Розробка методу оцінювання рівня цифрових компетентностей викладачів вищої освіти на основі розрахунку об’єму багатовимірного політопу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.308983

Ключові слова:

цифрові компетентності, вища освіта, оцінювання компетентності, багатовимірний політоп, проєктно-векторне управління

Анотація

Об’єктом дослідження є метод оцінювання рівня цифрових компетентностей викладачів вищої освіти. Викладачі з високим рівнем цифрових компетенцій можуть створювати інтерактивніші, цікавіші і більш ефективні навчальні матеріали, що позитивно впливає на якість освіти. Актуальними є спроможності забезпечувати безперервність і якість освітнього процесу в дистанційних умовах. Для підвищення рівня кваліфікації викладачів необхідно сформувати вимірну систему показників. Розроблено метод розрахунку потенціалу зміни рівня цифрових компетентностей та сформовано траєкторії формування цифрових компетентностей викладачів вищої освіти на основі проєктно-векторної методології. Метод було виконано та верифіковано в рамках державного проєкту в Республіці Казахстан за участі Higher Education Development National Center та Astana IT University. За основу було взято тестування 62 викладачів Astana IT University, Karaganda Buketov University та Toraighyrov Universitet. Аналіз передбачав вимірювання досягнення їх рівня компетентності по чотирьом категоріям: дидактична, проєктувальна, моніторингова, особистісна. Отримані  результати дозволяють системно підійти до процесу оцінювання та формування компетентностей викладачів вищої освіти. Отриманий результат обумовлений інтеграцією до процесу оцінювання рівня цифрових компетентностей методології проєктно-векторного управління. Цінністю методу є можливість його використання як особисто викладачами для відстеження рівня досягнення компетентностей, так і керівництвом закладів вищої освіти для мотивування та при підписанні контрактів. Надалі результати пілотного проєкту планується поширити у інших закладах вищої освіти в Республіці Казахстан. А згодом поширити його результати на заклади вищої освіти Центральної Азії та Східної Європи

Біографії авторів

Aidos Mukhatayev, "Higher Education Development National Center" of the Ministry of Science and Higher Education of the Republic of Kazakhstan; Astana IT University

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor

Chief Researcher

Serik Omirbayev, Astana IT University

Doctor of Economical Sciences, Professor, First Vice-Rector

Oleksandr Kuchanskyi, Astana IT University; Uzhhorod National University

Doctor of Technical Sciences, Professor, Professor

Department of Computational and Data Science

Department of Informative and Operating Systems and Technologies

Andrii Biloshchytskyi, Astana IT University; Kyiv National University of Construction and Architecture

Doctor of Technical Sciences, Professor, Vice-Rector of the Science and Innovation

Department of Information Technology

Svitlana Biloshchytska, Astana IT University; Kyiv National University of Construction and Architecture

