Визначення біохімічних якісних показників винограду при тривальному зберіганні
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.302794Ключові слова:
гянджинський столовий, Маранді Шамахінський, Карабурну, Кизил ізюм, аскорбатоксидаза, о-дифенолоксидаза, пероксидаза, каталаза, тривале зберіганняАнотація
Дослідження присвячене визначенню біохімічних показників якості винограду під час тривалого зберігання. Об'єктом досліджень служили дев'ять столових сортів дозрілого винограду. З них: білі – Табрізі, Карабурну, Шасла білий, Агадаї; рожеві – Німранг, Маранді Шамахинський, Тайфі рожевий; червоні – Кизил ізюм і Мускат гамбурзький.
Виноград зберігали у холодильних камерах протягом 5–6 місяців, при температурі – 0–1 °C та вологості повітря 87–95 %. Дослідження винограду проводились перед закладкою та через 30–40 днів до кінця зберігання.
Тривале холодильне зберігання винограду із застосуванням щотижневого обкурювання сірчистим ангідридом, супроводжується зменшенням активності оксиредуктаз та поступовим збільшенням активності пектинестерази. Це викликає зміни у кількості та пропорціях поживних речовин та інших хімічних компонентів, що визначають харчову та біологічну цінність кінцевого продукту.
Виявлено, що під час реалізації дозрілого винограду, що зберігається із застосуванням щотижневого обкурювання сірчистим ангідридом, активність досліджених оксиредуктаз незначно відновлюється у рожевих сортах – Німранг, Тайфі рожевий, а з білих – у Карабурну та Табрізі. У сорті Маранді Шамахинський активність ферментів не змінюється, тому, тривалий час у цих сортах винограду, особливо у сорті Маранді Шамахинський, під час їх реалізації не спостерігається потемніння та розм'якшення ягід.
Серед досліджених столових сортів винограду, Табрізі, Карабурну, Німранг і Маранді Шамахінський при тривалому холодильному зберіганні із застосуванням щотижневого обкурювання сірчистим ангідридом, мають найбільш високу лежкоздатність, при регульованому газовому середовищі, отримані результати можуть бути використані на практиці
Посилання
- Pənahov, T. M., Səlimov, V. S., Zari, A. M. (2010). Azərbaycanda üzümçülük. Bakı: Müəllim, 224.
- Kazımova, İ. H. (2014). Müxtəlif üzüm sortlarından istifadə etməklə konyak şərab materialı istehsalı texnologiyasının işlənməsi. Gəncə, 22.
- Nəbiyev, Ə. Ə., Moslemzadeh, E. Ə. (2008). Qida məhsullarının biokimyası. Bakı: Elm, 444.
- Vlassi, E., Vlachos, P., Kornaros, M. (2018). Effect of ozonation on table grapes preservation in cold storage. Journal of Food Science and Technology, 55 (6), 2031–2038. https://doi.org/10.1007/s13197-018-3117-y
- Crisosto, C. H., Garner, D., Crisosto, G. (2003). Developing optimal controlled atmosphere conditions for “thompson seedless” table grapes. Acta Horticulturae, 600, 817–821. https://doi.org/10.17660/actahortic.2003.600.128
- Orucov, V. M. (2014). Üzüm sortlarının yetişməsi və saxlanması zamanı fenol birləşmələrinin tədqiqi. Bakı, 22.
- Kyazimova, I. G. (2013). Okislitel'nye fermenty vinograda, vliyayushchie na kachestvo kon'yachnyh vinomaterialov. Vinodelie i vinogradarstvo, 4, 41–43.
