Розробка нового алгоритму оцінювання ергономічних ризиків на прикладі водіїв

Автор(и)

  • Віталій Андрійович Цопа Міжнародний інститут менеджменту, Україна https://orcid.org/0000-0002-4811-3712
  • Сергій Іванович Чеберячко Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0003-3281-7157
  • Юрій Іванович Чеберячко Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0001-7307-1553
  • Олег Валентинович Дерюгін Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0002-2456-7664
  • Ольга Олександрівна Ченчева Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Україна https://orcid.org/0000-0002-8826-3248
  • Дмитро Володимирович Рєзнік Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Україна https://orcid.org/0000-0003-1258-6136
  • Едуард Сергійович Клімов Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Україна https://orcid.org/0000-0002-2662-2401
  • Євгеній Євгенович Лашко Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Україна https://orcid.org/0000-0001-9691-4648
  • Дмитро Вікторович Пашко Головне управління ДСНС України у Полтавській області, Україна https://orcid.org/0009-0007-5352-8369
  • Вікторія Віталіївна Біляєва Український державний університет науки і технологій, Україна https://orcid.org/0000-0001-9987-6384

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.302886

Ключові слова:

чек лист, захворювання опорно-рухового апарату, ергономічний ризик, індекс навантаження, робоча поза

Анотація

Об’єкт дослідження: процес визначення та керування ергономічними ризиками на робочих місцях при виконанні професійної діяльності на прикладі водіїв вантажних автомобілей.

Проблема полягає у невизначеності при прийнятті рішень в системах управління безпекою праці та здоровям працвників. Гіпотеза дослідження полягала в можливості оцінювання ергономічних ризиків в системах управління безпекою праці організацій на основі виявлення закономірностей між індексом навантаження, типовими  робочими позами при виконанні операцій та інтенсивністю рухів суглобів.

Розроблено алгоритм оцінювання ергономічних ризиків, з урахуванням індексу навантаження, який включає в себе послідовність з одинадцяти кроків, що умовно можна розділити на три групи. Перша – визначення інтесивності руху суглбів. Друга – визначення впливу активності і тривалості виконання виробничого завдання. Третя – визначення впливу чинників навколишнього середовища. Проведено оцінку ергономічного ризику водіїв за трьома видами виробничих робіт: керування транспортним засобом, заміна пошкодженого колеса, ремонт автомобіля. При цьому в алгоритмі оцінки ергономічного ризику враховано індивідуальний стан здоров’я працівника та фактори навколишнього середовища,а також досвід і стаж роботи. Встановлено, що при технічному обслуговування автомобіля існує високий рівень ергономічного ризику через найвищий показник сумарного навантаження, який на 30 % більший у порівнні з іншими видами робіт водіїв транспортних засобів.

Практичне застосування полягає у розробці універсального чек-листа перевірки водіїв на основі алогоритму для визначення ергономічного ризику працівників на робочих місцях, який складається з 11 кроків

Біографії авторів

Віталій Андрійович Цопа, Міжнародний інститут менеджменту

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра менеджменту

Сергій Іванович Чеберячко, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Доктор технічних наук, професор

Кафедра охорони праці та цивільної безпеки

Юрій Іванович Чеберячко, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Доктор технічних наук, професор

Кафедра охорони праці та цивільної безпеки

Олег Валентинович Дерюгін, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра управління на транспорті

Ольга Олександрівна Ченчева, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра цивільної безпеки, охороги праці, геодезії та землеустрою

Дмитро Володимирович Рєзнік, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра цивільної безпеки, охороги праці, геодезії та землеустрою

Едуард Сергійович Клімов, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра автомобілів

Євгеній Євгенович Лашко, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра цивільної безпеки, охороги праці, геодезії та землеустрою

Вікторія Віталіївна Біляєва, Український державний університет науки і технологій

