of Management Education, 21 (2), 100774. https://doi.org/10.1016/j.ijme.2023.100774
  9. Fenfang, L. (2019). Empirical Research on the Effectiveness of Enterprise Performance Evaluation from EVA Perspective – A Case Study of Small and Medium-sized Enterprises. Proceedings of the 2019 4th International Conference on Social Sciences and Economic Development (ICSSED 2019). https://doi.org/10.2991/icssed-19.2019.46
  10. Dmytryshyn, M., Goran, T. (2022). Proposal of an effective time management system. Management, 27 (2), 283–298. https://doi.org/10.30924/mjcmi.27.2.15
  11. Fejzullahu, A., Govori, F. (2021). Working capital management and profitability of manufacturing companies in Kosovo. Management, 26 (2), 277–294. https://doi.org/10.30924/mjcmi.26.2.16
  12. Costa, D., Quinteiro, P., Dias, A. C. (2019). A systematic review of life cycle sustainability assessment: Current state, methodological challenges, and implementation issues. Science of The Total Environment, 686, 774–787. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2019.05.435
  13. Voronkova, T., Nesenyuk, А. (2019). Recurrence of world development and conformity to law of origin of economic crises. Efektyvna ekonomika, 11. https://doi.org/10.32702/2307-2105-2019.11.63
  14. Matiushenko, O. I. (2010). Zhyttievyi tsykl pidpryiemstva: sutnist, modeli, otsinka. Problemy ekonomiky, 4, 82–91. Available at: https://www.problecon.com/export_pdf/problems-of-economy-2010-4_0-pages-82_91.pdf
  15. Yarmak, M. R. (2016). Vyznachennia stadiyi zhyttievoho tsyklu silskohospodarskoho pidpryiemstva. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriya: Ekonomika, 2 (48), 247–254. Available at: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/15502
  16. Vasylieva, Т. А., Chmutova, I. M. (2015). Empirical model of a bank life cycle. Actual Problems of Economics, 10 (172), 352–361. Available at: https://www.researchgate.net/publication/303283083_Empirical_model_of_a_bank_life_cycle
  17. Padilla-Rivera, A., Hannouf, M., Assefa, G., Gates, I. (2023). A systematic literature review on current application of life cycle sustainability assessment: A focus on economic dimension and emerging technologies. Environmental Impact Assessment Review, 103, 107268. https://doi.org/10.1016/j.eiar.2023.107268
  18. Motsnyi, F. V. (2018). Chi-square, Student and Fisher-Snedecor Statistical Distributions and Their Application. Statistics of Ukraine, 80 (1), 16–23. https://doi.org/10.31767/su.1(80).2018.01.02
  19. Mosca, L., Gianecchini, M., Campagnolo, D. (2021). Organizational life cycle models: a design perspective. Journal of Organization Design, 10 (1), 3–18. https://doi.org/10.1186/s41469-021-00090-7
  20. Mousavi, A., Mohammadzadeh, M., Zare, H. (2022). Developing a System Dynamic Model for Product Life Cycle Management of Generic Pharmaceutical Products: Its Relation with Open Innovation. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity, 8 (1), 14. https://doi.org/10.3390/joitmc8010014
  21. Mousavi, A., Mohammadzadeh, M., Zare, H. (2022). A Clustering Approach to Identify the Organizational Life Cycle. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity, 8 (3), 108. https://doi.org/10.3390/joitmc8030108
  22. Primc, K., Kalar, B., Slabe-Erker, R., Dominko, M., Ogorevc, M. (2020). Circular economy configuration indicators in organizational life cycle theory. Ecological Indicators, 116, 106532. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2020.106532
  23. Silvola, H. (2008). Do organizational life-cycle and venture capital investors affect the management control systems used by the firm? Advances in Accounting, 24 (1), 128–138. https://doi.org/10.1016/j.adiac.2008.05.013
  24. Dantas, T. E. T., Soares, S. R. (2021). Systematic literature review on the application of life cycle sustainability assessment in the energy sector. Environment, Development and Sustainability, 24 (2), 1583–1615. https://doi.org/10.1007/s10668-021-01559-x
  25. Fauzi, R. T., Lavoie, P., Sorelli, L., Heidari, M. D., Amor, B. (2019). Exploring the Current Challenges and Opportunities of Life Cycle Sustainability Assessment. Sustainability, 11 (3), 636. https://doi.org/10.3390/su11030636
  26. Henzler, K., Maier, S. D., Jäger, M., Horn, R. (2020). SDG-Based Sustainability Assessment Methodology for Innovations in the Field of Urban Surfaces. Sustainability, 12 (11), 4466. https://doi.org/10.3390/su12114466
  27. Kambanou, M. L. (2020). Additional uses for life cycle costing in life cycle management. Procedia CIRP, 90, 718–723. https://doi.org/10.1016/j.procir.2020.01.128
Визначення напрямів трансформації структури компетентності організації залежно від стадії життєвого циклу у контексті забезпечення ефективної діяльності на ринку

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-30

Як цитувати

Грузіна, І. А., Лепейко, Т. І., Логінова, К. С., Перерва, І. М., & Миронова, О. М. (2024). Визначення напрямів трансформації структури компетентності організації залежно від стадії життєвого циклу у контексті забезпечення ефективної діяльності на ринку. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(13 (128), 91–102. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.300910

Номер

Том 2 № 13 (128) (2024): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Inna Gruzina, Tetyana Lepeyko, Kateryna Lohinova, Ivanna Pererva, Olga Myronova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.