Виявлення впливу вмісту продуктів окиснення та гідролізу на період індукції окиснення ріпакової олії
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.308907Ключові слова:
рафінована ріпакова олія, первинні продукти окиснення, вільні жирні кислоти, прискорене окисненняАнотація
Об’єктом дослідження є залежність періоду індукції ріпакової олії від вмісту продуктів окиснення та гідролізу. Особливість роботи полягає у визначенні апроксимаційної залежності величини періоду індукції прискореного окиснення рафінованої ріпакової олії від вмісту первинних продуктів окиснення і вільних жирних кислот. Це є доцільним під час прогнозування термінів придатності рафінованої ріпакової олії. Визначено, що обидва фактори негативно впливають на стабільність до окиснення рафінованої ріпакової олії. Збільшення пероксидного числа знижує період індукції модельних зразків олії на 32,8512 одиниць за кожен додатковий ммоль ½ О/кг. В свою чергу, збільшення кислотного числа зразків олії знижує період індукції на 19,8424 одиниць за кожен додатковий мг КОН/г. Виявлено різну динаміку окиснення модельних зразків рафінованої ріпакової олії з токоферолом залежно від концентрації первинних продуктів окиснення та гідролізу. Отримані дані пояснюються тим, що первинні продукти окиснення ліпідів є нестабільними і швидко розкладаються з утворенням вільних радикалів. Ці радикали ініціюють подальше окиснення ліпідів, що призводить до зниження якості олії. Крім того, вільні жирні кислоти є більш реактивними, ніж тригліцерини, та легше окиснюються. Особливістю отриманих результатів є можливість моделювання процесів, що впливають на стабільність до окиснення рафінованої ріпакової олії. З практичної точки зору результати досліджень дозволяють започаткувати заходи у підтримці безпеки олієвмісних харчових продуктів на базі рафінованої ріпакової олії. Прикладним аспектом використання наукового результату є можливість раціоналізації умов зберігання рафінованої ріпакової олії для максимального збільшення її терміну придатності і підвищення конкурентоспроможності
Посилання
- Boldyryev, S., Khussanov, A., Gorbunov, K., Gorbunova, O. (2019). Sustainability improvement of Kazakh chemical industry via process integration: A case study of calcium chloride production. Chemical Engineering Transactions, 76, 1231–1236. https://doi.org/10.3303/CET1976206
- Ved, V., Ponomarenko, H., Ponomarenko, Y., Gorbunov, K. (2021). A Modified Scheffe’s Simplex Lattice Design Method in Development of Ceramic Carriers for Catalytic Neutralizers of Gas Emissions. Chemistry Journal of Moldova, 16 (1), 79–87. https://doi.org/10.19261/cjm.2021.779
- Abad, A., Shahidi, F. (2021). Fatty acid, triacylglycerol and minor component profiles affect oxidative stability of camelina and sophia seed oils. Food Bioscience, 40, 100849. https://doi.org/10.1016/j.fbio.2020.100849
- Ali, M. A., Nargis, A., Othman, N. H., Noor, A. F., Sadik, G., Hossen, J. (2017). Oxidation stability and compositional characteristics of oils from microwave roasted pumpkin seeds during thermal oxidation. International Journal of Food Properties, 20 (11), 2569–2580. https://doi.org/10.1080/10942912.2016.1244544
- Belinska, A., Bliznjuk, O., Masalitina, N., Bielykh, I., Zviahintseva, O., Gontar, T. et al. (2023). Development of biotechnologically transesterified three-component fat systems stable to oxidation. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (6 (125)), 21–28. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.287326
- Wang, D., Xiao, H., Lyu, X., Chen, H., Wei, F. (2023). Lipid oxidation in food science and nutritional health: A comprehensive review. Oil Crop Science, 8 (1), 35–44. https://doi.org/10.1016/j.ocsci.2023.02.002
- Yuan, L., Xu, Z., Tan, C.-P., Liu, Y., Xu, Y.-J. (2021). Biohazard and dynamic features of different polar compounds in vegetable oil during thermal oxidation. LWT, 146, 111450. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2021.111450
- Ma, G., Wang, Y., Li, Y., Zhang, L., Gao, Y., Li, Q., Yu, X. (2023). Antioxidant properties of lipid concomitants in edible oils: A review. Food Chemistry, 422, 136219. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2023.136219
