Розробка моделей та застосування синкретичного управління інноваційними проєктами в епоху штучного інтелекту
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.306436Ключові слова:
синкретичний підхід, моделі, доповнені компетенції, інтеграція, методології управління, штучний інтелектАнотація
Технологічний ландшафт інновацій стрімко розвивається на основі конвергенції знань та штучного інтелекту. Це створює безпрецедентні можливості та виклики для управління інноваційними проєктами. Об’єктом дослідження є система синкретичного управління інноваційними проєктами в епоху вибуху штучного інтелекту. Проблема, що вирішується, пов’язана з застосування принципів, моделей та методів синкретичного управління інноваційними проєктами у контексті інтеграції різноманітних елементів, включаючи міждисциплінарну співпрацю, технології штучного інтелекту та адаптивні методології, для оптимізації результатів проєкту. Результатом досліджень є системна синкретичного управління інноваційними проєктами яка охоплює різні аспекти управління, інновацій та інтеграції системами штучного інтелекту. Суть отриманих результатів окреслює етапи управління життєвими циклами інноваційного проєкту, наголошуючи на розподілі ресурсів, оцінці ризиків і адаптивних стратегіях. У сфері управління інноваціями модель включає методології для генерації ідей, технологічного розвідки та відкритих інновацій, визнаючи роль штучного інтелекту у формуванні інноваційного середовища. Вирішальним аспектом моделі є інтеграція технологій штучного інтелекту в усьому проєкті. Синкретичний підхід наголошує на міжфункціональній співпраці, створюючи середовище, де різні дисципліни безперешкодно сприяють успіху проєкту. Відмінність запропонованого підходу пов’язана з інтеграцією синкретичного управління з системами штучного інтелекту на основі доповнених компетенцій. Ефективність практичного застосування систем інтегрованих синкретичного управління інноваційними проєктами оцінювалась в процесі аналізу ситуації та підготовки рішень в рази швидше, з якістю яка перевищує існуючи системи
Посилання
- PMBOK® Guide (2021). Project Management Institute.
- A Guidebook of Program and Project Management for Enterprise Innovation P2M (2014). Project Management Association of Japan.
- Haefner, N., Wincent, J., Parida, V., Gassmann, O. (2021). Artificial intelligence and innovation management: A review, framework, and research agenda. Technological Forecasting and Social Change, 162, 120392. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2020.120392
- Lokhande, A. (2022). Use of Artificial Intelligence Smart Tools in Projects. 2022 8th International Conference on Smart Structures and Systems (ICSSS). https://doi.org/10.1109/icsss54381.2022.9782273
- Reim, W., Åström, J., Eriksson, O. (2020). Implementation of Artificial Intelligence (AI): A Roadmap for Business Model Innovation. AI, 1 (2), 180–191. https://doi.org/10.3390/ai1020011
- Dwivedi, Y. K., Hughes, L., Ismagilova, E., Aarts, G., Coombs, C., Crick, T., Duan, Y. et al. (2021). Artificial Intelligence (AI): Multidisciplinary perspectives on emerging challenges, opportunities, and agenda for research, practice and policy. International Journal of Information Management, 57, 101994. https://doi.org/10.1016/j.ijinfomgt.2019.08.002
- Bushuyev, S., Bushuyeva, N., Bushuieva, V., Bushuiev, D. (2022). SMART intelligence models for managing innovation projects. CEUR Workshop Proceedings, 3171, 1463–1474. Available at: https://ceur-ws.org/Vol-3171/paper102.pdf
- Trach, R., Bushuyev, S. (2020). Analysis communication network of construction project participants. Scientific Review Engineering and Environmental Studies (SREES), 29 (3), 388–396. https://doi.org/10.22630/pniks.2020.29.3.33
- Bushuyev, S., Onyshchenko, S., Bushuyeva, N., Bondar, A. (2021). Modelling projects portfolio structure dynamics of the organization development with a resistance of information entropy. 2021 IEEE 16th International Conference on Computer Sciences and Information Technologies (CSIT). https://doi.org/10.1109/csit52700.2021.9648713
- Herremans, I. M., Nazari, J. A., Mahmoudian, F. (2015). Stakeholder Relationships, Engagement, and Sustainability Reporting. Journal of Business Ethics, 138 (3), 417–435. https://doi.org/10.1007/s10551-015-2634-0
- Lado, A. A., Boyd, N. G., Hanlon, S. C. (1997). Competition, Cooperation, and the Search for Economic Rents: A Syncretic Model. The Academy of Management Review, 22 (1), 110. https://doi.org/10.2307/259226
- Martinez, F., Peattie, K., Vazquez‐Brust, D. (2019). Beyond win–win: A syncretic theory on corporate stakeholder engagement in sustainable development. Business Strategy and the Environment, 28 (5), 896–908. https://doi.org/10.1002/bse.2292
- Mukhuty, S., Upadhyay, A., Rothwell, H. (2022). Strategic sustainable development of Industry 4.0 through the lens of social responsibility: The role of human resource practices. Business Strategy and the Environment, 31 (5), 2068–2081. https://doi.org/10.1002/bse.3008
- Murphy, M., Arenas, D., Batista, J. M. (2014). Value Creation in Cross-Sector Collaborations: The Roles of Experience and Alignment. Journal of Business Ethics, 130 (1), 145–162. https://doi.org/10.1007/s10551-014-2204-x
- Powell, M., Gillett, A., Doherty, B. (2018). Sustainability in social enterprise: hybrid organizing in public services. Public Management Review, 21 (2), 159–186. https://doi.org/10.1080/14719037.2018.1438504
- Rey-Garcia, M., Mato-Santiso, V., Felgueiras, A. (2020). Transitioning Collaborative Cross-Sector Business Models for Sustainability Innovation: Multilevel Tension Management as a Dynamic Capability. Business & Society, 60 (5), 1132–1173. https://doi.org/10.1177/0007650320949822
- Muntean, M. (2018). Business Intelligence Issues for Sustainability Projects. Sustainability, 10 (2), 335. https://doi.org/10.3390/su10020335
- Individual Competence Baseline for Project, Programme & Portfolio Management. Available at: https://products.ipma.world/wp-content/uploads/2016/03/IPMA_ICB_4_0_WEB.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Sergiy Bushuyev, Andrii Ivko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
