Підвищення точності вимірювань параметрів обертового руху на основі алгоритмічної обробки двовимірної вимірювальної інформації

Автор(и)

  • Юрій Олександрович Подчашинський Кафедра автоматики і управління в технічних системах Житомирський державний технологічний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2009.3083

Анотація

В статті розглянуто можливості підвищення точності вимірювань параметрів обертового руху різноманітних елементів технічних пристроїв (тіл обертання). Основою таких вимірювань є формування двовимірної вимірювальної інформації (відеозображень), що характеризує поточне кутове положення тіла обертання. Підвищення точності вимірювань базується на алгоритмічній обробці двовимірної вимірювальної інформації

Біографія автора

Юрій Олександрович Подчашинський, Кафедра автоматики і управління в технічних системах Житомирський державний технологічний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Посилання

  1. Шваб И.А., Селезнев А.В. Измерение угловых ускорений. – М.: Машиностроение, 1983. – 160 с.
  2. Одинец С.С., Топилин Г.Е. Средства измерения крутящего момента. – М.: Машиностроение, 1977. – 160 с.
  3. Поліщук Є.С., Дорожовець М.М., Стадник Б.І. та інші. Засоби та методи вимірювань неелектричних величин: Підручник / За ред. проф. Є.С. Поліщука. – Львів: Бескид Біт, 2008. – 618 с.
  4. Рябыкин С.Л., Загавура Ф.Я. Средства измерения параметров движения: Учебное пособие для вузов. – К.: Вища школа, 1987. – 136 с.
  5. Грановский В.А., Сирая Т.Н. Методы обработки экспериментальных данных при измерениях. – Л.: Энергоатомиздат, 1990. – 288 с.
  6. Фалькович С.Е., Хомяков Э.Н. Статистическая теория измерительных радиосистем. – М.: Радио и связь, 1981. – 288 с.
  7. Мудров В.И., Кушко В.Л. Методы обработки измерений. – М.: Советское радио, 1976. – 192 с.
  8. Яцук В.О., Малачівський П.С. Методи підвищення точності вимірювань: Підручник. – Львів: Бескид Біт, 2008. – 368 с.
  9. Сарвин А.А. Системы бесконтактных измерений геометрических параметров. – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1983. – 144 с.
  10. Измерительные сканирующие приборы / Под ред. Б.С. Розова. – М.: Машиностроение, 1980. – 198 с.
  11. Патент України на винахід № 56722A, G 01 P 3/36. Пристрій для вимірювання кутової швидкості та прискорення / В.В. Кухарчук, Й.Й. Білинський, М.Й. Білинська (Україна). – № 2002086941; Заявл. 23.08.02; Опубл. 15.05.03, Бюл. № 5. – 4 с.
  12. Патент України на винахід № 55791A, G 01 P 3/36. Пристрій для вимірювання кутової швидкості / В.В. Кухарчук, М.Й. Білинська (Україна). – № 2002065111; Заявл. 20.06.02; Опубл. 15.04.03, Бюл. № 4. – 4 с.
  13. Пат. 63-052066 Япония, МКИ G 01 P 3/36. Revolution indicator / Fujimoto Koichi (Япония). – № 61-196520; Заявл. 21.08.86; Опубл. 05.03.88. – 5 с.
  14. Способ измерения скорости вращения вала: А.с. 1631437 СССР, МКИ G 01 P 3/40 / Г.А. Новиньков (СССР). – № 4650413/10; Заявл. 03.02.89; Опубл. 28.02.91, Бюл. № 8. – 4 с.
  15. Пристрій для вимірювання кутової швидкості: Патент України на винахід 77514 C2 МПК (2006) G01P 3/36 / Ю.О. Подчашинський (Україна); Державний департамент інтелектуальної власності. – № 20041008814; Заявл. 28.10.04; Опубл. 15.12.06. Бюл. № 12. – 4 с.
  16. Лоусон Ч., Хенсон Р. Численное решение задач метода наименьших квадратов. – М.: Наука, 1986. – 230 с.
  17. Форсайт Д., Понс Д. Компьютерное зрение. Современный подход. – М.: Техносфера, 2005. – 840 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2009-02-04

Як цитувати

Подчашинський, Ю. О. (2009). Підвищення точності вимірювань параметрів обертового руху на основі алгоритмічної обробки двовимірної вимірювальної інформації. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(3(37), 17–22. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2009.3083

Номер

Том 1 № 3(37) (2009): Системи управління

Розділ

Системи управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2014 Юрій Олександрович Подчашинський

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.