Doctor of Technical Sciences, Associate Professor

Department of Computational and Data Science

Department of Information Technology

Safura Omarova, Astana IT University

Master of Pedagogical Sciences, Doctoral Student

Department of General Educational Disciplines

Посилання

  1. Carretero, S., Vuorikari, R., Punie, Y. (2017). DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use. https://doi.org/10.2760/38842
  2. International Society for Technology in Education. Available at: https://iste.org/iste-standards
  3. Unesco ICT Competency Framework for Teachers (2011). UNESCO.
  4. Redecker, C., Punie, Y. (2017). European framework for the digital competence of educators – DigCompEdu. European Commission. https://doi.org/10.2760/159770
  5. Bronin, S., Pester, A. (2021). Towards a National Digital Competence Framework for Ukraine. 2021 IEEE International Conference on Smart Information Systems and Technologies (SIST). https://doi.org/10.1109/sist50301.2021.9465946
  6. Sergeyeva, T., Festeu, D., Bronin, S., Turlakova, N. (2021). Student – Training Environment Interaction: Soft Skills Development within E-learning. In Selected Papers of the VIII International Scientific Conference “Information Technology and Implementation" (IT&I-2021). Vol. 3132. Conference Proceedings in CEUR Workshop Proceedings, 290–298. Available at: https://ceur-ws.org/Vol-3132/Short_10.pdf
  7. Van Deursen, A., van Dijk, J. (2008). Measuring Digital Skills: Performance tests of operational, formal, information and strategic Internet skills among the Dutch population. ICA Conference. Available at: https://www.utwente.nl/en/bms/vandijk/news/measuring_digital_skills/MDS.pdf
  8. Sillat, L. H., Tammets, K., Laanpere, M. (2021). Digital Competence Assessment Methods in Higher Education: A Systematic Literature Review. Education Sciences, 11 (8), 402. https://doi.org/10.3390/educsci11080402
  9. Katz, I., Macklin, A. (2006). Information and Communication Technology (ICT) Literacy: Integration and Assessment in Higher Education. Systemics, Cybernetics and Informatics. 5 (4), 50–55. Available at: https://www.iiisci.org/journal/pdv/sci/pdfs/p890541.pdf
  10. Guo, R. X., Dobson, T., Petrina, S. (2008). Digital Natives, Digital Immigrants: An Analysis of Age and Ict Competency in Teacher Education. Journal of Educational Computing Research, 38 (3), 235–254. https://doi.org/10.2190/ec.38.3.a
  11. Pérez-Escoda, A., Rodríguez-Conde, M. J. (2015). Digital literacy and digital competences in the educational evaluation. Proceedings of the 3rd International Conference on Technological Ecosystems for Enhancing Multiculturality. https://doi.org/10.1145/2808580.2808633
  12. Instefjord, E. J., Munthe, E. (2017). Educating digitally competent teachers: A study of integration of professional digital competence in teacher education. Teaching and Teacher Education, 67, 37–45. https://doi.org/10.1016/j.tate.2017.05.016
  13. Corona, A. G.-F., Martínez-Abad, F., Rodríguez-Conde, M.-J. (2017). Evaluation of Digital Competence in Teacher Training. Proceedings of the 5th International Conference on Technological Ecosystems for Enhancing Multiculturality. https://doi.org/10.1145/3144826.3145367
  14. Napal Fraile, M., Peñalva-Vélez, A., Mendióroz Lacambra, A. M. (2018). Development of Digital Competence in Secondary Education Teachers’ Training. Education Sciences, 8 (3), 104. https://doi.org/10.3390/educsci8030104
  15. Vázquez-Cano, E., Meneses, E. L., García-Garzón, E. (2017). Differences in basic digital competences between male and female university students of Social Sciences in Spain. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 14 (1). https://doi.org/10.1186/s41239-017-0065-y
  16. Serafín, C., Depešová, J. (2019). Understanding Digital Competences of Teachers in Czech Republic. European Journal of Science and Theology, 15 (1), 125–132. Available at: http://www.ejst.tuiasi.ro/Files/74/12_Serafin%20et%20al.pdf
  17. Blayone, T. J. B., Mykhailenko, O., Kavtaradze, M., Kokhan, M., vanOostveen, R., Barber, W. (2018). Profiling the digital readiness of higher education students for transformative online learning in the post-soviet nations of Georgia and Ukraine. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 15 (1). https://doi.org/10.1186/s41239-018-0119-9
  18. Dias-Trindade, S., Moreira, J. A., Gomes Ferreira, A. (2020). Assessment of university teachers on their digital competences. Qwerty. Open and Interdisciplinary Journal of Technology, Culture and Education, 15 (1). https://doi.org/10.30557/qw000025
  19. Levano-Francia, L., Sanchez Diaz, S., Guillén-Aparicio, P., Tello-Cabello, S., Herrera-Paico, N., Collantes-Inga, Z. (2019). Digital Competences and Education. Propositos y Representaciones, 7 (2), 569–588. https://doi.org/10.20511/pyr2019.v7n2.329
  20. Lukianov, D., Kolesnikova, K., Mussurmanov, A., Lisnevskyi, R., Lisnevskyi, V. (2023). Using Blockchain Technology in Scientometrics. In Proceedings of the 8th International Conference on Digital Technologies in Education, Science and Industry. Almaty. Available at: https://ceur-ws.org/Vol-3680/Short4.pdf
  21. Bilbao Aiastui, E., Arruti Gómez, A., Carballedo Morillo, R. (2021). A systematic literature review about the level of digital competences defined by DigCompEdu in higher education. Aula Abierta, 50 (4), 841–850. https://doi.org/10.17811/rifie.50.4.2021.841-850
  22. Arenova, A., Zhunusbekova, A., Assilbayeva, R., (2023). Problems of digital teachers and development of digital competencies in higher education institution. Bulletin Series of Pedagogical Sciences, 80 (4), 137–147. https://doi.org/10.51889/2959-5762.2023.80.4.013
  23. Kropachev, P., Imanov, M., Borisevich, Y., Dhomane, I. (2020). Information technologies and the future of education in the republic of Kazakhstan. Scientific Journal of Astana IT University, 30–38. https://doi.org/10.37943/aitu.2020.1.63639
  24. Gómez, M., Aranda, E., Santos, J. (2016). A competency model for higher education: an assessment based on placements. Studies in Higher Education, 42 (12), 2195–2215. https://doi.org/10.1080/03075079.2016.1138937
  25. Kuchansky, A., Andrashko, Y., Biloshchytskyi, A., Danchenko, E., Ilarionov, O., Vatskel, I., Honcharenko, T. (2018). The method for evaluation of educational environment subjects’ performance based on the calculation of volumes of m­simplexes. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (4 (92)), 15–25. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.126287
  26. Watkins, D. S. (2010). Fundamentals of Matrix Computations. John Wiley & Sons, 664.
  27. Michelucci, D., Foufou, S. (2004). Using Cayley-Menger determinants for geometric constraint solving. Conference: SMA~'04: Proceedings of the 9th ACM symposium on Solid Modeling and Applications. Available at: https://www.researchgate.net/publication/210232160_Using_Cayley-Menger_Determinants_for_geometric_constraint_solving
  28. Thurau, C., Kersting, K., Bauckhage, C. (2010). Yes we can. Proceedings of the 19th ACM International Conference on Information and Knowledge Management. https://doi.org/10.1145/1871437.1871729
Розробка методу оцінювання рівня цифрових компетентностей викладачів вищої освіти на основі розрахунку об’єму багатовимірного політопу

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-30

Як цитувати

Mukhatayev, A., Omirbayev, S., Kuchanskyi, O., Biloshchytskyi, A., Biloshchytska, S., & Omarova, S. (2024). Розробка методу оцінювання рівня цифрових компетентностей викладачів вищої освіти на основі розрахунку об’єму багатовимірного політопу. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(4 (130), 26–34. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.308983

Номер

Том 4 № 4 (130) (2024): Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Розділ

Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Aidos Mukhatayev, Serik Omirbayev, Oleksandr Kuchanskyi, Andrii Biloshchytskyi, Svitlana Biloshchytska, Safura Omarova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.