Розроблення інструментарію оцінювання та реалізації потенціалу енергозберігаючого економічного розвитку підприємств

Автор(и)

  • Валентин Вікторович Лесінський Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна https://orcid.org/0000-0002-1259-1974
  • Олександр Юрійович Ємельянов Національний університет «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0002-1743-1646
  • Оксана Леонідівна Зарицька Національний університет «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0001-9736-1280
  • Тетяна Олексіївна Петрушка Національний університет «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0002-2005-5573
  • Наталія Юріївна Мирощенко Національний університет «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0002-3053-4252

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.308986

Ключові слова:

енергозберігаючий економічний розвиток, потенціал розвитку енергоефективність, перешкода енергозбереженню, економія газу

Анотація

Об’єктом цього дослідження є оцінювання та реалізація потенціалу енергозберігаючого економічного розвитку підприємств. Вирішувалося питання розроблення дієвого інструментарію виконання оцінювання та реалізації зазначеного потенціалу.

Обґрунтовано теоретичні засади формування та вимірювання рівня енергозберігаючого економічного розвитку підприємств. Розроблено процедуру оцінювання потенціалу енергозберігаючого економічного розвитку компаній. Ця процедура полягає у визначенні можливостей підприємств забезпечувати одночасне зростання економічних результатів та рівня енергоефективності завдяки розробленню та впровадженню оптимальної програми заходів щодо такого зростання. Вдосконалено механізм реалізації потенціалу енергозберігаючого економічного розвитку підприємств на засадах виділення та подолання головних перешкод, які постають на шляху до такого розвитку.

Виконано апробацію запропонованих теоретико-методологічних підходів до оцінювання та реалізації потенціалу енергозберігаючого за природним газом економічного розвитку підприємств за вибіркою із 110 підприємств західного регіону України. Зокрема, було встановлено, що розрахунковий потенціал енергозберігаючого за природним газом економічного розвитку досліджуваних підприємств є вельми високим. Зокрема, для більше ніж 50 % підприємств усіх трьох галузей значення цього потенціалу перевищує 6 %. При цьому підприємства з більш високим рівнем енергозберігаючого економічного розвитку у звітному періоді характеризувалися меншою величиною цього потенціалу на кінець цього періоду.

Запропонований в даному дослідженні інструментарій можуть застосовувати підприємства всіх видів економічної діяльності при оцінюванні потенціалу їх енергозберігаючого економічного розвитку та при проєктуванні заходів із реалізації зазначеного потенціалу. Це сприятиме підвищенню економічної ефективності діяльності компаній

Біографії авторів

Валентин Вікторович Лесінський, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра радіотехніки та інформаційної безпеки

Олександр Юрійович Ємельянов, Національний університет «Львівська політехніка»

Доктор економічних наук, професор

Кафедра економіки підприємства та інвестицій

Оксана Леонідівна Зарицька, Національний університет «Львівська політехніка»

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра економіки підприємства та інвестицій

Тетяна Олексіївна Петрушка, Національний університет «Львівська політехніка»

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра економіки підприємства та інвестицій

Наталія Юріївна Мирощенко, Національний університет «Львівська політехніка»

