Метод виявлення загорянь на основі вимірів небезпечного параметру середовища у реальному часі
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.306709Ключові слова:
виявлення загорянь, вибіркове середнє, небезпечні параметри, газове середовище, загоряння матеріалуАнотація
Об'єктом дослідження є вибіркове середнє щодо небезпечних параметрів газового середовища при загоряннях матеріалів. Виконано теоретичне обґрунтування методу виявлення загорянь на основі перевірки нульової гіпотези щодо поточної різниці вказаних вибіркових середніх довільного небезпечного параметру газового середовища. В цьому випадку значимість поточної різниці щодо вибіркових середніх дозволяє виявляти загоряння у реальному часі спостереження довільного небезпечного параметра газового середовища. Метод дозволяє задавати рівень значущості для поточної різниці та забезпечувати при цьому максимальну потужність виявлення загорянь. Проведено лабораторні експерименти з перевірки запропонованого методу виявляти загоряння на основі поточної різниці вибіркових середніх вимірюваних небезпечних параметрів газового середовища, що відповідають навчальній та контрольній генеральній сукупності. Результати перевірки показали, що при заданому рівні значущості метод дозволяє виявляти поточні загоряння матеріалів на основі суттєвих відмінностей середніх вибіркових. Встановлено, що поточна різниця концентрації чадного газу підчас загоряння та після загоряння спирту, паперу, деревної стружки і текстилю становлять відповідно -0,459 і 8,296, -0,152 і 4,299, -0,027 і 6,9, -0,262 і 2,3. Поточні різниці щільності диму становлять 0,043 і 0,391, 0,012 і 0,923, -0,139 і -0,235, 0,034 і 0,129, а температури – відповідно -0,01 і 10,635, 0,53 135 та 2,726. Це означає, що поточна різниця є значимою і обумовлена не випадковим характером, а появою стійкого ефекту від загоряння матеріалу. На практиці результати досліджень можуть використовуватися для виявлення загорянь у реальному часі з метою недопущення їх переростання в неконтрольовану пожежу
Посилання
- Popov, O., Kovach, V., Iatsyshyn, A., Lahoiko, A., Ryzhchenko, O., Dement, M. (2023). Features Function of Radiation Monitoring System World’s Countries of Developed Nuclear Energy. Systems, Decision and Control in Energy V, 471–497. https://doi.org/10.1007/978-3-031-35088-7_25
- Center of Fire Statistics (2022). World Fire Statistics of CTIF, 27.
- Fonollosa, J., Solórzano, A., Marco, S. (2018). Chemical Sensor Systems and Associated Algorithms for Fire Detection: A Review. Sensors, 18 (2), 553. https://doi.org/10.3390/s18020553
- Pospelov, B., Rybka, E., Savchenko, A., Dashkovska, O., Harbuz, S., Naden, E. et al. (2022). Peculiarities of amplitude spectra of the third order for the early detection of indoor fires. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (10 (119)), 49–56. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.265781
- Wu, Y., Harada, T. (2004). Study on the Burning Behaviour of Plantation Wood. Scientia Silvae Sinicae, 40 (2), 131–136. https://doi.org/10.11707/j.1001-7488.20040223
- Çetin, A. E., Dimitropoulos, K., Gouverneur, B., Grammalidis, N., Günay, O., Habiboǧlu, Y. H. et al. (2013). Video fire detection – Review. Digital Signal Processing, 23 (6), 1827–1843. https://doi.org/10.1016/j.dsp.2013.07.003
- Gaur, A., Singh, A., Kumar, A., Kulkarni, K. S., Lala, S., Kapoor, K. et al. (2019). Fire Sensing Technologies: A Review. IEEE Sensors Journal, 19 (9), 3191–3202. https://doi.org/10.1109/jsen.2019.2894665
- Wen, Z., Xie, L., Feng, H., Tan, Y. (2019). Robust fusion algorithm based on RBF neural network with TS fuzzy model and its application to infrared flame detection problem. Applied Soft Computing, 76, 251–264. https://doi.org/10.1016/j.asoc.2018.12.019
- Geetha, S., Abhishek, C. S., Akshayanat, C. S. (2020). Machine Vision Based Fire Detection Techniques: A Survey. Fire Technology, 57 (2), 591–623. https://doi.org/10.1007/s10694-020-01064-z
- Pospelov, B., Andronov, V., Rybka, E., Bezuhla, Y., Liashevska, O., Butenko, T. et al. (2022). Empirical cumulative distribution function of the characteristic sign of the gas environment during fire. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (10 (118)), 60–66. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.263194
- Pospelov, B., Rybka, E., Samoilov, M., Morozov, I., Bezuhla, Y., Butenko, T. et al. (2022). Defining the features of amplitude and phase spectra of dangerous factors of gas medium during the ignition of materials in the premises. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (10 (116)), 57–65. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.254500
- Pospelov, B., Andronov, V., Rybka, E., Chubko, L., Bezuhla, Y., Gordiichuk, S. et al. (2023). Revealing the peculiarities of average bicoherence of frequencies in the spectra of dangerous parameters of the gas environment during fire. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (10 (121)), 46–54. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.272949
- Popov, O., Iatsyshyn, A., Kovach, V., Iatsyshyn, A., Neklonskyi, I., Zakora, A. (2023). Is There a Future for Small Modular Reactors in Ukraine? Comparative Analysis with Large Capacity Reactors. Systems, Decision and Control in Energy V, 453–469. https://doi.org/10.1007/978-3-031-35088-7_24
- Sadkovyi, V., Andronov, V., Semkiv, O., Kovalov, A., Rybka, E., Otrosh, Yu. et al.; Sadkovyi, V., Rybka, E., Otrosh, Yu. (Eds.) (2021). Fire resistance of reinforced concrete and steel structures. Kharkiv: РС ТЕСHNOLOGY СЕNTЕR, 180. https://doi.org/10.15587/978-617-7319-43-5
- Lehmann, E. L. (Ed.) (1999). Elements of Large-Sample Theory. Springer Texts in Statistics. https://doi.org/10.1007/b98855
- Levin, B. R. (1966). Teoreticheskie osnovy statisticheskoy radiotehniki. Moscow: Sovetskoe radio.
- Cramér, H. (1999). Mathematical methods of statistics. Princeton University Press, 575.
- Sadkovyi, V., Pospelov, B., Rybka, E., Kreminskyi, B., Yashchenko, O., Bezuhla, Y. et al. (2022). Development of a method for assessing the reliability of fire detection in premises. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (10 (117)), 56–62. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.259493
- Pospelov, B., Rybka, E., Krainiukov, O., Yashchenko, O., Bezuhla, Y., Bielai, S. et al. (2021). Short-term forecast of fire in the premises based on modification of the Brown’s zero-order model. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (10 (112)), 52–58. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.238555
- Otrosh, Y., Rybka, Y., Danilin, O., Zhuravskyi, M. (2019). Assessment of the technical state and the possibility of its control for the further safe operation of building structures of mining facilities. E3S Web of Conferences, 123, 01012. https://doi.org/10.1051/e3sconf/201912301012
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Boris Pospelov, Olekcii Krainiukov, Yuliia Bezuhla, Olena Petukhova, Andrii Melnychenko, Oleg Bogatov, Serhii Holovchenko, Oleksandr Nepsha, Olha Yesipova, Kateryna Tishechkina
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