Доктор технічних наук, професор

Кафедра енергетичних систем та енергоменеджменту

Посилання

  1. Ong-Artborirak, P., Kantow, S., Seangpraw, K., Tonchoy, P., Auttama, N., Choowanthanapakorn, M., Boonyathee, S. (2022). Ergonomic Risk Factors for Musculoskeletal Disorders among Ethnic Lychee–Longan Harvesting Workers in Northern Thailand. Healthcare, 10 (12), 2446. https://doi.org/10.3390/healthcare10122446
  2. Tsopa, V. A., Cheberiachko, S. I., Yavorska, O. O., Deryugin, O. V., Aleksieiev, A. A. (2022). Improvement of the safe work system. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 6, 104–111. https://doi.org/10.33271/nvngu/2022-6/104
  3. Kim, D. K., Park, S. (2021). An analysis of the effects of occupational accidents on corporate management performance. Safety Science, 138, 105228. https://doi.org/10.1016/j.ssci.2021.105228
  4. Yokoyama, K., Iijima, S., Ito, H., Kan, M. (2013). The socio-economic impact of occupational diseases and injuries. Industrial Health, 51 (5), 459–461. https://doi.org/10.2486/indhealth.500
  5. Monteiro, A. P., Vale, J., Silva, A. (2021). Factors Determining the Success of Decision Making and Performance of Portuguese Companies. Administrative Sciences, 11 (4), 108. https://doi.org/10.3390/admsci11040108
  6. Bazaluk, O., Tsopa, V., Okrasa, M., Pavlychenko, A., Cheberiachko, S., Yavorska, O. et al. (2024). Improvement of the occupational risk management process in the work safety system of the enterprise. Frontiers in Public Health, 11. https://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1330430
  7. Bazaluk, O., Tsopa, V., Cheberiachko, S., Deryugin, O., Radchuk, D., Borovytskyi, O., Lozynskyi, V. (2023). Ergonomic risk management process for safety and health at work. Frontiers in Public Health, 11. https://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1253141
  8. Ispășoiu, A., Milosan, I., Gabor, C., Oancea, G. (2023). A New Methodology for Validation of the Ergonomics Risk Assessment in Industry. Processes, 11 (12), 3261. https://doi.org/10.3390/pr11123261
  9. Kee, D., Na, S., Chung, M. K. (2020). Comparison of the Ovako Working Posture Analysis System, Rapid Upper Limb Assessment, and Rapid Entire Body Assessment based on the maximum holding times. International Journal of Industrial Ergonomics, 77, 102943. https://doi.org/10.1016/j.ergon.2020.102943
  10. Gómez-Galán, M., Callejón-Ferre, Á.-J., Pérez-Alonso, J., Díaz-Pérez, M., Carrillo-Castrillo, J.-A. (2020). Musculoskeletal Risks: RULA Bibliometric Review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17 (12), 4354. https://doi.org/10.3390/ijerph17124354
  11. Thani, S. K. S. O., Cheok, N. S., Hussein, H. (2022). A Preliminary Assessment of Neuro-Salutogenic Landscape Stimuli in Neighbourhood Parks: Theory-Based Model for Stress Mitigation. IFMBE Proceedings, 461–469. https://doi.org/10.1007/978-3-030-90724-2_50
  12. Zhao, Y., Rokhani, F. Z., Sazlina, S.-G., Devaraj, N. K., Su, J., Chew, B.-H. (2022). Defining the concepts of a smart nursing home and its potential technology utilities that integrate medical services and are acceptable to stakeholders: a scoping review. BMC Geriatrics, 22 (1). https://doi.org/10.1186/s12877-022-03424-6
  13. Wu, Y., Wu, W., Lin, Y., Xiong, J., Zheng, X. (2022). Blood pressure states transitions among bus drivers: the application of multi-state Markov model. International Archives of Occupational and Environmental Health, 95 (10), 1995–2003. https://doi.org/10.1007/s00420-022-01903-2
  14. Nygaard, N.-P. B., Thomsen, G. F., Rasmussen, J., Skadhauge, L. R., Gram, B. (2022). Ergonomic and individual risk factors for musculoskeletal pain in the ageing workforce. BMC Public Health, 22 (1). https://doi.org/10.1186/s12889-022-14386-0
  15. Remy, V. F. M., Guseva Canu, I. (2023). Healthy Bus Drivers, Sustainable Public Transport: A Three-Time Repeated Cross-Sectional Study in Switzerland. International Journal of Public Health, 68. https://doi.org/10.3389/ijph.2023.1605925
  16. Rypicz, Ł., Rozensztrauch, A., Fedorowicz, O., Włodarczyk, A., Zatońska, K., Juárez-Vela, R., Witczak, I. (2023). Polish Adaptation of the Alarm Fatigue Assessment Questionnaire as an Element of Improving Patient Safety. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20 (3), 1734. https://doi.org/10.3390/ijerph20031734
  17. Yang, Z., Zhou, W., Xu, G., Li, X., Yang, M., Xiao, Q. et al. (2023). The analysis and optimization of thermal sensation of train drivers under occupational thermal exposure. Frontiers in Public Health, 11. https://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1164817
  18. Zhang, M., Zhang, L., Cao, X., Li, B., Zhou, A. (2023). FRAM-based causal analysis and barrier measures to mitigate dust explosions: A case study. PLOS ONE, 18 (6), e0287328. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0287328