Кандидат економічних наук, старший викладач

Кафедра економіки підприємства та інвестицій

Посилання

  1. Kirikkaleli, D., Güngör, H., Adebayo, T. S. (2021). Consumption‐based carbon emissions, renewable energy consumption, financial development and economic growth in Chile. Business Strategy and the Environment, 31 (3), 1123–1137. https://doi.org/10.1002/bse.2945
  2. Chevallier, J. (2011). Detecting instability in the volatility of carbon prices. Energy Economics, 33 (1), 99–110. https://doi.org/10.1016/j.eneco.2010.09.006
  3. Dolge, K., Āzis, R., Lund, P. D., Blumberga, D. (2021). Importance of Energy Efficiency in Manufacturing Industries for Climate and Competitiveness. Environmental and Climate Technologies, 25 (1), 306–317. https://doi.org/10.2478/rtuect-2021-0022
  4. Liutak, O., Baula, O., Poruchnyk, A., Stoliarchuk, Ya., Kravchuk, P., Kostynets, Iu. (2021). The Development Of Renewable Energy In The Context Of Formation Of Innovative Economy And Energy Independence As The Geopolitical Priorities Of The State. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 628 (1), 012012. https://doi.org/10.1088/1755-1315/628/1/012012
  5. Yemelyanov, O., Petrushka, T., Lesyk, L., Havryliak, A., Yanevych, N., Kurylo, O. et al. (2023). Assessing the Sustainability of the Consumption of Agricultural Products with Regard to a Possible Reduction in Its Imports: The Case of Countries That Import Corn and Wheat. Sustainability, 15 (12), 9761. https://doi.org/10.3390/su15129761
  6. Ayres, R., Turton, H., Casten, T. (2007). Energy efficiency, sustainability and economic growth. Energy, 32 (5), 634–648. https://doi.org/10.1016/j.energy.2006.06.005
  7. Bhowmik, C., Bhowmik, S., Ray, A., Pandey, K. M. (2017). Optimal green energy planning for sustainable development: A review. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 71, 796–813. https://doi.org/10.1016/j.rser.2016.12.105
  8. Lesinskyi, V., Yemelyanov, O., Zarytska, O., Petrushka, T., Myroshchenko, N. (2022). Designing a toolset for assessing the organizational and technological inertia of energy consumption processes at enterprises. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (13 (120)), 29–40. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.267231
  9. Valencik, R., Cervenka, J. (2016). Analysis Tools of Connecting Investment Opportunities and Investment Means in the Area of Small and Medium-Sized Enterprises. European Research Studies Journal, XIX (4), 130–139. https://doi.org/10.35808/ersj/586
  10. Yepifanova, I., Dzhedzhula, V. (2020). Methodology of evaluation of innovative potential of enterprises. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, 6 (3), 171–190. https://doi.org/10.51599/are.2020.06.03.10
  11. Loo, M. K., Ramachandran, S., Raja Yusof, R. N. (2023). Unleashing the potential: Enhancing technology adoption and innovation for micro, small and medium-sized enterprises (MSMEs). Cogent Economics & Finance, 11 (2). https://doi.org/10.1080/23322039.2023.2267748
  12. Zhu, Q., Li, X., Li, F., Zhou, D. (2020). The potential for energy saving and carbon emission reduction in China’s regional industrial sectors. Science of The Total Environment, 716, 135009. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2019.135009
  13. Özkara, Y., Atak, M. (2015). Regional total-factor energy efficiency and electricity saving potential of manufacturing industry in Turkey. Energy, 93, 495–510. https://doi.org/10.1016/j.energy.2015.09.036
  14. Richnák, P., Fidlerová, H. (2022). Impact and Potential of Sustainable Development Goals in Dimension of the Technological Revolution Industry 4.0 within the Analysis of Industrial Enterprises. Energies, 15 (10), 3697. https://doi.org/10.3390/en15103697
  15. Salahuddin, M., Alam, K. (2016). Information and Communication Technology, electricity consumption and economic growth in OECD countries: A panel data analysis. International Journal of Electrical Power & Energy Systems, 76, 185–193. https://doi.org/10.1016/j.ijepes.2015.11.005
  16. Fadiran, G., Adebusuyi, A. T., Fadiran, D. (2019). Natural gas consumption and economic growth: Evidence from selected natural gas vehicle markets in Europe. Energy, 169, 467–477. https://doi.org/10.1016/j.energy.2018.12.040
  17. Furuoka, F. (2016). Natural gas consumption and economic development in China and Japan: An empirical examination of the Asian context. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 56, 100–115. https://doi.org/10.1016/j.rser.2015.11.038
  18. Rafindadi, A. A., Ozturk, I. (2015). Natural gas consumption and economic growth nexus: Is the 10th Malaysian plan attainable within the limits of its resource? Renewable and Sustainable Energy Reviews, 49, 1221–1232. https://doi.org/10.1016/j.rser.2015.05.007
  19. Cucchiella, F., D’Adamo, I., Gastaldi, M. (2018). Future Trajectories of Renewable Energy Consumption in the European Union. Resources, 7 (1), 10. https://doi.org/10.3390/resources7010010