- Maszewska, M., Florowska, A., Dłużewska, E., Wroniak, M., Marciniak-Lukasiak, K., Żbikowska, A. (2018). Oxidative Stability of Selected Edible Oils. Molecules, 23 (7), 1746. https://doi.org/10.3390/molecules23071746
- Jiang, L., Wu, W., Wu, S., Wu, J., Zhang, Y., Liao, L. (2024). Effect of different pretreatment techniques on quality characteristics, chemical composition, antioxidant capacity and flavor of cold-pressed rapeseed oil. LWT, 201, 116157. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2024.116157
- Li, Z., Wang, W., Liu, X., Qi, S., Lan, D., Wang, Y. (2023). Effect of different degumming processes on the retention of bioactive components, acylglycerol and phospholipid composition of rapeseed oil. Process Biochemistry, 133, 190–199. https://doi.org/10.1016/j.procbio.2023.08.019
- Arabsorkhi, B., Pourabdollah, E., Mashadi, M. (2023). Investigating the effect of replacing the antioxidants Ascorbyl palmitate and tocopherol instead of TBHQ on the shelf life of sunflower oil using temperature accelerated method. Food Chemistry Advances, 2, 100246. https://doi.org/10.1016/j.focha.2023.100246
- Ayu, D. F., Andarwulan, N., Hariyadi, P., Purnomo, E. H. (2016). Effect of tocopherols, tocotrienols, β-carotene, and chlorophyll on the photo-oxidative stability of red palm oil. Food Science and Biotechnology, 25 (2), 401–407. https://doi.org/10.1007/s10068-016-0055-1
- Gulsen, K., Cakmak-Arslan, G. (2023). Evaluation of the antioxidant effect of propolis on thermal oxidation of sunflower oil using ATR-MIR spectroscopy. Chemical Papers, 77 (10), 5733–5750. https://doi.org/10.1007/s11696-023-02893-2
- Lehnert, S., Dubinina, A., Deynichenko, G., Khomenko, O., Haponceva, O., Antonyuk, I. et al. (2018). The study of influence of natural antioxidants on quality of peanut and linseed oil blends during their storage. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (11 (93)), 44–50. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.133433
- Petik, P., Stankevych, S., Zabrodina, I., Zhulinska, O., Mezentseva, I., Haliasnyi, I. et al. (2023). Determination of fat-soluble dyes influence on the oxidation induction period of their oil solutions. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (6 (123)), 13–21. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.279619
- Almeida, E. S., Carmona, P. O., Mendonça, S., Dias, A. C. B., Castellón, E. R., Cecilia, J. A. et al. (2024). The role of carotenes in preventing oxidation during palm oil processing: Adsorption studies. Industrial Crops and Products, 216, 118691. https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2024.118691
- Safarzadeh Markhali, F., Teixeira, J. A. (2024). Stability of target polyphenols of leaf-added virgin olive oil under different storage conditions over time. Sustainable Food Technology, 2 (3), 780–789. https://doi.org/10.1039/d4fb00068d
- Ali, M. A., Chew, S. C., Majid, F. A. A. (2022). Contribution of endogenous minor components in the oxidative stability of rice bran oil. Journal of Food Measurement and Characterization, 17 (1), 187–210. https://doi.org/10.1007/s11694-022-01602-z
- Maghsoudlou, E., Raftani Amiri, Z., Esmaeilzadeh kenari, R. (2023). Determination and correlation analysis of phytochemical compounds, antioxidant activity, and oxidative stability of different edible oils. Journal of Food Measurement and Characterization, 18 (1), 714–726. https://doi.org/10.1007/s11694-023-02241-8
- de Carvalho, A. G. A., Silva, L. de O., Monteiro, M., Perrone, D., Castelo-Branco, V. N., Torres, A. G. (2024). Jussara palm tree (Euterpe edulis M.) açai-berry oil performance on auto- and photo-oxidation: Minor components’ stability and evolution of volatile compounds. Food Chemistry Advances, 4, 100618. https://doi.org/10.1016/j.focha.2024.100618
- Oliya ripakova Kujawski. Available at: https://oleina.ua/kujawski/product/ripakova-kujawski
- Setting Up a DSC Oxygen Induction Time Procedure. Available at: https://folk.ntnu.no/deng/fra_nt/other%20stuff/DSC_manuals/QDSC/Setting_Up_a_DSC_Oxygen_Induction_Time_Procedure.htm
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Serhii Stankevych, Kostiantyn Gorbunov, Inna Zabrodina, Mykola Popov, Viktoriia Kalyna, Tetiana Novozhylova, Tetiana Falalieieva, Tetiana Ovsiannikova, Maryna Ponomarova, Andrii Zolotarov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