- Nabiyev, A., Kazimova, I., Kazimova, İ., Gasimova, A., Nasrullayeva, G., Yusifova, M. (2023). Assessment of quality indicators in the technology of blended juices from the fruits and berries of pumpkin, quince, rose hips, and persimmon. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (11 (125)), 67–75. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.289778
- Salimov, V. et al. (2022). Examination of Variability in Morphological and Biological Characteristics of Some Grape Varieties of Azerbaijan. Viticulture studies, 2 (2), 81–93. Available at: https://www.researchgate.net/publication/362365345_Examination_of_Variability_in_Morphological_and_Biological_Characteristics_of_Some_Grape_Varieties_of_Azerbaijan
- Ghorbani, B., Pakkish, Z., Najafzadeh, R. (2017). Shelf life improvement of grape (Vitis vinifera L. cv. Rish Baba) using nitric oxide (NO) during chilling damage. International Journal of Food Properties, 20 (sup3), S2750–S2763. https://doi.org/10.1080/10942912.2017.1373663
- Kiseleva, G. K., Ilyina, I. A., Petrov, V. S., Zaporozhets, N. M., Sokolova, V. V., Vyalkov, V. V. (2022). Use of the peroxidase enzyme to diagnose the resistance of grape varieties (Vitis vinifera L.) to low temperatures. Horticulture and Viticulture, 4, 27–33. https://doi.org/10.31676/0235-2591-2022-4-27-33
- Kazimova, İ., Nabiyev, A. (2022). Determining quality indicators of table grape varieties during storage in a refrigerating chamber in different variants. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (11 (120)), 34–43. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.268025
- Kazimova, İ., Nabiyev, A., Omarova, E. (2021). Determining the pectinesterase enzyme activity when storing table grape varieties depending on the degree of ripening. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (11 (114)), 43–51. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.247963
- Cefola, M., Pace, B. (2016). High CO2-modified atmosphere to preserve sensory and nutritional quality of organic table grape (cv. ’Italia’) during storage and shelf-life. European Journal of Horticultural Science, 81 (4), 197–203. https://doi.org/10.17660/ejhs.2016/81.4.2
- Kunter, B., Unal, O. B., Keskin, S., Hatterman-Valenti, H., Kaya, O. (2024). Comparison of the sugar and organic acid components of seventeen table grape varieties produced in Ankara (Türkiye): a study over two consecutive seasons. Frontiers in Plant Science, 15. https://doi.org/10.3389/fpls.2024.1321210
- Peng, Q., Zhou, Q. (2008). Antioxidant Capacity of Flavonoid in Soybean Seedlings under the Joint Actions of Rare Earth Element La(III) and Ultraviolet-B Stress. Biological Trace Element Research, 127 (1), 69–80. https://doi.org/10.1007/s12011-008-8218-4
- Gerzhikova, V. G. (Ed.) (2009). Metody tehnohimicheskogo kontrolya v vinodelii. Simferopol', 304.
- De Simone, N., Pace, B., Grieco, F., Chimienti, M., Tyibilika, V., Santoro, V. et al. (2020). Botrytis cinerea and Table Grapes: A Review of the Main Physical, Chemical, and Bio-Based Control Treatments in Post-Harvest. Foods, 9 (9), 1138. https://doi.org/10.3390/foods9091138
- Flamini, R., Traldi, P. (2009). Mass Spectrometry in Grape and Wine Chemistry. John Wiley & Sons. https://doi.org/10.1002/9780470552926
- Gorlov, S. M., Tiagusheva, A. A., Yatsushko, E. S., Karpenko, E. N. (2020). Modern technologies for grape storing. Polythematic Online Scientific Journal of Kuban State Agrarian University. https://doi.org/10.21515/1990-4665-159-022
- Kazimova, I. H., Nabiyev, A. A. (2023). Study of Pectin Substances During Storage of Different Varieties of Table Grape Growing in Azerbaijan. Chemistry of Plant Raw Material, 2, 361–368. https://doi.org/10.14258/jcprm.20230211951
- Pintać Šarac, D., Torović, L., Orčić, D., Mimica-Dukić, N., Đorđević, T., Lesjak, M. (2024). Comprehensive study of phenolic profile and biochemical activity of monovarietal red and white wines from Fruška Gora region, Serbia. Food Chemistry, 448, 139099. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2024.139099
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Ahad Nabiyev, İlhama Kazimova, Maryam Mammadaliyeva, Sevinj Maharramova, Gunash Nasrullayeva, Mehriban Yusifova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