  20. Bhattacharya, M., Paramati, S. R., Ozturk, I., Bhattacharya, S. (2016). The effect of renewable energy consumption on economic growth: Evidence from top 38 countries. Applied Energy, 162, 733–741. https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2015.10.104
  21. Koçak, E., Şarkgüneşi, A. (2017). The renewable energy and economic growth nexus in Black Sea and Balkan countries. Energy Policy, 100, 51–57. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2016.10.007
  22. Yemelyanov, O., Symak, A., Petrushka, T., Vovk, O., Ivanytska, O., Symak, D. et al. (2021). Criteria, Indicators, and Factors of the Sustainable Energy-Saving Economic Development: The Case of Natural Gas Consumption. Energies, 14 (18), 5999. https://doi.org/10.3390/en14185999
  23. Yemelyanov, O., Petrushka, T., Koleshchuk, O., Miahkykh, I., Sekirozh, Y. (2021). Requirements and conditions for ensuring sustainable energy-saving economic development of enterprises. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 628 (1), 012010. https://doi.org/10.1088/1755-1315/628/1/012010
  24. Kostka, G., Moslener, U., Andreas, J. (2013). Barriers to increasing energy efficiency: evidence from small-and medium-sized enterprises in China. Journal of Cleaner Production, 57, 59–68. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2013.06.025
  25. Kangas, H.-L., Lazarevic, D., Kivimaa, P. (2018). Technical skills, disinterest and non-functional regulation: Barriers to building energy efficiency in Finland viewed by energy service companies. Energy Policy, 114, 63–76. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2017.11.060
  26. Yemelyanov, O., Petrushka, I., Zahoretska, O., Petrushka, K., Havryliak, A. (2023). Information support for managing energy-saving technological changes at enterprises. Procedia Computer Science, 217, 258–267. https://doi.org/10.1016/j.procs.2022.12.221
  27. Palm, J., Backman, F. (2020). Energy efficiency in SMEs: overcoming the communication barrier. Energy Efficiency, 13 (5), 809–821. https://doi.org/10.1007/s12053-020-09839-7
  28. Lesinskyi, V., Yemelyanov, O., Zarytska, O., Symak, A., Petrushka, T. (2021). Devising a toolset for assessing the potential of loan financing of projects aimed at implementing energy-saving technologies. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (13 (112)), 15–33. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.238795
  29. Hui, J., Cai, W., Wang, C., Ye, M. (2017). Analyzing the penetration barriers of clean generation technologies in China’s power sector using a multi-region optimization model. Applied Energy, 185, 1809–1820. https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2016.02.034
  30. Chiaroni, D., Chiesa, V., Franzò, S., Frattini, F., Manfredi Latilla, V. (2016). Overcoming internal barriers to industrial energy efficiency through energy audit: a case study of a large manufacturing company in the home appliances industry. Clean Technologies and Environmental Policy, 19 (4), 1031–1046. https://doi.org/10.1007/s10098-016-1298-5
  31. Petrushka, I., Yemelyanov, O., Petrushka, T., Koleshchuk, O., Reznik, N. (2020). Influence of energy-saving technology changes on the agro-industrial enterprises innovativeness in terms of digitalization. International Journal of Advanced Science and Technology, 29, 2489–2496. Available at: http://sersc.org/journals/index.php/IJAST/article/view/14749
  32. Chai, K.-H., Yeo, C. (2012). Overcoming energy efficiency barriers through systems approach – A conceptual framework. Energy Policy, 46, 460–472. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2012.04.012
  33. Kim, T. K. (2017). Understanding one-way ANOVA using conceptual figures. Korean Journal of Anesthesiology, 70 (1), 22. https://doi.org/10.4097/kjae.2017.70.1.22
  34. Al Sharari, F., Yemelyanov, O., Dziurakh, Y., Sokil, O., Danylovych, O. (2022). The energy-saving projects’ impact on the level of an enterprise’s financial stability. Economic Annals-ХХI, 195 (1-2), 36–49. https://doi.org/10.21003/ea.v195-04
Розроблення інструментарію оцінювання та реалізації потенціалу енергозберігаючого економічного розвитку підприємств

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-23

Як цитувати

Лесінський, В. В., Ємельянов, О. Ю., Зарицька, О. Л., Петрушка, Т. О., & Мирощенко, Н. Ю. (2024). Розроблення інструментарію оцінювання та реалізації потенціалу енергозберігаючого економічного розвитку підприємств. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(13 (130), 31–43. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.308986

Номер

Том 4 № 13 (130) (2024): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Valentyn Lesinskyi, Olexandr Yemelyanov, Oksana Zarytska, Tetyana Petrushka, Nataliia Myroshchenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.