  19. Vijayakumar, R., Choi, J. (2022). Emerging Trends of Ergonomic Risk Assessment in Construction Safety Management: A Scientometric Visualization Analysis. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19 (23), 16120. https://doi.org/10.3390/ijerph192316120
  20. Chatzis, T., Konstantinidis, D., Dimitropoulos, K. (2022). Automatic Ergonomic Risk Assessment Using a Variational Deep Network Architecture. Sensors, 22 (16), 6051. https://doi.org/10.3390/s22166051
  21. Palikhe, S., Lee, J. Y., Kim, B., Yirong, M., Lee, D.-E. (2022). Ergonomic Risk Assessment of Aluminum Form Workers’ Musculoskeletal Disorder at Construction Workstations Using Simulation. Sustainability, 14 (7), 4356. https://doi.org/10.3390/su14074356
  22. Freitas, A. A., Lima, T. M., Gaspar, P. D. (2022). Ergonomic Risk Minimization in the Portuguese Wine Industry: A Task Scheduling Optimization Method Based on the Ant Colony Optimization Algorithm. Processes, 10 (7), 1364. https://doi.org/10.3390/pr10071364
  23. Verbeek, J., Mischke, C., Robinson, R., Ijaz, S., Kuijer, P., Kievit, A., Ojajärvi, A., Neuvonen, K. (2017). Occupational Exposure to Knee Loading and the Risk of Osteoarthritis of the Knee: A Systematic Review and a Dose-Response Meta-Analysis. Safety and Health at Work, 8 (2), 130–142. https://doi.org/10.1016/j.shaw.2017.02.001
  24. van der Molen, H. F., Foresti, C., Daams, J. G., Frings-Dresen, M. H. W., Kuijer, P. P. F. M. (2017). Work-related risk factors for specific shoulder disorders: a systematic review and meta-analysis. Occupational and Environmental Medicine, 74 (10), 745–755. https://doi.org/10.1136/oemed-2017-104339
  25. Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy. No. 248 vid 08.04.2014 r. «Pro zatverdzhennia Derzhavnykh sanitarnykh norm ta pravyl «Hihienichna klasyfikatsiya pratsi za pokaznykamy shkidlyvosti ta nebezpechnosti faktoriv vyrobnychoho seredovyshcha, vazhkosti ta napruzhenosti trudovoho protsesu». Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0472-14#Text
  26. van Rijn, R. M., Huisstede, B. M. A., Koes, B. W., Burdorf, A. (2008). Associations between work-related factors and specific disorders at the elbow: a systematic literature review. Rheumatology, 48 (5), 528–536. https://doi.org/10.1093/rheumatology/kep013
  27. Andersen, L. L., Fallentin, N., Thorsen, S. V., Holtermann, A. (2016). Physical workload and risk of long-term sickness absence in the general working population and among blue-collar workers: prospective cohort study with register follow-up. Occupational and Environmental Medicine, 73 (4), 246–253. https://doi.org/10.1136/oemed-2015-103314
  28. Hulshof, C. T. J., Pega, F., Neupane, S., van der Molen, H. F., Colosio, C., Daams, J. G. et al. (2021). The prevalence of occupational exposure to ergonomic risk factors: A systematic review and meta-analysis from the WHO/ILO Joint Estimates of the Work-related Burden of Disease and Injury. Environment International, 146, 106157. https://doi.org/10.1016/j.envint.2020.106157
  29. Deryugin, O. V., Cheberyachko, S. I., Tretyak, O. O., Cheberyachko, I. M. (2018). Determination of bus drivers’ biological age. Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems of Physical Training and Sports, 22 (2), 77. https://doi.org/10.15561/18189172.2018.0203
  30. Tasdelen, A., Özpinar, A. M. (2023). A Dynamic Risk Analysis Model Based on Workplace Ergonomics and Demographic-Cognitive Characteristics of Workers. Sustainability, 15 (5), 4553. https://doi.org/10.3390/su15054553
  31. Rahman, M. H., Ghasemi, A., Dai, F., Ryu, J. (2023). Review of Emerging Technologies for Reducing Ergonomic Hazards in Construction Workplaces. Buildings, 13 (12), 2967. https://doi.org/10.3390/buildings13122967
  32. Deryugin, O., Cheberyachko, S. (2015). Substatiation of truck selection in terms of minimizing psychophysiological stress on a driver. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (3 (75)), 15–22. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.42127
  33. Theeraviriya, C., Pitakaso, R., Sillapasa, K., Kaewman, S. (2019). Location Decision Making and Transportation Route Planning Considering Fuel Consumption. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity, 5 (2), 27. https://doi.org/10.3390/joitmc5020027
Розробка нового алгоритму оцінювання ергономічних ризиків на прикладі водіїв

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-30

Як цитувати

Цопа, В. А., Чеберячко, С. І., Чеберячко, Ю. І., Дерюгін, О. В., Ченчева, О. О., Рєзнік, Д. В., Клімов, Е. С., Лашко, Є. Є., Пашко, Д. В., & Біляєва, В. В. (2024). Розробка нового алгоритму оцінювання ергономічних ризиків на прикладі водіїв. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(3 (128), 38–49. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.302886

Номер

Том 2 № 3 (128) (2024): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Vitaliy Tsopa, Serhii Cheberiachko, Yurii Cheberiachko, Oleg Deryugin, Olga Chencheva, Dmytro Rieznik, Eduard Klimov, Yevhenii Lashko, Dmytro Pashko, Viktoriia Biliaieva

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.